Чути Бога в двадцять першому столітті
В Едемському саду Бог звернувся безпосередньо до Адама, наказавши йому утримуватися від їжі з дерева пізнання добра і зла (Буття 2:16-17). Через кілька століть «було до Аврама у видінні Господнє слово», коли він жив у землі Ханаан (Буття 15:1). Патріарх Яків отримав послання від Єгови через «Божого ангела», який говорив з ним уві сні (Буття 31:11). Господь говорив безпосередньо з Мойсеєм біля палаючого куща на горі Хорив (Вихід 3-4). Ангел Гавриїл приніс послання від Бога Захарії, який жив в Єрусалимі (Луки 1:11-21), і Марії, матері Ісуса, яка жила в Назареті (Луки 1:26-33). Навіть Савл, який прямував до Дамаску, щоб ув’язнити єврейських християн, яких міг знайти, отримав «небесне видіння» (Дії 26:19; пор. Дії 9). Список явлень і послань Бога людям здається майже нескінченним. Жоден віруючий у Біблію не може заперечити той факт, що Бог незліченну кількість разів відкривав послання людям безпосередньо чи іншими способами, ніж письмове одкровення.
Питання, яке часто задають сьогодні: «Як ми тепер чуємо Бога?» Чи Він досі спілкується з людьми через сни та видіння, як це робив у біблійні часи? Чи маємо ми очікувати, що Він будь-якої миті звернеться до нас прямо, щоб виконати якусь велику роботу, як було покликано виконати Савла? Чи пошле Бог до мене ангела, щоб відкрити більше одкровення, ніж те, що дається в Біблії? Або, подібно до того, як Ілі наказав Самуїлу, чи варто мені «лягти» і чекати, поки Єгова відкриє мені якесь повідомлення (1 Самуїла 3:9-10). З огляду на той факт, що протягом тисячоліть Бог спілкувався з людьми безпосередньо або через інші шляхи, ніж письмове одкровення, чому сьогодні дехто стверджує, що Бог спілкується з людиною лише через Біблію? Як це так, що ми «чуємо Бога» сьогодні?
Згідно з Посланням до Євреїв 1:1-2, «Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків. А цими останніми днями заговорив до нас через Сина» (Євреїв 1:1-2 вид. додано). Іншим контрастом між стародавніми пророками (а саме Мойсеєм та Ілієм) та Ісусом є те, що Бог наставляв Петра, Якова та Івана, кажучи: «Це є Мій Улюблений Син, Якого Я вподобав; Його слухайте!» (Матвія 17:5, вид. додано). Одного разу Ісус поінформував Своїх слухачів про причину, чому ми повинні «слухати» Його: «Хто відрікається від Мене і не приймає Моїх слів, той має свого суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його останнього дня» (Івана 12:48, вид. додано). Щоб догоджати Богові, потрібно навчитися слів Ісуса і виконувати їх.
Але як ми «чуємо» Ісуса? Відповідно до Нового Заповіту, люди пізнають Ісуса та Його слова через вчення апостолів. Розгляньмо наступне міркування зі Святого Письма.
- У ніч зради Ісуса, Він молився до Отця, кажучи: «Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, у Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав» (Івана 17:20-21, вид. додано). Слово «їхнє» у вірші 20 відноситься до тих, за кого Ісус молився в попередніх віршах (17:6-19) — апостолів. Ісус молився про єдність майбутніх віруючих, яка, як Він сказав, базуватиметься на «слові» апостолів.
- Тієї ж ночі Ісус сказав апостолам: «Хто приймає того, кого Я пошлю, — Мене приймає, а хто Мене приймає, — приймає й Того, Хто Мене послав!» (Івана 13:20, вид. додано). Після воскресіння Ісуса і перед Його вознесінням на небо Ісус сказав тим самим учням: «Як послав Мене Отець, — і Я посилаю вас!» (Івана 20:21). Отримати вчення апостолів означало прийняти Ісуса.
Але як ми сприймаємо вчення апостолів сьогодні? Оскільки всі апостоли мертві, яким способом апостоли говорять до нас у двадцять першому столітті? Павло відповів на це запитання в Ефесян 3:1-5.
Із цієї причини для вас, язичники, я, Павло, став в’язнем Ісуса Христа. Ви ж, напевно, чули про служіння Божої благодаті, яка дана мені для вас, бо мені через об’явлення відкрита таємниця, про що я раніше коротко написав; із чого, коли читаєте, ви можете збагнути моє розуміння Христової таємниці. В інших поколіннях вона не була виявлена людським синам так, як ось тепер Духом відкрита святим апостолам і пророкам (вид. додано).
Сьогодні людина може зрозуміти «таємницю Христа» через письмове одкровення таких людей, як апостол Павло, який отримав Істину «через одкровення Ісуса Христа» (Галатів 1:11-12).
І все ж дехто запитує: «Хіба інші люди, які жили століттями, навіть у двадцять першому столітті, не були натхнені Богом, щоб відкрити Його послання?» Насправді Біблія вказує, що вся Істина, необхідна для спасіння, була відкрита ще за життя апостолів. У ніч перед розп’яттям Ісуса Він пообіцяв Своїм апостолам, що після Його відходу від них прийде Дух і «поведе їх до повної істини» (Івана 16:13), навчаючи їх «усього» і нагадуючи їм «усе», чого навчав їх Ісус (Івана 14:26). Після Свого розп’яття та воскресіння (але до того, як Він вознісся на небо), Ісус наказав цим самим учням «Тож ідіть і навчіть усі народи…навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам» (Матвія 28:19-20, вид. додано). Віра «одного разу передана святим» у першому столітті (Юди 3), так що з того часу християни мали «все, що потрібне для життя і побожності» (2 Петра 1:3).
Почути Божу волю в двадцять першому столітті так само легко, як взяти в руки збережену провидінням Біблію та прочитати те, що «апостоли й пророки» Ісуса записали для нашої користі. Боже об’явлення повністю готує нас до будь-якої доброї справи (пор. 2 Тимофія 3:17), так що не потрібні сучасні послання, сни чи видіння. Майже дві тисячі років тому Бог відкрив «усю правду» апостолам і пророкам, які записали її «під натхненням». Ця «правда» є стандартом, за яким мають жити всі люди. І кожен, хто навчатиме протилежного, страждатиме вічно (пор. Галатів 1:8-9).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
