Чи справді має значення, хто написав П’ятикнижжя?
Починаючи з «епохи Просвітництва», ліберальні вчені були надзвичайно критичними до тих, хто навчає, що Мойсей був натхненним людським автором перших п’яти книг Біблії. Ці критики вчать, що П’ятикнижжя було складене з чотирьох первинних джерел — позначених як J, E, D і P, — які нібито були написані в різний час різними авторами, а згодом були зібрані в П’ятикнижжя редактором приблизно у 200 р. до Р. Х. Ця теорія, що має різні назви (теорія Графа–Велльгаузена, документарна гіпотеза, теорія JEDP тощо), з роками набуває все більшої популярності. Численні коментарі, релігійні журнали та вебсайти її пропагують. Багато професорів, які викладають релігійні дисципліни, також її підтримують. Без сумніву, вона є однією з головних тем у курсах з критичного вступу до Біблії. У більшості «наукових» кіл, якщо хтось не дотримується документарної гіпотези (або принаймні якоїсь її форми), його вважають фанатиком і неосвіченою людиною. Насправді ми в Apologetics Press деякий час тому отримали електронного листа із запитанням, чому ми не підтримуємо цю теорію, адже «її приймають майже всі наукові тлумачі». У своїй книзі «Війни Дарвіна» Ендрю Браун згадує інтерв’ю, яке він узяв у рабина Джонатана Сакса, де доктор Сакс захищав твердження, що Мойсей написав або продиктував перші п’ять книг Біблії. Реакція Брауна була такою: «Це найбільш шокуюча річ, яку я коли-небудь чув від інтелектуала» (1999, с. 1671).
Оскільки теорія про те, що Мойсей не написав П’ятикнижжя, стала настільки широко прийнятою серед «інтелектуалів», багато християн під тиском починають поступатися і заявляти, що «насправді не має значення, хто написав перші п’ять книг Біблії, якщо ми віримо, що вони натхненні». Це, безумовно, справедливо щодо деяких інших книг Біблії, тож чому б не застосувати це і до перших п’яти? Ми не вважаємо необхідним знати, кого Бог надихнув написати книгу Йова або Послання до Євреїв. Ми не розриваємо спілкування через питання, хто написав 1 і 2 Царів чи 1 і 2 Хронік. Чому ж тоді питання про те, хто написав перші п’ять книг Біблії, має бути іншим? Різниця полягає в тому, що Біблія сповнена посилань, які приписують ці книги Мойсеєві.
У самому П’ятикнижжі неодноразово можна прочитати, що Мойсей записував закон Божий.
«Усі Господні слова Мойсей записав» (Вихід 24:4).
«І сказав Господь Мойсеєві: Запиши собі ці слова» (Вихід 34:27).
«І Мойсей описав їхні походи та їхні зупинки за Господнім словом» (Числа 33:2).
«Мойсей написав слова цього закону в книзі й дав священикам…» (Повторення Закону 31:9).
Автори біблійних книг упродовж усього Старого Завіту приписували написання П’ятикнижжя Мойсеєві (яке також називають Торою або «Законом»). Чітке підтвердження цього поширеного переконання міститься в Ісуса Навина 8:32: «І він написав там на тих каміннях відписа Мойсеєвого Закону, що той [Мойсей – EL] написав перед Ізраїлевими синами». Зверніть увагу також, що в 2 Хронік 34:14 сказано: «…священик Хелкія знайшов книгу Господнього закону, дану через Мойсея» (пор. Ездри 3:2; 6:18; Неемії 13:1; Малахії 4:4). Як зазначив Джош Мак-Давелл у своїй книзі «Більше доказів, які вимагають вердикту», ці вірші «говорять про реальний письмовий “закон Мойсея”, а не просто про усну традицію» (1975, с. 93–942).
