Чи є хрещення символом?

Задум водного хрещення в Новому Завіті, безсумнівно, полягає в тому, щоб дозволити гріхам грішника бути омитими кров’ю Ісуса. Ця мета по-різному описується як «спастися» (Марка 16:16), «для прощення гріхів» (Дії 2:38), «зодягнутися в Христа» (Галатів 3:27), «увійти до Божого Царства» (Івана 3:5), щоб «змити свої гріхи» (Дії 22:16), приєднати «в одне тіло» (1 Коринтян 12:13) і «в Христа» (Римлян 6:3). Це паралельні вирази, які вказують на той самий задум.

Намагаючись уникнути явного значення таких віршів, деякі богослови вигадали ідею, що водне хрещення є дією після спасіння, яка слідує за прощенням гріхів. Християнство майже в повному обсязі наполягає на тому, що прощення гріхів надається грішнику в той самий момент, коли грішник «повірив» (тобто визнав Ісуса як особистого Спасителя). Це прийняття Христа є внутрішнім, здебільшого інтелектуальним/ментальним рішенням, у якому людина бере щире зобов’язання прийняти Ісуса як Господа.

У своїй книжці «Як народитися знову» Біллі Грем сформулював точку зору, яку дотримується більшість християнського світу: «Все, що вам потрібно зробити, щоб народитися знову, — це покаятися у своїх гріхах і повірити в Господа Ісуса як у свого особистого Господа і Спасителя» (1977, с. 156¹). Далі він сказав: «Віра — це довіра, акт відданості, у якому я відкриваю Йому двері свого серця» (с. 160); «Це означає єдину, індивідуальну відмову від розуму та серця на користь однієї людини, Ісуса Христа» (с. 161); «Навернення відбувається, коли ми каємось і віримо в Христа» (с. 162). Наприкінці своєї книги Грем узагальнив переважаючу точку зору щодо того, коли відбувається прощення:

Зробіть це зараз. …Якщо ​​ви бажаєте покаятися у своїх гріхах і прийняти Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя, ви можете зробити це зараз. У цей момент ви можете або схилити голову, або стати на коліна і промовити цю маленьку молитву, яку я промовляв з тисячами людей на всіх континентах: О Боже, я визнаю, що я згрішив проти Тебе. Я шкодую за свої гріхи. Я готовий відвернутися від своїх гріхів. Я відкрито приймаю і визнаю Ісуса Христа своїм Спасителем. Я визнаю Його Господом. З цього моменту я хочу жити для Нього і служити Йому. В ім’я Ісуса. Амінь. …Якщо ​​ви бажаєте прийняти це рішення і прийняли Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя, тоді ви стали дитиною Бога, в якому перебуває Ісус Христос. …Ви народилися знову (с. 168-169, вид. в ориг.).

Містер Грем не залишає жодних сумнівів щодо свого погляду на те, коли відбувається прощення гріхів, і що воно відбувається до і без водного хрещення.

Інший популярний християнський письменник Макс Лукадо висловив ту саму точку зору у своїй книзі «Він зробив це тільки для вас»:

Ви б дозволили йому врятувати вас? Це найважливіше рішення, яке ви коли-небудь приймете. Чому б вам не віддати йому своє серце прямо зараз? Визнайте свою потребу. Погодьтеся з Його роботою. Прийміть його дар. Ідіть до Бога в молитві і скажіть йому так: «я грішник і потребую благодаті. Я вірю, що Ісус помер за мене на хресті. Я приймаю пропозицію спасіння. Це проста молитва з вічними результатами (2000, с. 50, курсив і вид. в ориг.²).

Після цієї заяви Лукадо створив «сторінку відповіді», яка дала читачеві можливість прийняти рішення, яке він (Лукадо) щойно відстоював. Сторінка під назвою «Ваша відповідь» містить заяву: «Я вірю, що Ісус Христос є Сином Бога Живого. Я хочу, щоб він був Господарем мого життя», і після нього йдуть два порожні рядки, один для читача, щоб підписати своє ім’я, а інший для запису дати (с. 51).

