Чи діяли закони науки на початку?

Раціональній людині відносно легко спростувати ідею про те, що матерія може виникнути спонтанно. Звісно, навіть інтуїція не підтверджує спонтанного виникнення. Згадайте коментар Річарда Докінза з цього приводу: «Звісно, це суперечить інтуїції, що щось може виникнути з нічого. Звісно, здоровий глузд не допускає, що щось може виникнути з нічого» (Докінз і Пелл, 2012, вид. додано¹). Не має значення, скільки часу ви сидітимете у своєму кріслі та дивитиметесь на порожній стіл. Олівець не з’явиться сам собою на столі. Речі — незалежно від того, наскільки вони прості — не виникають з нічого.

Ідея, що структурована, упорядкована фізична матерія (тобто така, яку ми бачимо навколо себе у створеному світі) могла б виникнути з нічого, ще більш неймовірна. Окрім інтуїції, це твердження спростовується, якщо врахувати наслідки Першого закону термодинаміки та Закону збереження матерії (див. Міллер, 2013c²). Як можна переказати, кількість енергії та матерії у системі залишатиметься постійною, якщо немає зовнішнього втручання. Іншими словами, не має значення, скільки часу ви дивитиметесь на стіл; якщо тільки хтось не покладе на нього вже існуючий олівець, або ви самі не покладете олівець на стіл, або олівець не впаде на стіл з іншого місця, олівець не з’явиться сам по собі. Ця ідея, застосована до походження Всесвіту, вказує на те, що Всесвіт або існував завжди (ідея, яка порушує другий закон термодинаміки — див. Міллер, 2013c), або Хтось створив його.

Натуралісти не сприймають такі висновки без спротиву. Такі вчені, як Стівен Гокінг, стверджують, що на початку, у момент передбачуваного Великого вибуху, «закони науки… не діяли б» (1988, с. 88³). Теоретичний фізик Ахмед Фараг Алі з університету Бенха та Міста науки й технологій імені Зевайла в Єгипті виділив сингулярність Великого вибуху як серйозний недолік теорії Великого вибуху: «Сингулярність Великого вибуху — це найсерйозніша проблема загальної теорії відносності, оскільки закони фізики, здається, не діють у цій точці» (цит. за Зига, 2015⁴). Іншими словами, згідно з натуралістами, не можна використовувати закони фізики для спростування спонтанного виникнення космічного яйця, оскільки ці закони не діяли у момент виникнення космічного яйця.

Що саме мають на увазі натуралісти, коли стверджують, що закони природи «не діяли» щодо космічного яйця, з якого виник Всесвіт, — що ці закони тоді не застосовувалися? Одне з перших понять, які вивчаються в курсі математичного аналізу, — це поняття «границі». «Границя» — це спосіб визначення кінцевого результату рівняння, якщо його змінні досягнуть граничного значення. Наприклад, уявіть пляшку, повну води, яка протікає через отвір у її основі. У міру витікання води рівень води, ℎ, зменшується. Рівняння для обчислення границі визначає, яким буде кінцевий результат такого сценарію. «Границя» ℎ у пляшці через певний час, ℎ(t), коли вода витече з пляшки, дорівнюватиме нулю — остаточній висоті води, коли вона вся витече з пляшки . Тепер уявіть спробу знайти границю цього самого рівняння, але з ℎ(t) у знаменнику функції . Через певний час висота води в пляшці, ℎ(t), все одно наближатиметься до нуля, що призводить до ситуації, коли потрібно знайти границю рівняння з одиницею, поділеною на нуль. Вам не потрібно добре знати математику, щоб зрозуміти, що ділити на нуль — це проблема. Такий сценарій не відповідає правилам. Звичайні закони не працюють. Ми називаємо це «сингулярністю», і щось подібне трапляється, коли космологи намагаються обчислити рівняння, які пояснюють, що сталося б на початку гіпотетичного Великого вибуху. Ось чому Стівен Гокінг сказав: «Початок реального часу був би сингулярністю, у якій закони фізики порушувалися б» (б.д.⁵).

