3 речі, яких ми можемо навчитися від атеїстів
Божий народ завжди навчався. Хоча «безбожні будуть нехтувати мудрістю та повчанням» (Приповістей 1:7), «серце розумного здобуває знання, і вуха мудрих шукають розуміння» (Приповістей 18:15). Християни передусім прагнуть навчатися від Бога, Його Слова (Псалмів 118) і від тих, хто наслідує Христа (1 Коринтян 11:1). Проте ми також можемо засвоїти деякі цінні уроки від невіруючих,1 включно з тими, хто стверджує, що всемогутній і всезнаючий Бог-Творець не існує.
№1 — Атеїсти справедливо вказують на те, наскільки нелюблячими і боязкими є християни, які не звіщають Євангеліє
Пенн Джіллетт — відомий комік, актор і артист, а також дуже відвертий атеїст. У 2010 році він записав п’ятихвилинне особисте відео про доброзичливого чоловіка, який після одного з його виступів подарував йому Біблію. Джіллетт сказав: «Я думаю, він знав, що я атеїст. Але він не був захисним і дивився мені прямо в очі… Він був справді добрим, приємним і розсудливим… поговорив зі мною, а потім дав мені цю Біблію».2
Хоча багато (можливо, більшість) атеїстів не хочуть, щоб до них зверталися з Євангелієм, Джіллетт продовжив:
Я не поважаю людей, які не займаються проповідуванням. Зовсім не поважаю. Якщо ви вірите, що є небо і пекло, і що люди можуть потрапити до пекла або не отримати вічного життя чи щось подібне, і ви вважаєте, що не варто їм про це говорити, бо це створить соціальну незручність… наскільки ж треба ненавидіти людину, щоб не проповідувати їй? Наскільки треба ненавидіти людину, щоб вірити в можливість вічного життя і не сказати їй про це?3
Факт полягає в тому, що Джіллетт просто застосував логіку, роблячи цей висновок: якщо християни вірять у те, що самі проголошують про вічне життя і вічну смерть (Матвія 25:46), тоді вони будуть навчати інших Євангелія в добрий, люблячий, Христоподібний спосіб.4
№2 — Атеїсти правильно викривають лицемірство показного християнства, але нелогічно роблять висновок, що це виправдовує відкинення справжнього
Один атеїст кілька років тому зауважив: «Ми чуємо дуже багато від консерваторів у “біблійному поясі” та по телебаченню про те, як усі повинні жити. Безперечно, культура, яка навчає консервативних релігійних цінностей християнської правиці, мала б демонструвати чисте життя. І мати рясні плоди їхнього морально вищого способу життя. Але це не так. Зовсім ні. Ті, хто говорить найголосніше, можуть виявитися тими, хто ходить найповільніше. Разом із історією біблійно “правильного” фанатизму й дискримінації, це також регіон із найвищими показниками розлучень, убивств, ЗПСШ/ВІЛ/СНІДу, підліткових вагітностей» тощо.5 Насправді багато людей, які називають себе християнами, не ходять у світлі Господа, а, на жаль, перебувають у темряві диявола.
Розгляньмо один приклад. У 2014 році 86% жителів Алабами вважали себе християнами.6 У Монтгомері, столиці штату з населенням близько 200 000 осіб,7 вислів «церква на кожному розі» цілком точно описує це місто з понад 250 церквами.8 На жаль, у 2015 році це «християнське місто» статистично було назване «містом із найвищим рівнем венеричних захворювань у країні».9
Безперечно, атеїсти мають підстави викривати таке відкрите лицемірство багатьох «християн». Фактично вони роблять те, що християнські батьки, проповідники та вчителі Біблії повинні робити постійно — застерігати тих, хто називає себе християнами, не жити в гріху, включно з будь-якими формами статевої нечистоти.10 Без сумніву, лицемірство широко поширене в «християнській Америці» сьогодні11 частково тому, що (а) багато церков більше зосереджені на соціальних заходах і розвагах, ніж на проповідуванні про гріх і спасіння,12 і (б) більшість церков, здається, надто політкоректні, щоб звертатися до конкретних гріховних ситуацій у своїх громадах, що лише погіршує проблеми в церквах по всій країні (пор. 1 Коринтян 5:1–13).