Цих двох загальновизнаних людей достатньо, щоб підтвердити суть: більшість християнського світу вірить, що спасіння відбувається до водного хрещення. Протестантський світ наполягав на тому, що водне хрещення є другорядною і наступною дією після спасіння. Але якщо це так, то яка мета хрещення? Різні релігієзнавці стверджують, що це «зовнішній знак внутрішньої благодаті». Тобто, оскільки людина вже отримала спасительну Божу благодать, за допомогою якої гріхи були очищені, хрещення служить для зовнішньої демонстрації або публічної заяви про те, що людину вже спасено. Твердження полягає в тому, що хрещення є символом — видимим вираженням прощення, яке вже було отримано через віру.

Можливо, читач був би шокований, дізнавшись, що Біблія ніде не формулює цю небіблійну — хоча й провокаційну — концепцію. Це плід чиєїсь живої уяви, яку так часто повторювали та повторювали, що вона вже «звучить біблійно», навіть якщо це не так. Коли Ананія спонукав Павла «Устань, охрестися та обмий свої гріхи, прикликавши Його Ім’я!» (Дії 22:16), він нічого не сказав про нібито символічне (проти фактичного) очищення чи обмивання після прощення. Він не сказав жодного слова, яке змусило б неупередженого читача хоча б віддалено зробити висновок, що гріхи Павла було змито перед тим, як він хрестився водою.

Граматика, яку обрав Святий Дух, щоб виразити Себе, дуже часто є ключем до тлумачення Біблії. У Дії 22:16 граматика виступає проти деномінаційного тлумачення, яке так часто покладається на хрещення Павла. Святий Дух використав два дієприкметника та два дієслова у вірші 16, які пояснюють Його передбачуване значення:

anastas — аорист активного дієприкметника: «піднімаючись» або «піднявшись»

baptisai — аорист середнього наказового способу дієслова: «охрестись»

apolousai – також є аористом середнього наказового способу дієслова: «омий свої гріхи»

epikalesamenos — аорист середнього дієприкметника: «прикликавши»

Дієприслівниковий дієприкметник — це частка, яка використовується як прислівник для зміни дієслова. «Прикликавши» — це дієприслівник способу. Він показує спосіб виконання головних дієслів. Дієслова («охрестись» і «омий гріхи»), об’єднані координаційним сполучником «і» (kai), є «причинними серединами» (Робертсон, 1934, с. 808³) у часі аориста, і тому пов’язані з аористами середини дієприслівника, що йде за ним («прикликавши»). Отже, дослівний переклад був би таким: «Вставши, охрестись і змий свої гріхи, і прикличеш ім’я Господнє». Іншими словами, Ананій говорив Павлу, що спосіб «прикликати Господа» — це охреститися і змити свої гріхи.

Але хіба Біблія не вчить, що хрещення насправді є символом? Хіба хрещення не має «символічного» значення? Так, Біблія надає хрещенню символічне значення принаймні у трьох різних рисах.

РИМЛЯН 6:3-18

У контексті, присвяченому силі Євангелія для протидії гріху (5:20), Павло звернувся до потенційного помилкового уявлення, яке деякі можуть сформувати, думаючи, що продовження потурання гріху може бути виправданим для того, щоб дозволити благодаті процвітати (6:1). Коли римляни стали християнами, вони померли для гріха (вірш 2). Таким чином, вони не повинні були продовжувати гріховний спосіб життя, як фізично померла людина не могла б продовжувати фізично жити. Аргументуючи свою думку, Павло повідомив римлянам, що водне хрещення символізує смерть, поховання та воскресіння Ісуса. Він використовував термін «подоба», щоб визначити цей символізм:

Чи ви не знаєте, що ті з нас, які хрестилися в Ісуса Христа, хрестилися в Його смерть? Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя. Бо якщо ми з’єдналися з Ним подобою Його смерті, то з’єднаємося з Ним і подобою воскресіння. Знаємо, що стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоби гріховне тіло позбавити влади, щоб ми більше не служили гріхові, бо хто помер, той оправданий від гріха. (Римлян 6:3-8).