По-перше, звернімо увагу, що існує причина, чому фізики вважають сингулярність «проблемою». Стверджуючи, що сингулярність мала місце на початку Великого вибуху, визнається, що закони природи не діють так, як це передбачено у моделі Великого вибуху. Великий вибух потребує сингулярності, і все ж закони природи не працюють із сингулярностями (тобто коли щось ділиться на нуль). Отже, за визначенням, подія Великого вибуху не є науковою. Вона не є природною. Вона є надприродною — а отже, натураліст, який приймає теорію Великого вибуху, має відмовитися від натуралізму або залишатися у самосуперечливій позиції. Або закони науки «порушуються», доводячи надприродну подію на початку, або ж закони науки не порушувались, і натуралісти просто ще не розуміють, як Великий вибух міг статися в межах законів науки. Однак цей варіант визнає, що закони науки все ж таки діяли на початку, підтверджуючи наш початковий аргумент (тобто, що перший закон термодинаміки забороняє спонтанне виникнення Всесвіту).

Один фізик звернувся до мене в Apologetics Press і запропонував ще один спосіб обійти проблему походження Всесвіту. Переказуючи його слова, він сказав: «Закони природи включають взаємодію матерії та енергії. Закони не працювали б у ситуації, де немає матерії та енергії — наприклад, на самому початку, до появи космічного яйця. Тому закони не були б порушені, якщо матерія та енергія виникли б з нічого, оскільки не було б взаємодії, яку ці закони могли б регулювати. Тож жоден закон не зміг би зупинити виникнення матерії/енергії з нічого». Чи є його твердження правдивим, що закони фізики стосуються тільки взаємодії матерії та енергії?

Ні. Наприклад, у термодинаміці ми часто розв’язуємо задачі, зокрема задачі за першим законом термодинаміки, де починаємо з системи, у якій нічого немає, а потім енергія чи матерія потрапляє до системи ззовні. Тож ці задачі включають систему, яка передбачає взаємодію «нічого» з енергією/матерією, і це саме той сценарій, який створює проблему для походження космічного яйця.

Проте натуралістичні вчені «зазвичай припускають, що сучасні закони фізики тоді не діяли» (Лінде, 1994, вид. додано⁶). Звісно, певні припущення часто необхідні у науці. Звісно, ніхто не був присутній, щоб проводити наукові спостереження за походженням матерії. Але почекайте… ось у чому суть. Ніхто не був там, щоб спостерігати за початком. Тому потрібно бути дуже обережним у формулюванні припущень. Якщо ми хочемо бути раціональними й не дотримуватись сліпої «віри», ми маємо розглядати доступні нам докази й робити лише ті висновки, які виправдані цими доказами. Однак натуралісти відкидають сучасні докази, оскільки вони не дають їм натуралістичної відповіді на питання про походження, і натомість удаються до диких спекуляцій. Як може бути науковим відкидати усталену науку, роблячи припущення, що на початку не існувало таких понять, як закони науки, не маючи доказів на підтвердження такої заяви? Це натуралісти роблять навіть тоді, коли всі емпіричні докази, які коли-небудь спостерігали вчені, приводять до висновку, що закони фізики є, завжди були й завжди будуть незмінними (тобто, допоки вони не будуть знищені разом із фізичним Всесвітом у День суду — 2 Петра 3:7-10) і що вони не «порушуються». Згадайте слова Стівена Гокінга щодо законів природи: «Але що дійсно важливо, так це те, що ці фізичні закони, окрім того що є незмінними, є універсальними. Вони застосовуються не лише до польоту м’яча, але й до руху планети й усього іншого у Всесвіті. На відміну від законів, створених людьми, закони природи ніколи не можуть бути порушені. Ось чому вони такі потужні… Закони природи є незмінними» («Допитливість…», 2011⁷). Незважаючи на такі сміливі заяви, той самий Гокінг ірраціонально суперечив сам собі, стверджуючи, що у моделі Великого вибуху, яку він підтримує, «закони науки… порушуються» (1988, с. 88). Якщо ми поводимося раціонально — робимо висновки на основі доказів, — натураліст мав би визнати, що закони не «порушувалися» на початку. Але якщо вони не порушувалися, то натуралізм виявляється спростованим — і таку істину натуралісти не можуть прийняти.

