Євреїв 10:22 та необхідність хрещення
Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса — новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, — і маючи Великого Священика в Божому домі, приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою. Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв. (Євреїв 10:19-23)
Крім численних уривків, які прямо підтверджують необхідність водного хрещення для спасіння, граматика Євреїв 10:22 дає додаткове підтвердження. «Приступаймо» — або, як грецький вчений Кеннет Вуст перекладає, «продовжуймо наближатися1», — це дієслово теперішнього часу середнього/пасивного способу у кон’юнктиві, яке вживається для заклику — «хораторний суб’єктив2». Це наближення до Бога має супроводжуватися «щирим серцем у повній вірі». Термін, перекладений як «повна віра», означає «стан цілковитої впевненості,повної твердості, певності3». Одержувачі послання вже мали віру (коли стали християнами), але тепер їм потрібно було дозріти у вірі і привести її до більш повного стану впевненості, твердості і певності (особливо враховуючи, що вони мали тенденцію повертатися до своїх юдейських уявлень4). Це повчання супроводжується двома пасивними партиципами в часі Перфект5. Час Перфект у грецькій мові означає «завершену дію з наслідковим станом». Пасивні партиципи Перфекту описують дії, які відбуваються одночасно або перед головним дієсловом6. Отже, дії «очистивши» і «обмивши» відбулися раніше ніж заклик «приступаймо до Бога». Як пояснює Маркус Додс: «Ці партиципи висловлюють не умови наближення до Бога, які потрібно досягти, а вже наявні умови»7. Манус передає сутність пасивного партиципа Перфект ще сильніше: «оскільки наші серця були…»8. Наступні два партиципи отже вказують на момент їхнього навернення — коли вони отримали доступ до «крові Ісуса» (вірш 19). Як зазначив Карл Молл у коментарі до вірша 22: «Отже, мова йде не про освячення, а про виправдання на основі умилостивлення»9.
Перший партицип говорить про те, що «очистивши (окропивши) від недоброго сумління»10. У контексті євреїв поняття «очищення океропленням» безумовно відсилає й відлунює звичай Мойсеєвого Закону окроплення людей і предметів різними рідинами (включно з водою та кров’ю) з метою очищення. Проте фізично неможливо буквально окропити серце, розум і сумління. Тому автор використовує образну мову. Але як і коли вони «окроплювали серця»? Відповідь в тому, що перш ніж стати християнином, людина повинна змінити своє серце і розум, тобто покаятися (Лука 13:3,5; Дії 2:38; 3:19 та ін.). Грецьке слово, що означає «каяння», буквально означає «зміну мислення»11. Автор послання та його адресати увірували в Христа, а потім покаялися у своїх гріхах. Якщо ж «окроплення» тут означає очищення кров’ю Христа, сенс хрещення залишається тим самим, оскільки ці два партиципи вказують на одночасні дії. Перше з цих тлумачень більш привабливе, оскільки Римлянам 6 розрізняє «смерть» для гріха, яка відбувається у свідомості людини при покаянні, і духовну смерть, що припиняє гріх у Божому розумі під час символічного поховання у воді.
Наступний партицип, що описує дію, яка відбувалася одночасно з окропленням, додає «обмивши тіла чистою водою». Зверніть увагу, що термін «тіла» (однина — σῶμα) на відміну від σαρκξ («плоть») вказує на буквальне миття фізичного тіла H2O — на противагу образному використанню окроплення у попередньому партиципі12. Ленскі наполягав, що «Новий Заповіт знає лише одне миття — хрещення»13. Писав Роберт Мілліган у XIX столітті: «Майже всі видатні коментатори сьогодні погоджуються, що тут очевидно йдеться про постанову християнського хрещення»14. Підсумовуючи, автор послання до євреїв у 10:22 закликає своїх християн продовжувати наближатися до Бога, як це вони почали робити, коли вперше увірували, покаялися і прийняли хрещення.
Ще одне спостереження, яке заслуговує на увагу: у наступному вірші автор закликає читачів «непохитно триматися визнання надії». Слово «сповідь» — іменник (ὁμολογία) від дієслова, що означає визнавати. Новий Заповіт чітко вказує, що одним із необхідних елементів для початкового спасіння/прощення — окрім віри, покаяння та хрещення — є усна сповідь устами (Римлянам 10:9-10). Макнайт слушно зазначає: «Апостол у цьому заклику посилався на сповідь надії на спасіння через Христа, яку первісні християни давали під час хрещення»15. Якщо це саме та сповідь, про яку йдеться в 23 вірші, то автор згадує всі чотири необхідні умови спасіння у двох віршах: віру, покаяння, сповідь і хрещення.
1 Кеннет Вуст (пере видання 2002), Розширений переклад Нового Заповіту (Гранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans), с. 529; також Р.К.Х. Ленскі (пере видання 2001), Тлумачення Послання до Євреїв та Послання Якова (Пібоді, Массачусетс: Hendrickson), с. 347.
2 Вільям Девіс (1923), Початковий граматичний курс грецької мови Нового Заповіту (Нью-Йорк, Нью-Йорк: Harper & Row), с. 76; Х.Е. Дана та Джуліус Менті (1955), Керівництво з граматики грецької мови Нового Заповіту (Торонто, Онтаріо: Macmillan), с. 171; Рей Саммерс (1950), Основи грецької мови Нового Заповіту (Нешвілл, Теннессі: Broadman Press), с. 108.
3 Фредерік Данкер, ред. та переробка (2000), Грецько-англійський лексикон Нового Заповіту та іншої ранньохристиянської літератури (Чикаго, Іллінойс: The University of Chicago Press), с. 827.
4 Див. значення в Колосян 2:2 та Євреїв 6:11, а також форму дієслова в Римлян 4:21, Колосян 4:12 та Римлян 14:5.
5 Саммерс, с. 103; Девіс, с. 156.
6 Девіс, с. 157.
7 Маркус Додс (без дати), «Послання до Євреїв», у «Грецький Новий Заповіт Експозитора», ред. В. Робертсон Ніколь (Гранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans), 4:346-347, вид. додано.
8 Роберт Маунс та Вільям Маунс (2011), Мунс «Зворотній міжлінійний Новий Заповіт» (Гранд-Рапідс, Мічиган: Zondervan), вид. додано. Див. також NCV та ISV.
9 Карл Молл (1870), Послання до Євреїв (Нью-Йорк, Нью-Йорк: Charles Scribner), с. 175, курсив у оригіналі.
10 Переклад Вуста, с. 529.
11 Данкер, с. 640.
12 Див. Генрі Алфорда (1874), Грецький Новий Заповіт Алфорда (Гранд-Рапідс, Мічиган: Baker, пере видання 1980), 4:196.
13 С. 350.
14 Роберт Мілліган (1950), Коментар до Нового Заповіту: Послання до Євреїв (Нешвілл, Теннессі: Gospel Advocate), 9:282-283.
15 Джеймс Макнайт (без дати), Новий буквальний переклад з оригіналу грецьких Апостольських Послань (Гранд-Рапідс, Мічиган: Baker), с. 556, вид. додано.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
