Чи мусять страждати діти?
Коли ізраїльтяни прибули до кордону Обіцяної Землі, вони послали 12 розвідників, щоб оглянути цю місцевість. Коли 10 з 12 принесли «страшні» (Числа 13:32) відомості про стан Ханаану, народ прийняв їхній невірний звіт. Тоді Бог присудив усьому поколінню сорок років мандрів пустелею, аж поки не помруть усі від двадцяти років і старші (Числа 14:29). Бог дозволив увійти в Землю лише наступному поколінню (Числа 14:30–31).
Але що ж мали робити в цей час ті діти, молодше покоління? Невже вони теж повинні були страждати за гріхи своїх батьків і сорок років блукати пустелею? Зверніть увагу на відповідь Бога: «Тож ваші сини будуть поглинатися пустелею сорок років і розплачуватимуться за вашу розпусту…» (Числа 14:33). Інші переклади подають останню фразу так: «будуть страждати за вашу невірність» (NASB, NIV; пор. ESV, RSV). Діти мали постраждати через невірність своїх батьків. Багато людей не можуть прийняти цей біблійний принцип. Вони не розуміють, як невинні можуть страждати за гріхи інших. Таке нерозуміння легко призводить до подальших помилок: намагань уникнути неминучих наслідків людської непокори Богові (пор. Числа 14:40–45).
Коли батьки залишають зібрання (Євреїв 10:25), їхній гріх завдає шкоди їхнім дітям у формі втраченої науки, поганого батьківського прикладу, відсутності християнського оточення тощо. Діти страждають за гріхи своїх батьків.
Коли батьки зловживають своїм тілом — вживають наркотики, алкоголь, курять, заражаються венеричними хворобами тощо — їхні діти зазнають фізичних проблем при народженні та згодом терплять труднощі у вигляді недостатнього харчування, нестачі фінансів, занедбання тощо. Діти страждають за гріхи своїх батьків.
Коли батьки лицемірно навчають своїх дітей чинити правильно, але самі не дотримуються власної поради, виправдовуючись словами: «Роби, як я кажу, а не як я чиню», діти виростають, відкидаючи добрі настанови батьків. Діти страждають за гріхи своїх батьків.
Коли батьки розлучаються та вступають у новий шлюб, порушуючи Божий закон, утворюючи перелюбне подружжя, яке з погляду Бога не може існувати, діти зазнають відчуження, самотності, розгубленості. Якщо батьки послухаються Бога й припинять цей неправедний шлюб, діти житимуть у сімейному середовищі, яке вже не буде таким, яким могло би бути. Діти страждатимуть за гріхи своїх батьків. Але це жодним чином не виправдовує заохочення батьків продовжувати перелюб, щоб зменшити страждання дітей.
Чи мусять страждати діти? На жаль, трагічно — так, коли батьки грішать. Але замість того, щоб змінювати Божий закон, сумніватися в Його милості або намагатися уникнути наслідків гріха, треба покласти вину там, де вона є: у непокорі людини Богові. А тоді — послухатися Бога — за будь-яких обставин.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