Іронічно, що еволюціоністи докладають великих зусиль, щоб довести незмінність певних наукових тверджень, принаймні тоді, коли це відповідає їхнім цілям. Наприклад, креаціоністи вказують, що методи датування, які використовують еволюційні геологи, базуються на певних припущеннях, які є далекими від розумних, якщо врахувати всі докази, — наприклад, твердження, що фізичні константи, використані в методах датування, насправді залишалися незмінними протягом усього часу. Марк Ісаак з «The TalkOrigins Archive» намагається відповісти на цю критику, описуючи певні константи, які, за його словами, залишалися незмінними протягом мільярдів років (Ісаак, 2007⁸). Креаціоністи не мають проблем із ідеєю, що певні константи могли залишатися незмінними протягом тривалих періодів часу (хоча ми не віримо, що Всесвіт існує мільярди років). Однак наукові докази свідчать, що не всі фізичні константи залишалися незмінними назавжди — наприклад, константи, які використовуються в еволюційних методах датування (див. Стоубер, 2010⁹; Міллер, 2013b¹⁰; Батт, 2010b¹¹; Рюкрофт і Свейн, 2009¹²; Гарднер, 2010¹³). Наприклад, катастрофічні явища, такі як вулкани (див. Акахане та ін., 2004¹⁴), можуть значно прискорювати процеси, які зазвичай вважаються такими, що тривають мільйони років. Висновок: методи датування, які базуються на ненаукових припущеннях, є помилковими (див. Міллер, 2013b). Але наукові закони, за визначенням, не мають винятків.

Зверніть увагу ще раз, що, з одного боку, натуралісти не хочуть визнавати, що закони науки завжди були незмінними, хоча всі наукові докази свідчать про це; але з іншого боку, вони висувають помилкові твердження про фізичні константи, які суперечать науковим доказам, оскільки це відповідає їхнім цілям. Крім того, зверніть увагу, що дилема еволюціоністів не вирішується навіть якщо ми допустимо можливість, що закони науки були непридатними на початку. Чи хочуть еволюціоністи, щоб ми повірили, що на початку не лише матерія, але й фізичні закони, які керують цією матерією, також виникли разом із матерією (див. Міллер, 2012b¹⁵)? Як може існувати закон без законодавця? Як таке твердження може бути науковим? І як таке твердження може залишатися без виклику з боку багатьох учених? Упередженість тих, хто належить до еволюційної спільноти, щодо прийняття раціональної та наукової альтернативи їхнім хибним теоріям, є глибокою.

Після того як Стівен Гокінг визнає на своєму вебсайті, що «закони фізики порушилися б» у точці сингулярності, у наступному реченні він суперечить сам собі, кажучи: «Однак спосіб, яким почався Всесвіт, визначався б законами фізики» (б.д.). Натураліст хоче «сидіти на двох стільцях». Неможливо обійти дію першого закону термодинаміки, стверджуючи, що закони не застосовувалися на початку, і водночас заявляти, що природний закон — а саме квантовий закон — міг спричинити появу Всесвіту, що саме й намагаються зробити натуралісти (див. Міллер, 2013a¹⁶). Якщо ви визнаєте, що природні закони не можуть діяти у вашій моделі, ви маєте визнати, що ваша модель є надприродною, а не натуралістичною. Якщо еволюціоніст не може використати науку та її закони для пояснення походження Всесвіту, то він фактично відмовився від натуралізму й став прихильником надприродного. Іншими словами, якщо закони природи не діяли на початку, це означає, що тільки надприродні явища могли спричинити появу Всесвіту (див. Міллер, 2012a¹⁷). Наступний крок — лише вирішити, яка надприродна істота є справжнім Творцем — Бог, із Його підтверджуючими доказами; чи магія, яка не має жодних доказів. [ПРИМІТКА: Той факт, що натуралісти змушені вірити у надприродні явища, ілюструє, що натуралістичні теорії фактично є релігією. Тому послідовність вимагає, щоб ті школи, які не дозволяють викладати модель Творіння на уроках науки, також виключили натуралістичні теорії. Однак цей автор вважає, що правильним рішенням було б викладати докази з науки, куди б вони не приводили. Метою є істина. Наукові докази, наведені в цій книзі, вказують на Творця. Тож це має бути викладено. Будь-яка теорія, яка суперечить доказам, має бути вилучена з наукового обговорення. Див. Хаутс, 2007¹⁸, для детальнішого аналізу ідеї про те, що еволюція є релігією, а не наукою.]