Проте, попри все це пригнічувальне лицемірство серед релігійних людей сьогодні, як фальшива банкнота у 100 доларів не доводить, що справжні 100-доларові купюри не існують, так і підроблене християнство не є логічною підставою відкидати справжнє християнство. Ані неприйнятна жертва Каїна, ані його вбивство Авеля не зробили істинне поклоніння Богові нелогічним. Так само і крадіжка Юди чи його зрада Ісуса не зробили релігію Ісуса недійсною. Бог засуджує лицемірство (Матвія 5:20), але дає кожному достатньо доказів, щоб пізнати Істину й коритися їй (Івана 8:32) — слідувати за доказами туди, куди вони ведуть, і ставати справжніми, істинними християнами, як Петро і Павло, Филип і Фива, Акила і Прискилла.
№3 — Атеїсти правильно вказують на нелогічну, «сліпу віру» багатьох «християн», але не визнають, що саме атеїзм (а не християнство) ґрунтується на «сліпій вірі»
У своїй книзі «Кінець віри» атеїст Сем Гарріс розглядає питання вірувань і важливості доказів та розуму. Він особливо критикує християн, кажучи:
Скажіть побожному християнину, що його дружина зраджує йому, або що заморожений йогурт може зробити людину невидимою, і він, імовірно, вимагатиме стільки ж доказів, як і будь-хто інший, і буде переконаний лише настільки, наскільки ви їх надасте. Але скажіть йому, що книга, яку він тримає біля ліжка, написана невидимим божеством, яке покарає його вічним вогнем, якщо він не прийме кожне її неймовірне твердження про всесвіт, — і, здається, він не потребує жодних доказів.13
На жаль, слова Гарріса часто точно описують багатьох (можливо, більшість), хто називає себе християнами. Замість того щоб бути справжніми шукачами істини і послідовниками доказів, багато хто є «християнами» через почуття, емоції, вподобання та традиції. Атеїсти справедливо викривають таку нелогічну, бездоказову віру. «Так мене виховали» або «я просто відчуваю це в серці» — це не справжні підстави бути християнином (як і кимось іншим). Називати себе християнином на підставі ірраціональних, суто емоційних причин — нерозумно, небіблійно і нехристоподібно. Факт полягає в тому, що Бог завжди очікував від людини розсудливості, так само як розсудливими були пророки, апостоли й Сам Ісус (1 Самуїла 12:7; Івана 5:31–47; 10:37–38; Дії 26:22–25; 2 Петра 1:16). [Для підтвердження того, що розум і Божественне об’явлення йдуть поруч, див. Чи є християнство логічним?, доступну в Apologetics Press.14]
Хоча атеїсти правильно вказують на нелогічну, «сліпу віру» багатьох християн, істина полягає в тому, що наявні докази спростовують атеїзм і підтримують справжнє християнство.15 Якщо, як вказує перший закон термодинаміки, у природі матерія й енергія не виникають і не зникають, то Всесвіт не міг сам себе створити з нічого.16 Отже, якщо натуралістичний атеїзм є істинним (і колись не існувало абсолютно нічого),17 тоді сьогодні також не повинно було б існувати нічого. Проте ми існуємо — існує цілий Всесвіт, що є, можливо, найбільшим доказом існування Бога. Справді, матерія потребує Творця. Існування складного самовідтворюваного життя потребує першопочаткового Джерела життя.18 Складна й функціональна впорядкованість у природі вимагає Розумного Проєктувальника, а не випадкового вибуху малої кулі матерії.19 Розум у матеріальному світі вимагає розумного Творця (тобто розум не виникає з пилу, землі, каміння, води чи болота, а тим більше — з «нічого»). Надприродні властивості Біблії вимагають надприродного Автора.20 А історичний Ісус Христос, Який чинив чудеса і воскрес із мертвих, вимагає надприродного пояснення.21
Висновок
Атеїсти можуть бути корисними, коли вказують на недоліки тих, хто називає себе християнами. Правдиві та логічні зауваження інших у поєднанні зі смиренним серцем можуть привести до необхідного покаяння і оновленої відданості нашому Творцеві, Спасителю й Судді (Луки 13:3, 5; Дії 2:38; 17:30–31). Водночас важливо не «вилити дитину разом із водою». Хоча вірні християни залишаються недосконалими (1 Івана 1:5–10; 5:13), і хоча лицемірні «християни» завжди існували, такі недоліки жодним чином не є логічним аргументом проти Досконалого (1 Петра 2:21–24), Його Слова і необхідності бути вірними членами Його Церкви.22 Насправді докази приведуть кожну чесну, щиру душу, яка шукає, до цього висновку (Приповістей 8:17; Луки 8:4–15).
