Чи отримали язичники Святого Духа перед хрещенням?
Навернення перших язичників було неймовірним моментом в історії викуплення — буквально виконанням пророцтв, висловлених століттями раніше (наприклад, Ісаї 62:2). Ось опис цієї визначної події, поданий Лукою:
Коли Петро ще промовляв ці слова, то Дух Святий зійшов на всіх, які слухали слово. І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, здивувалися, що й на язичників зійшов дар Святого Духа, бо чули, як вони говорили мовами і величали Бога. Тоді Петро сказав: Хіба може хто стримати воду, щоб не хрестилися ті, хто, як і ми, одержав Святого Духа? І звелів хрестити їх в Ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його залишитися в них на декілька днів (Дії 10:44–48).
Із цього уривка очевидно, що язичники одержали Духа перед тим, як були охрещені у воді. Ісус недвозначно заявив: «І Я попрошу Отця, і дасть вам іншого Утішителя, щоб навіки перебував з вами, — Духа Істини, Якого світ не може прийняти» (Івана 14:16–17). Якщо це так, то як водне хрещення може бути «на відпущення гріхів» (Дії 2:38), щоб зодягнутися в Христа (Галатів 3:27)? Чи суперечить Біблія сама собі? Як може людина одержати Духа до того, як вона зодягнеться в Христа?
Відповідь на ці запитання полягає в глибшому дослідженні мови оригіналу. Насамперед, в Івана 14:17 використано грецьке дієслово lambano, яке зазвичай означає «брати рукою, схоплювати будь-яку особу чи річ, щоб користуватися нею», «брати, щоб забрати з собою», «захоплювати, силоміць відбирати».1 У цьому вірші Ісус не говорив, що неспасенні люди не можуть одержати Святого Духа. Розгляньмо контекст:
Якщо любите Мене, ви будете дотримуватися Моїх заповідей. І Я попрошу Отця, і дасть вам іншого Утішителя, щоб навіки перебував з вами, — Духа Істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає [Його]. А ви знаєте Його, бо Він при вас перебуває, і у вас буде Він. Я не залишу вас сиротами, Я прийду до вас. (Івана 14:15–18).
Ісус запевняв учнів, що хоча Його невдовзі схоплять і заберуть від них, Він усе ж пошле замість Себе Святого Духа — Того, Кого Його вороги не зможуть забрати. Більше того, Він перебуватиме з ними повік. Отже, вірш 17 нічого не говорить про те, чи може неспасенна людина бути одержувачем дії Святого Духа.
Навернення язичників у Діях 10 Петро переказує в Діях 11, коли прибув до Єрусалима. Лука повідомляє, що «І, розпочавши, Петро виклав їм за порядком2» (в. 4), що дає підстави вважати, що розповідь у Діях 10 не обов’язково подана в суворій хронологічній послідовності. Петро пояснює, як вони «увійшли в дім чоловіка», де Корнилій розповів йому, що йому з’явився ангел і наказав: «Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром, котрий промовлятиме до тебе слова, якими спасешся ти і весь твій дім!» (вв. 12–14). Зверніть особливу увагу на те, що Корнилій не міг бути спасенний ні доки не почує, ні без того, щоб почути натхненні слова, які мали навчити його, як спастися.
Після того як Корнилій повідомив йому про це, Петро далі каже: «Коли ж я почав говорити, то злинув на них Святий Дух, — як і на нас спочатку» (в. 15). Грецький термін, перекладений як «почав» (arxasthai), означає «починати», «позначати те, що хтось починає робити».3 «Петро ледве встиг почати говорити».4 Справді, Петро лише починав говорити, ще не висловивши слів спасіння. Йому ще не була надана можливість передати слова, через які Корнилій і його дім могли бути спасенні. Насправді їхнє одержання Духа перервало його зусилля. Грецький лексикограф Теєр наголошує саме на цьому, коли зазначає, що це слово «вказує на те, що дія щойно почалася, коли була перервана чимось іншим».5
Ті, хто припускає, що одержання Духа в цьому випадку було доказом спасенного стану язичників, повністю втрачають з поля зору саму причину, через яку Бог дав їм хрещення Святим Духом. Одержання язичниками хрещення Святим Духом не мало нічого спільного з їхнім спасінням. Воно лише слугувало доказом для юдеїв, що язичники мають таке саме право ввійти до Царства. Справді, у Новому Завіті прямо описано лише два випадки хрещення Святим Духом, і жоден із них не був пов’язаний зі спасінням тих, хто його одержав.6 У першому випадку, описаному в Діях 2, метою було наділити апостолів (які вже були спасенні) силою для започаткування християнської віри. Другий випадок (Дії 10) мав на меті продемонструвати юдейським християнам, що неюдеї мають дане Богом право отримати доступ до Євангелія та ввійти до Царства7 — саме цим пояснюється, чому після такого могутнього Божого підтвердження Петро негайно закликав до водного хрещення, оскільки цей акт є встановленим Богом входом до Царства (Дії 10:47–48; Івана 3:5; 1 Коринтян 12:13).8
1 Теєр, с. 370, курсив в оригіналі.
2 Грецьке слово означає «у послідовності в часі, просторі або логіці; по порядку; один за одним» [Данкер та ін., с. 490, курсив в оригіналі], «послідовно» [В. Дж. Хікі (передрук 1977 р.), Грецько-англійський лексикон до Нового Завіту (Ґранд-Рапідс, Мічиган: Baker), с. 92], «у послідовності» [Робертсон, Словесні картини Нового Завіту, 3:152].
3 Першбахер, с. 55; Данкер та ін., с. 140.
4 Р. К. Г. Ленскі (передрук 1961 р.), Тлумачення Дій Апостолів (Пібоді, Массачусетс: Hendrickson), с. 444.
5 Теєр, с. 78.
6 Для ґрунтовного дослідження явища «хрещення Святим Духом» у Новому Завіті див. Дейв Міллер (2020), Сучасні чудеса? Чи відбуваються сьогодні чудеса, говоріння мовами та хрещення Святим Духом? (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), с. 39 і далі.
7 «а також для грека» — Римлян 1:16; 2:9, 10.
8 Для додаткового обговорення див. Кайл Батт (2012), «Якщо Корнилій мав Святого Духа, чи не означає це, що він був спасенний?» https://apologeticspress.org/if-cornelius-had-the-holy-spirit-doesnt-that-mean-he-was-saved-1693/.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