Хоча припущення часто необхідні в науці, наукові припущення мають бути обґрунтованими, щоб бути допустимими для наукового обговорення (див. Міллер, 2013b, для обговорення наукових припущень). Які наукові докази можна було б навести на підтримку настільки грандіозного твердження, що існував час, коли закони природи не діяли? Єдиний спосіб зробити таке твердження, що закони науки не застосовувалися на початку, і вважати його обґрунтованим, — це зробити інше, так само ненаукове припущення, на якому це твердження буде базуватися. Людина має припустити, що на початку не було Того, Хто організував матерію відповідно до законів, які ця Істота привела в дію. Модель Творіння жодним чином не суперечить законам фізики. З іншого боку, атеїстична еволюційна модель суперечить законам фізики безліччю способів. Проте, дивним чином, саме креаціоністів називають ненауковими.

Використані джерела

¹ Докінз, Річард і Джордж Пелл (2012), «Релігія та атеїзм», ABC Australia, http://www.abc.net.au/tv/quanda/txt/s3469101.htm, 9 квітня.

² Міллер, Джефф (2013c), «Еволюція та закони науки: закони термодинаміки», Apologetics Press, https://apologeticspress.org/apcontent.aspx?category=12&article=2786.

³ Гокінг, Стівен (1988), Коротка історія часу: Від Великого Вибуху до чорних дір (New York: Bantam).

⁴ Зига, Ліза (2015), «Ніякого Великого Вибуху? Квантове рівняння передбачає, що Всесвіт не має початку», Phys.Org, 9 лютого, http://phys.org/news/2015-02-big-quantum-equation-universe.html.

⁵ Гокінг, Стівен (н.д.), «Початок часу», Stephen Hawking: The Official Web Site, 1 березня 2016.

⁶ Лінде, Андрій (1994), «Самовідтворюваний інфляційний Всесвіт», Scientific American, 271[5]:48, листопад.

⁷ «Допитливість: Чи створив Бог Всесвіт?» (2011), Discovery Channel, 7 серпня.

⁸ Ісаак, Марк (2007), «Твердження CE410», The TalkOrigins Archive: Exploring the Creation/Evolution Controversy, http://www.talkorigins.org/indexcc/CE/CE410.html.

⁹ Стоубер, Девід (2010), «Дивний випадок сонячних спалахів і радіоактивних елементів», http://www.symmetrymagazine.org/breaking/2010/08/23/the-strange-case-of-solar-flares-and-radioactive-elements/.

¹⁰ Міллер, Джефф (2013b), «Не робіть занадто багато припущень: не всі припущення в науці є поганими», Reason & Revelation, 33[6]:62-64,69-70, червень, https://apologeticspress.org/apPubPage.aspx?pub=1&issue=1122&article=2153.

¹¹ Батт, Кайл (2010b), «Нові відкриття вказують на недоліки методів датування старої Землі», /APContent.aspx?category=9&article=3770.

¹² Рюкрофт, Стів і Дж. Свейн (2009), «Ультразвукова кавітація води прискорює розпад торію», CERN Courier, 8 червня, http://cerncourier.com/cws/article/cern/39158.

¹³ Гарднер, Елізабет (2010), «Команда з університетів Пердью та Стенфорда виявила, що темпи радіоактивного розпаду змінюються з обертанням Сонця», Purdue University News Service, http://www.purdue.edu/newsroom/research/2010/100830FischbachJenkinsDec.html.

¹⁴ Акахане, Хісатада, Такеші Фуруно, Хіроші Міяджіма, Тошіюкі Йошікава та Шигеру Ямамото (2004), «Швидка силіфікація дерева в гарячій джерельній воді: пояснення силіфікації дерева протягом історії Землі», Sedimentary Geology, 169[3-4]:219-228, 15 липня.

¹⁵ Міллер, Джефф (2012b), «Закони науки – від Бога», Apologetics Press, https://apologeticspress.org/apcontent.aspx?category=12&article=4545.

¹⁶ Міллер, Джефф (2013a), «Чи може квантова механіка створити Всесвіт із нічого?» Apologetics Press, https://apologeticspress.org/APContent.aspx?category=12&article=4584&topic=57.

¹⁷ Міллер, Джефф (2012a), «Самосуперечність атеїстичного натуралізму», Apologetics Press, https://apologeticspress.org/apcontent.aspx?category=12&article=4225.

¹⁸ Хаутс, Майкл Г. (2007), «Еволюція — це релігія, а не наука [Частина I]», Reason & Revelation, 27[11]:81-87, листопад, /pub_rar/27_11/0711.pdf.

Published November 15, 2024

REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.

Reproduction Stipulations→