Що ми повинні називати церквою?
Один відвідувач цього вебсайту нещодавно написав до нашого офісу, запитуючи про те, яку назву має носити вселенська церква. У час, коли мільйони відвідувачів церков називають себе всім — від ангелів до людей, від релігійних чинів до видів діяльності (і багато церков, схоже, вважають: чим химерніше — тим краще), його електронний лист було приємно прочитати. Було очевидно, що він і ті, з ким він поклонявся, мали бажання називатися не якоюсь новою модною назвою чи тією, яку носили їхні прапрадіди у певній деномінації, а тією, яку Бог хоче, щоб вони носили. Якою ж Бог хоче бачити назву церкви? Якщо громада церкви збирається повісити вивіску біля місця своїх зібрань, опублікувати контактну інформацію у телефонних довідниках чи в Інтернеті, або зареєструвати офіційну назву у судових книгах — яку назву має носити церква?
Є лише одне джерело, до якого можна звернутися, щоб дізнатись, як мають називатися послідовники Ісуса Христа: Слово Боже (див. Батт, 20071). Бог створив людину, спас людину і має повне право сказати людині, що робити і як це робити. Вчення Ісуса Христа, Його апостолів і пророків, викладене у відкритому Божому Слові, є вищим авторитетом для людини і тією книгою, за якою буде судитися світ (Матвія 28:18; Івана 12:48; Колосян 3:17). Якщо спасенні хочуть догодити Богові в кожній сфері свого життя, включно з релігійною назвою, яку вони носять, необхідно звертатися до Божого Слова.
Передусім корисно зрозуміти значення слова «церква». Грецьке слово ekklesia, перекладене як «church/церква» в більшості Біблій англійською, загалом у світі, підпорядкованому Риму в I столітті, означало просто «зібрання» — зібрання людей, чи то для світської, чи для релігійної мети (Данкер та ін., 2000, сс. 303–3042; Тайер, 1962, сс. 195–1963). Тричі в 19‑му розділі Дій апостолів Лука вживає термін ekklesia, описуючи безладне світське зібрання в Ефесі (вв. 32, 39, 41). Перекладачі Септуагінти використовували слово ekklesia більш ніж за 200 років до Христа у своєму грецькому перекладі Старого Завіту для позначення групи з 400 000 ізраїльських воїнів (Суддів 20:2). Отже, словоekklesia застосовувалося як до, так і після часу Христа до будь-якого виду зібрань. В Новому Завіті, однак, воно найчастіше стосується покірних послідовників Ісуса Христа — тих, кого «покликано із [грецькою – ek] темряви до дивного Його світла» (1 Петра 2:9, вид. додано).
Кілька разів у Новому Завіті слово «церква» поєднується з грецьким словом theos («Бог»), і звідси легко зрозуміти, що церква, до якої належать покірні віруючі, — це церква, започаткована і належна Богові. Павло писав «Божій церкві в Коринті» (1 Коринтян 1:2; 2 Коринтян 1:1) і згодом наказував коринтянам: «Не вводьте в спокусу…Божу церкву» (1 Коринтян 10:32–33). Він визнавав перед церквами Галатії, що «переслідував Божу церкву» до того, як став християнином (Галатів 1:13). Павло також писав до християн у Солуні, нагадуючи їм, що вони «стали наслідувати Божі Церкви, які в Ісусі Христі є в Юдеї» (1 Солунян 2:14), і навіть вихваляв їх «серед Божих церков» за терпіння у переслідуваннях (2 Солунян 1:3–4). Не можна не помітити головного: церква Нового Завіту — це Божа церква. Вона має божественне походження й заснована відповідно до вічного рішення Божества (Ефесян 3:11). Отже, назва «церква Божа» є біблійною назвою, достойною носіння. «Діти Божі» (Івана 1:12; Римлян 8:16; 1 Івана 3:1–2) є членами «церкви Божої».
Біблійні автори також називали “церква Божа” тілом або церквою Христовою. Чому церкву Божу називають Церквою Христовою? Розгляньте наступне:
- Ісус є Богом (Івана 1:1,3,23; 10:30,33; 20:28; пор. Ісаї 9:6).
- Ісус сказав, що церква — “Його” (Матвія 16:18).
- Ісус викупив церкву Своєю власною кров’ю (Дії 20:28).
- Ісус спас церкву від вічного знищення (Івана 3:16; Дії 4:12; Ефесян 5:23).
- Ісус є “головою тіла, церкви” (Колосян 1:18,24; Ефесян 5:22-23).
- Ісус є Женихом, а церква — Його нареченою (Ефесян 5:22-32; Об’явлення 21:9; пор. Матвія 25:1-13).
