Чи є віра даром від Бога?
«Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар, не від діл, щоб ніхто не хвалився.» (Ефесян 2:8-9)
Століттями коментатори Біблії розходилися щодо точного посилання займенника «це» у Ефесян 2:8. Чи «це» (touto) відноситься до віри, як стверджували багато (наприклад, Августин, Хризостом, Весткотт, Ленські тощо), чи «це» стосується спасіння від гріха? Чи є віра «даром Божим» чи цей дар є спасіння благодаттю через віру?
Слід визнати, що з побіжного прочитання Ефесян 2:8 може здатися, що вказівний займенник «це» має «віру» як граматичний антецедент. Ті, хто вірить, що віра є даром (тобто чудодійним нав’язуванням) від Бога, часто зазначають, що в цьому вірші «віра» є найближчим антецедентом «цього» («Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар»). Проте, коли хтось досліджує вірш Ефесян 2:8 мовою, якою він був написан спочатку (грецькою), то виявляє, що займенник це (touto) має середній рід, тоді як слово віра (pistis) — жіночого роду. Оскільки загальне правило грецької граматики полягає в тому, щоб рід і число займенника були такими самими, як і його антецедент (Маунс, 1993, с. 102, 1091), тоді знадобляться деякі пом’якшувальні лінгвістичні обставини, особливе ідіоматичне вживання чи інший пом’якшувальний фактор, щоб обґрунтувати зв’язок «це» з «вірою». Якщо таке розумне виправдання не може бути зроблено, тоді людина змушена продовжувати вивчати уривок, щоб напевно знати, чим є «цим» Божим даром.
Якщо в тексті немає чіткого антецеденту, грецький учений Вільям Маунс мудро рекомендує досліднику Біблії вивчити контекст відповідного уривка, щоб допомогти визначити, на що посилається займенник (1993, с. 111). Загальний контекст перших трьох розділів послання до Ефесян – це спасіння людини, знайдене у Христі.
- «У Ньому маємо викуплення Його кров’ю, прощення переступів, згідно з багатством Його благодаті» (1:7).
- Небесну «спадщину» можна знайти в Христі (1:11).
- Увірувавши в добру новину про спасіння через Христа, ефесяни були «відзначені печаттю, Святим Духом обітниці» (1:13).
- Грішники «оживляються з Христом» і спасаються «благодаттю» (2:5).
- Грішники наближаються до Бога «кров’ю Христа» (2:13).
- Павло став слугою Христа «через дар Божої благодаті… дією Його сили» (3:7).
Тема спасіння є не лише загальним контекстом перших трьох розділів послання до Ефесян, але безпосередній контекст послання до Ефесян 2:8-9 стосується спасіння, а не віри. Ці два вірші ретельно документують, як людина спасається, а не те, як людина вірить.
- Спасіння по благодаті.
- Спасіння через віру.
- Спасіння не від вас самих.
- Спасіння – це дар Божий.
- Спасіння не від діл.
Павло не пояснював віру у своєму листі до Ефесян. Спасіння було його фокусом. Віра згадується як спосіб, за допомогою якого приймається спасіння. Спасіння через віру. Подібно до того, як вода потрапляє в будинок двадцять першого століття по трубопроводу, грішник отримує спасіння через слухняну віру. Головною темою Павла в посланні до Ефесян 2:8-9 було спасіння (жива «вода, що тече в життя вічне» — пор. Івана 4:14), а не спосіб спасіння.
Віра не є прямим даром від Бога, даним одним, але не іншим. Навпаки, як писав Павло до церкви в Римі, «віра – від слухання, а слухання – через слово Христа» (Римлян 10:17). Віра в Христа як Сина Божого є тільки в тих, хто спочатку почув Слово Боже, а потім увірував (пор. Івана 20:31).
Використані джерела
1 Маунс, Вільям Д. (1993), Основи біблійної грецької мови (Гранд Рапідс, Мічиган: Zondervan).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