Коли віруючий, каючийся нехристиянин дозволяє опустити себе у водну могилу хрещення, відбувається паралель із спокутною роботою Христа. Хрещення означає смерть Христа, тому що саме там Він пролив Свою кров за нас. Спокутна діяльність Христа була досягнута в Його смерті, похованні та воскресінні. Отже, грішник торкається цієї спокутної сили в акті занурення у воду. «Нове життя» слідує, а не передує хрещенню (вірш 6). «Стара людина гріха», «тіло гріха зникає у водах хрещення. Бути зануреним у воду — «похованим у хрещенні» (вірш 4) — це еквівалентно тому, що «сприйняти серцем те вчення, якому віддалися» (вірш 17). Тільки тоді, тобто в акті наслідування спокути Ісуса у водах хрещення, людина «звільняється від гріха» (вірш 18). Підводячи підсумок, зауважте, що в момент занурення у воду відбувається сім важливих досягнень: (1) хрещення у Христа; (2) хрещення у смерть Христа; (3) нове життя; (4) об’єднаня в Його смерті; (5) старе/тіло гріха розіп’ято/знищено; (6) більше не раби гріха; і (7) визволені від гріха.

КОЛОСЯН 2:11-13

Друге зображення хрещення як символу можна побачити в тому, що Павло вказує на зв’язок між хрещенням і старозавітною практикою обрізання. Бог ввів обряд обрізання в Свої завітні стосунки з Авраамом (Буття 17:10 і далі). Ця хірургічна процедура була суто фізичною частиною Авраамового завіту, який підтримував Бог із фізичними нащадками Авраама, тобто ізраїльтянами. У цьому сенсі це не стосувалося зрештою духовного становища людини перед Богом (1 Коринтян 7:19). Протиставляючи та порівнюючи християнство з різними неприйнятними релігіями та філософіями, Павло використовував фізичний обряд єврейського обрізання як паралель до водного хрещення:

У Ньому ви були обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши в Христовому обрізанні тіло плоті. Поховані з Ним через хрещення, ви воскресли разом з Ним через віру в силу Бога, Який воскресив Його з мертвих. І вас, які були мертві в переступах і в «необрізанні» вашого тіла, Він оживив вас разом із Собою, простивши нам усі переступи, знищивши розписку стосовно нас, яка своїми приписами була проти нас, Він забрав її з-поміж нас і прибив до хреста. (Колосян 2:11-14).

Потрібно бути дуже обережним, щоб дозволити тексту виразити себе з огляду на передбачувану символіку, утримуючись від ненавмисних порівнянь. Павло мав на увазі те, що як під час обрізання зрізали шкіру, так і гріхи зрізали під час хрещення — шкіра проти гріха!

Павло підкреслив це значення, натякаючи на той факт, що хрещення у воді передбачає поховання з наступним воскресінням (вірш 12). Через дванадцять віршів він знову згадує про вихід із вод хрещення: «коли ви з Христом воскресли…» (3:1, вид. додано). Висновок безсумнівний: поховання/занурення у води хрещення, а потім підняття/воскресіння з цих вод є моментом, коли гріх видаляється з грішника — так само, як частина плоті видаляється від тіла під час акту обрізання. По суті, Павло представив колосянам точно такий самий випадок, що й римлянам. Уважно зверніть увагу на точки порівняння в наступній таблиці:

Обидва уривки навчають, що люди мертві в гріху і загублені, поки не отримають блага смерті Христа, будучи похованими у водному хрещенні. У цей момент людина стає мертвою для гріха в розумі Бога. Вихід із вод хрещення є своєрідним воскресінням, яке сигналізує про зміну способу життя цієї людини.

