Чи буде Армагеддон?
Багато релігійних діячів наполягають на тому, що світова історія завершиться катастрофічним глобальним голокостом, відомим як «армагеддон», за яким настане «тисячоліття» — 1000-річне царювання Христа на Землі. Вони кажуть, що нинішні події на Близькому Сході складаються таким чином, що друге пришестя Христа неминуче. Звичайно, ця претензія висувалась неодноразово протягом багатьох-багатьох років — але без жодного виконання.
Що насправді говорить Біблія про «армагеддон»? Термін «армагеддон» зустрічається лише один раз у Новому Завіті: Об’явлення 16:16. Відповідно до літературного жанру книги (тобто апокаліптичного) цей термін вживається з переносним значенням. Обʼявлення буквально переповнене натяками на Старий Завіт. Насправді, «жодна книга в Новому Завіті не була б так глибоко пронизана ідеєю та образами Єврейських Писань» (Свет, 1911, с. liii1). Але письменник не вживає прямих цитат зі Старого Завіту. Навпаки, він адаптував, модифікував і комбінував ідеї зі Старого Завіту, щоб застосувати їх до середовища, до якого він звертався. Він вільно черпав образи зі Старого Завіту, але наклав на них відтінок Нового Завіту із застосуванням до першого століття.
Для тих, хто був знайомий зі Старим Завітом (як малоазійські християни), Святий Дух використав значення, яке мало це місце. На івриті термін «армагеддон» означає «гора (або пагорб) Маґеддо». Чи був пагорб Маґеддо? Так. Насправді євреї та дослідники єврейської історії були дуже добре знайомі з цим видатним полем битви та його околицями. Багато кривавих зіткнень заплямували землю цього краю — сценами воєнного лиха. Саме тут Девора і Варак перемогли хананеян (Суддів 5:19). Ґедеон переміг табір Мадіяма у цьому місці (Суддів 7). Ці позитивні досягнення закарбувалися у свідомості ізраїльтян. Але були й інші образи, викликані Маґеддо, оскільки він також служив місцем, де сталася національна трагедія. Охозія помер там після того, як був пронизаний стрілою Ія (2 Царів 9:27). І добрий цар Йосія трагічно загинув від рук фараона Нехао (2 Царів 23:29). Цей останній випадок був особливо гострою подією для єврейського народу, який оплакував втрату цього великого царя, закріпивши цю подію в колективній свідомості як випадок національного горя (Захарії 12:11).
З огляду на цю довгу історію, Маґеддо зайняв місце в умах віруючих, подібне до місць, які одразу справляють на свідомість американців певні та сильні враження: Аламо, Перл-Харбор тощо. Потім це значення було використано Святим Духом, щоб передати боротьбі, переслідуваним християнам Малої Азії ближче до кінця першого сторіччя впевнений результат конфлікту, який тоді точився між силами зла (сатаною та імперським Римом) і силами праведності (Богом, Христом і вірними святими, які терпіли переслідування). Ці християни, безперечно, не потребували запевнень, що в майбутньому відбудеться глобальний Голокост, якому Христос покладе кінець за 2000 років від їхніх страждань! Ці християни гостро потребували запевнення, що Христос незабаром прийде їм на допомогу (див. «незабаром» — Об’явлення 1:1; 22:6). Вони потребували підбадьорення, щоб вистояти й залишатися непохитними перед лицем нелюдського жорстокого поводження. Символ Маґеддо доречно символізував неминуче повалення ворожої імперії та породжував таку необхідну впевненість. Християни отримали розраду в тому, що скоро результат битви стане відомим. Вороги Бога та Його народу будуть покарані, а святі, що страждають, будуть утішені. Таким чином, «армагеддон» є суто символічним і жодним чином не пов’язаний з диспенсаційними мріями про майбутню світову війну. «Армагеддону» не буде.
Використані джерела
1 Свет, Генрі (1911), Коментар до Обʼявлення (Гранд-Рапідс, Мічиган: Kregel, 1977 перев.).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