- Ісус повертається, щоб узяти Свою вірну церкву до нового дому (Івана 14:1-3; Матвія 25:1-13; 1 Коринтян 15:24; 1 Солунян 4:13-18).
Щирі, відкриті, слухняні послідовники Ісуса Христа (тобто християни — Дії 11:26), читаючи Новий Заповіт і розмірковуючи, як називати церкву, членами якої вони є, дійдуть такого висновку: хоч Бог і не визначив одну конкретну назву для церкви, існують біблійні назви, які християни можуть носити “вірою” (Римлян 10:17), а саме “церква Божа” і “церква Христова”. [ПРИМІТКА: це не означає, що кожен, хто носить одну з цих назв, є вірним послідовником Ісуса Христа. На жаль, багато хто з носіїв обох цих назв богохульно чинить не біблійні дії поклоніння, поширює помилкові вчення і веде байдужий спосіб життя. Віруючий послідовник Ісуса Христа має бути відданим зібранню з християнами, які носять не лише біблійну, не розділяючу назву, але й практикують уповноважене, недоповнене християнство Нового Заповіту (див. Міллер, 20074).]
Ніде в Новому Заповіті церква не називалася баптистською, методистською, пресвітеріанською, лютеранською, п’ятидесятницькою, католицькою, церквою Охоронних Ангелів тощо. Насправді християнам у Коринті спеціально забороняли носити роздільні назви, що возвеличують людей і означають розділ церкви (1 Коринтян 1:10-17; пор. Івана 17:20-21). На жаль, мільйони “християн” у світі й далі називають себе інакше, ніж ті назви, які Бог санкціонував у Писанні.
Окрім численних прикладів у Писанні, що церкву називають Божою чи Христовою, здоровий глузд вимагає таких біблійних назв. Розгляньмо два приклади.
- Якщо Христос володіє церквою, чи не має церква носити Його ім’я? Якщо чоловік (назвемо його Ріки) працював 20 років, заощадив гроші і купив будинок, то чиїм буде цей будинок? Це будинок Рікі. Якщо хтось підніс табличку перед будинком Рікі з іншою назвою, це було б неуповноваженим і неприємним для нього. Тільки той, хто володіє будинком, має право його назвати. церква — “дім Божий” (1 Тимофія 3:15), нічий іншій. Християни мають називати Його “дім” жодною іншою назвою.
- Якщо б моя дружина сказала мені сьогодні, що хоче носити інше чоловіче прізвище, я був би надзвичайно скривджений і “ревнував би Божою ревністю” (2 Коринтян 11:2-4). Можливо, це не було б інше прізвище, а просто ім’я, що асоціюється з чимось їй приємним. Наприклад, замість Жана Лайонс, вона хотіла б називатися Жана Хомскулер. Чи турбувало б мене це? Безумовно. Я люблю домашнє навчання, але я категорично проти того, щоб моя дружина називала себе інакше, ніж Лайонс. Так само, якщо Церква є нареченою Христа, чому б якійсь церкві, яка стверджує, що кохає Ісуса і духовно є Йому нареченою, взагалі називати себе іншою назвою? Бог — ревнивий Бог (Вихід 20:5), і ніщо в Писанні не дозволяє Його церкві називатися інакше, ніж ім’ям Його.
Коли юдейський Синедріон привів Петра й Івана до себе через кілька днів після заснування Церкви (Дії 4) і запитав, «яким іменем» вони навчали, Петро вигукнув:
Ім’ям Ісуса Христа, Назарянина, Якого ви розіп’яли. Його Бог воскресив із мертвих; це Він зцілив того, хто стоїть перед вами. Він є камінь, знехтуваний вами, будівничими, — камінь, що став наріжним. І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися! (Дії 4:8,10-12, вид. додано).
Біблія не дає однієї офіційної назви для церкви, але і розум, і відкрите одкровення вимагають, щоб християни відмовилися від різноманітних назв і називали себе ім’ям Того, Хто їх спас. Коли Ісус повернеться, щоб прийняти Свою наречену і повести її додому, вона має носити Його ім’я, а не чуже.
1 Батт, Кайл (2007), Ось! Слово Божe (Монгомері, Алабама: Apologetics Press).
2 Данкер, Фредерік Вільям, Вільям Арндт, і Ф.В. Гінгріч (2000), Грецько-англійський словник Нового Заповіту (Чикаго, Іллінойс: University of Chicago Press).
3 Тайєр, Дж.Х. (1962), Грецько-англійський словник Нового Заповіту (Гранд-Рапідс, Мічиган: Baker)
4 Міллер, Дейв (2007), Що каже Біблія про церкву Христову, https://apologeticspress.org/pdfs/e-books_pdf/wtbsatcoc.pdf.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