1 ПЕТРА 3:20-22

Петро додав третій приклад символічного значення хрещення.

Тому що й Христос один раз за гріхи постраждав, — праведний за неправедних, аби привести вас до Бога; убитий тілом, але оживлений Духом; Ним Він і духам, які були у в’язниці, прийшов і проповідував; тим, які колись були непокірні, коли їх за днів Ноя очікувало Боже довготерпіння, як він будував ковчег, в якому мало — усього вісім душ — врятувалося від води. Цей прообраз — хрещення — не позбавлення від тілесної нечистоти, а обітниця доброго сумління Богові, — і нині вас спасає через воскресіння Ісуса Христа, Який зійшов на небо і перебуває праворуч Бога; Йому підкорилися ангели, влади і сили. (1 Петра 3:18-22).

Петро навів потужне порівняння. Допотопні люди мали можливість почути волю Божу щодо свого життя. Ной проповідував їм (2 Петра 2:5), можливо, більше століття (Буття 6:3). Але настав день, коли Бог приніс води потопу на Землю, потопивши все людство, за винятком лише восьми осіб. Петро зауважив, що ці вісім людей були «врятовані від (тобто dia — через) води», тобто через воду. Іншими словами, Бог використовував воду як лінію розмежування між загубленими і врятованими. Вода була середовищем, яке відокремило вісім членів родини Ноя від решти людства. Потім він порівняв ці води потопу з водою хрещення. Вода хрещення є розмежувальною лінією, яку Бог призначив, щоб відрізнити загублену людину від спасенної.

Але чи означає це, що H₂O є очисним засобом? Звичайно, ні. Такий висновок суперечив би іншим чітким біблійним свідченням. Спасіння залежить від спокутної роботи Ісуса Христа на хресті: Його смерті, поховання та воскресіння (1 Коринтян 15:1-4). Так само зануренню повинні передувати віра, покаяння і визнання божественності Христа. Але Петро включив саме цей пункт у свою дискусію. Якщо видалити дужки з вірша, чітко видно взаємодію між хрещенням і спокутною діяльністю Христа: «Цей прообраз, який і нині вас спасає — хрещення — через воскресіння Ісуса Христа». «Воскресіння» — це фігура мови, відома як синекдоха, у якій частина ставиться на місце цілого. «Воскресіння» включає всю спокутну подію Ісуса — смерть, поховання та воскресіння. Отже, Петро приписував своє спасіння роботі Христа на хресті, але застосування цього спасительного досягнення до грішника відбувається в момент хрещення.

Висновки

Біблія сама по собі є найкращим тлумачем. Вона вчить, що хрещення є справді символом. Але що символізує хрещення? Воно символізує: (1) смерть, поховання та воскресіння Христа; (2) акт «відсікання» під час обрізання; і (3) води потопу. Як хтось міг вигадати з цього, що хрещення символізує минуле прощення, яке було досягнуто до занурення? Чесний екзегет змушений дійти висновку, що Біблія ніде не викладає такого поняття. Символіка, пов’язана з водним хрещенням, додатково підтверджує важливість занурення як обов’язкової передумови для прощення. Ми не сміємо вийти за межі написаного (1 Коринтян 4:6), оскільки саме за словами Ісуса ми будемо суджені (Івана 12:48).

Використані джерела

¹ Грем, Біллі (1977), Як народитися знову (Вако, Техас: Word Books).

² Лукадо, Макс (2000), Він зробив це тільки для вас (Нешвілл, Теннесі: Word).

³ Робертсон, А.Т. (1934), Граматика грецького Нового Завіту (Нешвілл, Теннесі: Broadman).

Published August 1, 2024

REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.

Reproduction Stipulations→