1 Пригадайте, як Ісус розповів притчу про неправедного управителя, щоб Його слухачі засвоїли важливий урок (Луки 16:1–8) — очевидно, що якщо неправедна людина готова вживати рішучих заходів, щоб забезпечити своє земне майбутнє, то наскільки більше праведні повинні бути готові робити це для підготовки до вічності?
2 Пенн Джіллетт (2010), «Дарунок Біблії», https://www.youtube.com/watch?v=6md638smQd8.
3 Там само.
4 Адже головною метою Ісуса було «знайти та спасти те, що загинуло» (Луки 19:10). « Христос прийшов у світ, аби спасти грішників» (1 Тимофія 1:15). Ісус послав Своїх апостолів із тим самим дорученням (Марка 16:15–16), і рання Церква «ходила повсюди, проповідуючи слово» (Дії 8:4). Євангелізація — це просто природна реакція на наявність Христоподібної, агапічної любові до людства.
5 Джеймс Веверкa, як цитовано у Б. А. Робінсона (2000), «Рівні розлучень у США серед різних релігійних груп, вікових груп і географічних регіонів», http://www.religioustolerance.org/chr_dira.htm.
6 Кей Кемпбелл (2015), «Як змінився “релігійний ландшафт” Алабами з 2007 року», https://www.al.com/living/2015/05/us_religious_landscape.html.
7 «Населення Монтгомері, Алабама» (2021), World Population Review, https://worldpopulationreview.com/us-cities/montgomery-al-population.
8 За даними www.churchfinder.com/churches/al/montgomery.
9 Кім Класс (2015), «Монтгомері визнано містом із найвищим рівнем венеричних захворювань у країні», 27 липня, https://www.usatoday.com/story/news/2015/07/27/montgomery-rated-sexually-diseased-city-nation/30722091/.
10 Зверніть увагу на численні застереження Павла до різних церков першого століття щодо гріха, включно з повторними закликами утримуватися від усякої статевої нечистоти: Римлян 1:24–32; 1 Коринтян 5:1–7:9; Галатів 5:19–21; Ефесян 5:1–14; Колосян 3:1–11; 1 Солунян 4:1–8.
11 Головною причиною, безсумнівно, є руйнування сім’ї, навіть серед багатьох, хто називає себе християнами.
12 Це не є критикою християнського спілкування та соціальних зібрань, які надзвичайно важливі для життя Церкви Христової. Однак проповідування Євангелія Христа, що спасає від гріха (у всій його силі — Римлян 1:16), не повинно відходити на другий план у житті Божого народу.
13 Сем Гарріс (2005), Кінець віри (Нью-Йорк: W.W. Norton), с. 19.
14 https://store.apologeticspress.org/products/is-christianity-logical?_pos=1&_sid=a38615988&_ss=r.
15 Для короткого (100-сторінкового) огляду доказів існування Бога, достовірності Біблії, Ісуса та істинної віри в Нього див.: Ерік Лайонс і Кайл Батт (2017), Підстави вірити (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), https://store.apologeticspress.org/collections/books/products/apbkkbel0003.
16 Для детальнішої інформації див.: Джефф Міллер (2013), Наука проти еволюції (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), сс. 19–39, https://store.apologeticspress.org/collections/books/products/apbkjm001.
17 Атеїстичний космолог Стівен Гокінг заявив у 2011 році по національному телебаченню: «Ніщо не спричинило Великий вибух» [«Curiosity: Чи створив Бог Всесвіт?» (2011), Discovery Channel, 7 серпня, виділення додано].
18 Див. Джефф Міллер, сс. 61–110.
19 Див. Дейв Міллер, ред. (2017), Чи існує Бог? (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), сс. 62–126, https://store.apologeticspress.org/collections/books/products/apbkdm007.
20 Див. Кайл Батт (2007), Ось! Слово Боже (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), https://store.apologeticspress.org/collections/books/products/apbkkb0004.
21 Див. Кайл Батт і Ерік Лайонс (2006), Ось! Агнець Божий (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), https://store.apologeticspress.org/collections/books/products/apbkkbel03.
22 Див. Дейв Міллер (2007), Що Біблія говорить про Церкву Христову (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), https://store.apologeticspress.org/collections/books/products/apbkdm0018.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
