Чи діти успадковують гріх своїх батьків?
Розуміння природи взаємодії Бога з людиною — завдання нелегке. Щирий учень Біблії часто стикається з речами в біблійному тексті, які можуть бути загадковими. Інші, можливо, менш щирі, перекручують ці початково загадкові уривки «на власну погибель» (як описано в 2 Петра 3:16). Однією з таких ідей, які часто перекручують, є нібито суперечність у тому, як Єгова ставився (і продовжує ставитися) до дітей грішних людей. Стів Веллс, автор «Анотованої Біблії скептика», наполягає, що у Біблії є розбіжність із цього питання. Він цитує Вихід 20:5, де сказано: «Адже Я — Господь, твій Бог, Бог ревнивий, Який відплачує за гріхи батьків дітям до третього й четвертого покоління, — тим, хто ненавидить Мене». Потім Веллс наводить Єзекіїля 18:20 як суперечливий вірш: «А душа, що згрішила, помре. А син не візьме неправедність батька, ані батько не візьме неправедність сина. Праведність праведного буде на ньому, і беззаконня беззаконного буде на ньому» (Веллс, 20031).
Чи є між цими віршами реальна суперечність? Або, щоб поставити запитання інакше: «Чи є спосіб, щоб обидва ці твердження були істинними?» Насправді обидва твердження можуть бути істинними, не створюючи суперечності. Те, чого містер Веллс та інші, хто перекручує ці вірші, не помічають, полягає в тому, що існує різниця між тим, щоб нести провину батьків, і тим, щоб страждати від негативних фізичних і емоційних наслідків через неправильні рішення цих батьків.
Часто буває так, що діти злих людей страждають дуже сильно. Іноді ці діти страждають через фізичне або емоційне насильство з боку батьків (що прямо суперечить Писанню; пор. Матвія 7:12; Колосян 3:21). Іншим разом дитина страждає через безвідповідальну поведінку батьків. Наприклад, припустімо, що чоловік, залежний від азартних ігор, витрачає свою зарплатню на ігри, замість того щоб годувати свою родину. У результаті його діти страждають від голоду, сорому і бідності.
Однак, навіть якщо діти грішників часто зазнають фізичних наслідків, вони не успадковують гріха цих батьків. Книга Єремії дає цікаві пояснення щодо цього питання. У Єремії 16:1-6 Бог сказав пророку не брати собі дружину чи заводити дітей у землі Ізраїлю. Бог пояснив свої мотиви такими словами: «Бо так говорить Господь про синів і про дочок, що народилися в цьому місці…: Хворобливою смертю помруть, не будуть оплакані й не будуть поховані. За приклад будуть на поверхні землі» (16:3-4). Чому це мало статися? Веллс швидко посилається на цю главу, особливо на вірші 10 і 11, де ізраїльтяни ставлять питання: «Чому Господь виказав на нас усе це зло?» (вірш 10). Веллс потім цитує відповідь Єремії: «Тому що ваші батьки Мене залишили», — говорить Господь (вірш 11). Однак Веллс не наводить наступний вірш (12), у якому сказано: «А ви чинили зло понад ваших батьків…».
Ці ізраїльтяни страждали через гріхи своїх батьків — і через власні гріхи. Їхні діти повинні були померти жахливими смертями. Скептик швидко хапається за цей факт і заявляє, що всякий раз, коли невинні діти помирають, це несправедливість, яку люблячий Бог ніколи б не дозволив (хибна ідея, яку я спростував в іншому місці; див. Батт, 20042).
Чи іноді діти помирають жахливими смертями через неправильні рішення своїх батьків? Безсумнівно. Ізраїльтяни прийняли практику жертвоприношення власних дітей фальшивому богові на ім’я Ваал (Єремії 19:5). Таким чином, беззаконня батьків може бути покладене на дітей у формі фізичних страждань. Але чи несуть ці діти провину за цей гріх? Абсолютно ні! Єзекіїл написав за натхненням Святого Духа: «А душа, що згрішила, помре. А син не візьме неправедність батька, ані батько не візьме неправедність сина» (Єзекіїла 18:20, вид. додано).
Зверніть увагу на слова «душа» і «неправедність/вина». Чи натякає Біблія, наприклад, що дитина винна в ідолопоклонстві, бо її батьки були ідолопоклонниками? Ні (прочитайте Матвія 18:3-5; Луки 18:16-17). Нести провину за гріх зовсім не те саме, що нести фізичні наслідки дій інших людей. Як це часто буває, скептик плутає ці поняття і стверджує, що у Біблії є суперечність, якої, насправді, не існує. Це ще один приклад того, як звинувачення проти Біблії зазнають невдачі, а «Слово Господнє перебуває вічно!» (1 Петра 1:25).
Використані джерела
1 Веллс, Стів (2001), «Анотована Біблія скептика», [Онлайн], URL: http://www.skepticsannotatedbible.com/1cor/index.html.
2 Батт, Кайл (2004), «Хибне припущення скептика», [Онлайн], URL: https://www.apologeticspress.org/articles/2230.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
