Чи це диво?
Людина не може прочитати багато сторінок Нового Заповіту (та й Старого Заповіту також), не натрапивши на диво. Дива розсипані по сторінках Біблії, як крапки на шкірі далматинця: десять кар в Єгипті; зцілення людей від прокази; воскресіння мертвих; народження від діви; тощо. Проте багато освічених людей заперечують саму ідею того, що дива були реальними або взагалі можливими. Натомість вони стверджують, що чудеса, описані в Біблії, повинні бути вигаданими або мати суто природне пояснення. Чи справді Ісус та інші біблійні особи здійснювали великі дива, чи ці історії — лише «бажане мислення» забобонних і ненаукових фанатиків?
ЩО ТАКЕ ДИВО?
Щоб вирішити, чи справді відбувалися дива, спочатку потрібно зрозуміти, що таке диво. Диво — це подія, яка порушує природні закони і може бути пояснена лише надприродним втручанням. Наприклад, ходити дорогою — не диво. Але порушити закон тяжіння і ходити по воді — це диво. Немає нічого надзвичайного в тому, щоб повернути людину до життя за допомогою серцево-легеневої реанімації. Але воскресити людину, яка була мертвою кілька днів, — це щось справді чудесне.
ДЕХТО ПРОСТО КАЖЕ «НІ» ЧУДЕСАМ
Деякі люди категорично стверджують, що будь-які дива абсолютно неможливі. Чому вони кажуть «ні» чудесам? Причин багато, але, мабуть, найважливіша полягає в тому, що вони не вірять у існування Бога (або вважають, що навіть якщо Він існує, то не втручається у природний світ). Людина, яка вірить, що Всесвіт і все, що в ньому є, виникли через природні процеси протягом мільярдів років, не може прийняти чудеса, тому що вона переконана, що нічого не існує поза природою. Як висловився покійний видатний астроном Корнельського університету Карл Саган: «Космос — це все, що є, що було і що коли-небудь буде» (1980, с. 41). Оскільки диво — це подія з надприродним поясненням, така подія не могла б відбутися у світі, де діють лише природні сили. Коли людина заперечує найбільше диво з усіх — створення світу рукою Бога, — тоді вона змушена заперечувати і будь-які інші дива.
Ті, хто дотримується такого погляду, мають рацію принаймні в одному: якщо Бога не існує (або якщо Він існує, але не бажає втручатися у Своє творіння), тоді дива справді неможливі. З іншого боку, якщо Бог існує (і можна переконливо довести, що це так), тоді дива не лише можливі, але й цілком імовірні. Цілком логічно припустити, що якщо Бог створив цей Всесвіт, то іноді Він може втручатися через дива, щоб здійснити Свої божественні наміри.
БОГ ЖЕ НЕ ПОРУШУВАТИМЕ ЗАКОНИ, ЧИ НЕ ТАК?
Існує ще одна думка: Бог справді створив Всесвіт, але Його діяльність завершилася під час творіння. Після цього Він більше не втручався у світ через дива, тому що це нібито порушувало б природні закони, які Він установив під час створення.
Проблема цієї ідеї полягає в тому, що вона не враховує одного важливого факту: природні закони не поширюються на Бога (оскільки Він не є «природною» істотою). Закони природи непорушні і не можуть бути порушені. Наприклад, перший закон термодинаміки стверджує, що матерія або енергія не можуть бути ні створені, ні знищені в природі. Слова «в природі» є необхідними, щоб правильно сформулювати цей закон. Ніщо в природі — людина, тварини чи матерія — не може порушити цей закон. Однак, оскільки Бог не є частиною природи, цей закон очевидно не застосовується до Нього.
Щоб пояснити це, уявімо Всесвіт як одну кімнату. Бог установив природні закони, які діють для всього, що знаходиться в цій кімнаті, а потім зачинив двері. У цій кімнаті неможливо створити або знищити матерію чи енергію. Але припустімо, що Бог відчиняє двері і ставить у кімнату ще один стілець або забирає один стілець із кімнати. Чи порушив Бог закон, який установив у кімнаті? Ні. Усе, що знаходиться в кімнаті (у Всесвіті), продовжує діяти відповідно до природних законів. Але оскільки Бог перебуває поза кімнатою, закони, які діють усередині неї, не застосовуються до Нього.
Дива можливі всюди, де існує Бог, Який може діяти у світі. Вони неможливі лише у світі без Бога або з божеством, яке ніколи не втручається у створений світ. Якщо ж існування Бога та Його здатність діяти у природному світі встановлені, тоді цілком логічно припустити, що іноді Він може здійснювати надприродні дії, щоб виконати Свої наміри. Бог — не якийсь космічний порушник, що нишком «ламає правила» природи. Він — суверенний Творець, Який залишає за Собою право діяти тоді і так, як вважає за потрібне.
1 Саган, Карл (1980). Космос (Нью-Йорк: Random House).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