Автори Нового Завіту також без вагань підтверджували, що Мойсей написав П’ятикнижжя. Іван написав: «Закон був даний через Мойсея» (Івана 1:17). Лука записав про воскреслого Ісуса: «І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його» (Луки 24:27). Говорячи про юдейську практику публічного читання Закону, Яків підтвердив авторство Мойсея: «Адже Мойсей з давніх поколінь має своїх проповідників у містах, і вони читають його книги в синагогах щосуботи» (Дії 15:21). З цим погоджувався і Павло, кажучи: «Мойсей пише про ту праведність, що від Закону: Людина, яка виконуватиме його, буде ним жити» (Римлян 10:5; пор. Левит 18:5). У 2 Коринтян 3:15 Павло також написав: «…коли читають Мойсея…». Фраза «читають Мойсея» є прикладом фігури мови, відомої як метонімія (коли ім’я автора використовується замість його творів). Сьогодні ми можемо запитати когось, чи читав він Гомера, Вергілія або Шекспіра, маючи на увазі, чи читав він їхні твори. У притчі про багача і Лазаря можна прочитати, як Авраам сказав багатієві про його п’ятьох братів: «Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають!» (Луки 16:29). Чи були Мойсей і пророки Старого Завіту ще на землі в першому столітті? Ні. Сенс полягає в тому, що брати багача мали писання Мойсея і пророків.
Крім того, як учні Ісуса, так і Його противники визнавали й приймали книги Мойсея. Після того як Пилип був покликаний слідувати за Ісусом, він знайшов свого брата Натанаїла і сказав: «Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа!» (Івана 1:45, виділ. додано). Зверніть увагу також, що новозавітні садукеї вважали Мойсея автором, кажучи: «Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові» (Марка 12:19; пор. Второзаконня 25:5).
Остання причина, чому необхідно захищати авторство Мойсея щодо П’ятикнижжя, замість того щоб байдуже стверджувати, що «не має значення, хто його написав», полягає в тому, що Сам Ісус заявляв, що «Закон» походить від Мойсея. У Марка 7:10 Ісус цитує як Вихід 20, так і Вихід 21, приписуючи ці слова Мойсеєві. Пізніше в Євангелії від Марка читаємо, як Ісус запитав садукеїв: «Хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?» (Марка 12:26). Але, можливо, найпереконливіший уривок міститься в Івана 5:46–47, де Ісус сказав: «Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже він написав про Мене. Якщо ж ви не вірите його Писанням, то як ви повірите Моїм словам?» (пор. Второзаконня 18:15–18). Правда полягає в тому, що, стверджуючи, ніби Мойсей не написав книги П’ятикнижжя, людина фактично стверджує, що Ісус не є Богом. Як пояснив М. Р. ДеХаан у своїй книзі «Буття і еволюція»:
Доведіть, що Мойсей не написав книги П’ятикнижжя — і ви доведете, що Ісус цілком помилявся і не є безпомилковим Сином Божим, яким Він Себе називав. Ваша віра в Мойсея як автора п’яти книг, що приписуються йому, пов’язана також із вашою вірою в Ісуса як Сина Божого. Неможливо вірити в Ісуса Христа, не вірячи тому, що написав Мойсей. Розумієте, заперечення книг Мойсея має набагато серйозніші наслідки, ніж більшість людей припускає (1982, с. 41)3.
Отже, віра в те, що Мойсей написав Тору, справді має велике значення. Це не дрібниця, яку можна обговорювати легковажно, кажучи, що «це насправді не має значення». Це має значення, тому що на кону стоять божественність Христа і надійність авторів Біблії.
1 Браун, Ендрю (1999), Війни Дарвіна (Нью-Йорк: Simon and Schuster).
2 Мак-Давелл, Джош (1975), Більше доказів, які вимагають вердикту (Сан-Бернардіно, Каліфорнія: Campus Crusade for Christ).
3 ДеХаан, М. Р. (1982), Буття і еволюція (Гранд-Рапідс, Мічиган: Zondervan).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
