Який закон було скасовано?
У релігійному світі існує велика плутанина щодо того, під яким духовним законом перебуває сьогодні людина. Дехто каже, що старий закон усе ще є обов’язковим – повністю. Інші кажуть, що більшу його частину скасовано, але деякі заповіді все ще діють. Багато хто просто вибирає собі закони з обох заповітів і дотримується лише тих, які їм подобаються. Значна частина плутанини щодо старого та нового закону є результатом лжевчень церкви адвентистів сьомого дня. Ця інтенсивно євангелізаційна група вчить, що десять заповідей все ще є обов’язковими в нинішньому віці. Хоча більшість християн погоджуються з тим, що дев’ять із десяти заповідей або прямо зазначені, або маються на увазі в Новому Завіті (і, отже, є обов’язковими сьогодні, оскільки вони є частиною нового закону), адвентисти сьомого дня активно навчають, що десять заповідей (особливо наказ дотримуватися суботнього дня — Вихід 20:8) є частиною «незмінного закону Бога» (з офіційного веб-сайту адвентистів сьомого дня — www.adventist.org/beliefs). Хоча деякі частини Старого Завіту були скасовані, вони наполягають на тому, що Бог задумав, щоб десять заповідей були вічним завітом, якого повинні дотримуватися всі Його діти.
У відповідь на такі вчення деякі християни (як і я) швидко цитують уривки зі Святого Письма, які вказують на те, що старий закон було скасовано. Наприклад, автор Послання до євреїв прямо сказав, що «якщо б перший Завіт був бездоганним, то для другого не шукалося б місця» (8:7). Потім, цитуючи пророка Єремію, він писав: «Докоряючи їм, Він говорить: Ось надходять дні, — мовить Господь, — коли з домом Ізраїля і з домом Юди Я укладу Новий Завіт, — не за Завітом, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли взяв Я їх за руку, щоб вивести їх з Єгипетської землі» (8:8-9; пор. Єрем. 31:31-34). В іншому місці апостол Павло сказав, що Христос «знищивши розписку стосовно нас, яка своїми приписами була проти нас, Він забрав її з-поміж нас і прибив до хреста» (Колосян 2:14, вид. додано). Старий закон «застарів» (Євреїв 8:13; пор. 7:12; Ефесян 2:14-16). Хоча ми все ще можемо отримати численні цінні уроки та принципи про те, як жити побожним життям зі старого закону (пор. Римлян 15:4), ми більше не зв’язані ним.
Однак дехто, наприклад адвентисти сьомого дня, вчать, що Бог дав два закони на горі Синай. Вони розрізняють десять заповідей і церемоніальні закони, кажучи, що одна частина (десять заповідей) є законом Бога, а інша (церемоніальні закони) є законом Мойсея. Крім того, вони стверджують, що всі уривки в Біблії, які посилаються на скасування старого закону, говорять про церемоніальні закони, а не про десять заповідей, які (вони наголошують) були написані самим пальцем Бога (Вихід 31:18)
Ті, хто розділяє «закон Божий» і «закон Мойсея» (намагаючись знайти схвалення для подальшого дотримання частин старого закону), не розуміють, що Біблія не робить таких відмінностей. Ездра читав із «книги закону Мойсея», яку також називали «книгою Божого закону» (Неемії 8:1,18). Лука записав, що після того, як Марія народила Ісуса, «коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа» (Луки 2:22-24 вид. додано). Закон Мойсея і закон Господній були одним і тим же і залишаються такими досі. У своєму листі до братів у Римі апостол Павло цитував десять заповідей і навчав, що це частина старого закону, для якого вони «померли…тілом Христа» (Римлян 7:4,7). У своєму другому посланні до Коринтян Павло писав:
Ви показуєте собою, що, завдяки нашому служінню, ви — лист Христа, написаний не чорнилом, а Духом Живого Бога, не на кам’яних скрижалях, а на тілесних скрижалях ваших сердець. Таку довіру до Бога ми маємо через Христа не тому, що ми спроможні самі собою над чимось роздумувати, наче самі від себе, але наша спроможність — від Бога, Який і дозволив нам стати служителями Нового Завіту — не букви, але Духа, адже буква вбиває, а Дух оживляє. І якщо служіння смерті, викарбуване буквами на камені, було таке славне, що ізраїльські сини не могли дивитися на обличчя Мойсея через минаючу славу його обличчя, то наскільки славнішим буде служіння Духа! Бо коли служіння осуду — слава, то служіння праведності набагато перевершує його в славі. Адже в цьому відношенні не прославилося прославлене — через надмірну славу. Бо коли те, що минає, — славне, то набагато більшим є те, що постійно перебуває в славі. (2 Коринтян 3:3-11, вид. додано)
Що означало «те, що минає»? Закон, написаний на «кам’яних скрижалях». Що означав закон, «викарбуваний на камені», даний Мойсею на горі Синай? Десять заповідей (Вихід 20). У цьому уривку Павло навчає прямо протилежного до того, чого навчають адвентисти сьомого дня — десять заповідей не є вічним завітом.
Новий Заповіт чітко вчить, що старий закон було скасовано. Незалежно від того, йдеться про десять заповідей чи церемоніальні закони, закон Мойсея чи закон Бога, усі вони вважаються старим законом, який більше не діє. Ісус Христос виконав цей закон і навіки прибив його до хреста (Матвія 5:17-18; Колосян 2:13-17).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
