Ісус скоро прийде?
Один гімн, який протягом багатьох років здобув значну популярність, — це «Ісус скоро прийде» Р. Е. Вінсетта. Оскільки Новий Завіт навчає, що ми повинні «співати розумом» (1 Коринтян 14:15) і утримуватися від проголошення чи співу неправди (Ефесян 4:25; 5:19), нам слід усвідомлювати значення та біблійний зміст слів, які сходять з наших уст.
Новий Завіт навчає, що Ісус може прийти практично будь-якої миті (Матвія 24:42–44). Він також навчає, що для Бога час не має такого значення, як для людей, настільки, що навіть затримка в сотні років нічого не означає (Псалмів 89:4; 2 Петра 3:8). У цьому розумінні про Ісуса можна сказати, що Він «скоро прийде». Однак Біблія також навчає, що ніхто не знає, коли саме Ісус прийде знову (Матвія 24:36). Створювати враження, ніби хтось упевнений, що Ісус повернеться «скоро», тобто протягом найближчих місяців або років, означає висувати твердження, яке не може бути підтверджене Святим Письмом. Цілком узгоджується з біблійним ученням те, що Ісус може відкласти Свій прихід ще на тисячу років або навіть значно довше.
Справжня проблема цієї пісні виявляється в її другому куплеті. Якщо й існували будь-які сумніви щодо мілленаристських поглядів, відображених у пісні, то слова другого куплету чітко виявляють есхатологічні хибні уявлення автора. Фрази «любов багатьох охолоне», «зло примножується» та «коли ці ознаки збудуться» є безсумнівними посиланнями на Матвія 24:12 та Луки 21:28, 31. Тоді як автор пісні застосовує ці умови до кінця світу та другого приходу Христа, Ісус застосовував їх до зруйнування Єрусалима, яке відбулося в 70 році після Р. Х. Коли Христос прийде знову, не буде жодних ознак, які б сповіщали про цю подію (Міллер, 20031). Це станеться цілковито несподівано, без будь-яких попереджувальних сигналів, які могли б вказати навіть на приблизний час Його приходу (Матвія 24:36–44; 1 Солунян 5:1–6; 2 Петра 3:10).
Нелегко визнати, що пісня, яка приносить таке емоційне та естетичне задоволення, містить внутрішні недоліки, які роблять її духовно неприйнятною. Проте якщо ми справді любимо й шануємо Бога та Його Слово, ми будемо пристосовувати свою практику, свої переконання й почуття до Божої волі, а не навпаки. Зрештою, коли Ісус повернеться, ми хочемо, щоб Він застав нас у покірному підкоренні Його волі.
1 Міллер, Дейв (2003), «Ознак не буде!», Apologetics Press, https://www.apologeticspress.org/APContent.aspx?category=11&article=937&topic=83.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
