Чи грішать христиани?
Швидкий перегляд маленького послання 1-го Івана відкриває низку віршів, які здаються суперечливими один одному. Наприклад, у 1 Івана 1:8,10 автор запевняє своїх читачів, що всі люди згрішили. У 2:1 Іван, здається, вказує, що навіть християни грішитимуть і тому потребують Ісуса Христа як свого Заступника. Однак у 3:6 Іван стверджує: «Кожний, хто в Ньому перебуває, не грішить. Кожний, хто грішить, не бачив Його і не пізнав Його». У 3:8 Іван пише: «Хто чинить гріх, той від диявола, адже диявол грішить від початку». А вірш 9 стверджує: «Кожен, хто народився від Бога, не чинить гріха, бо Його зачаток у ньому перебуває; він не може грішити, оскільки народжений від Бога». Стів Веллс у своїй праці The Skeptic’s Annotated Bible (Анотована Біблія скептика) коментує ці вірші з 3-го розділу: «Раніше в цьому листі (1:8,10) Іван запевнив нас, що всі грішать. Однак у цих віршах він стверджує, що християни не грішать» (Веллс, 20031).
Чи є ці вірші прикладами суперечностей у Біблії? Якщо ні, то що вони означають? Чи грішать християни, чи ні?
Відповіді на ці запитання набагато простіші, ніж це може здатися на перший погляд. Коли ми порівнюємо інші переклади 1 Івана 3:6,8,9, то бачимо, що точне грецьке формулювання віршів значно впливає на розуміння уривків. Р. К. Г. Ленскі переклав 3:6 так: «Кожен, хто залишається в Ньому, не продовжує грішити; кожен, хто продовжує грішити, не бачив Його і не пізнав Його» (1966, с. 457-458, вид. автором2). Ленскі переклав вірш 9 так: «Кожен, хто народжений від Бога, не продовжує чинити гріха, бо насіння Його перебуває в ньому; і він не може продовжувати грішити, бо народжений від Бога» (с. 462, вид. автором). Новий Міжнародний Переклад (NIV) перекладає 3:6 так: «Ніхто, хто живе в Ньому, не продовжує грішити. Ніхто, хто продовжує грішити, не бачив Його і не пізнав Його» (вид. автором).
Ленскі пояснив, що в 1 Івана 3:6,9 використовується грецька конструкція, що називається теперішнім тривалим часом, яка повинна перекладатися як «не продовжує грішити» (с. 458, 462). Отже, Іван стверджує в цих віршах не більше, ніж Павло у Римлян 6:1-2: « То що скажемо? Будемо залишатися в гріху, аби множилася благодать? Зовсім ні! Ми, що померли для гріха, як далі будемо жити в ньому?» Багато інших віршів учать, що християни будуть грішити навіть після того, як вони омилися кров’ю Христа (пор. Римлян 7:14-25; Филип’ян 3:12-13). Однак Іван говорить, що будь-яка людина, яка бунтівно продовжує грішити, роблячи це звичним способом життя, не слідує за Богом. У 1 Івана 3:9 грецький теперішній інфінітив означає звичний, безперервний гріх без жалю. У більш практичному сенсі (наводячи приклад), є одна річ, коли християнин оступився і вчинив сексуальну аморальність, за яку він чи вона кається. Але зовсім інше, якщо людина живе як повія і стверджує, що має «спільність із Отцем» (1 Івана 1:6).
Таким чином, легко показати, що ніяких суперечностей між обговорюваними віршами в 1 Івана не існує. Крім того, це підбадьорює, що коли християнин грішить, ми «маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника».
Використані джерела
1 Веллс, Стів (2003), Анатована Біблія скептика [Онлайн], URL: http://www.skepticsannotatedbible.com/1cor/index.html.
2 Ленскі, Р. К. Г. (1966), «Тлумачення першого і другого послань Петра, трьох послань Івана та послання Юди» (Міннеаполіс, Міннесота: Augsburg).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
