Чи був «Бегемот» динозавром?
Коментуючи бегемота з Йова 40:15 і далі, сучасні дослідники часто роблять загальне твердження на кшталт: «Більшість вважає цю істоту гіпопотамом». Але тоді вони подають мало або зовсім не подають доказів на підтримку такого твердження. Ще одна тривожна тенденція полягає в тому, наскільки «впевнено» багато критиків говорять про ідентифікацію цієї тварини як гіпопотама. Наприклад, біблійний коментатор Едґар Ґібсон писав: «…може бути мало сумнівів, що» бегемот відповідає гіпопотаму (1905, с. 2231). У своїй практичній книзі про Йова Теодор Епп впевнено стверджував: «Першою згаданою твариною є бегемот або гіпопотам» (1967, с. 1752). Ця позиція стала настільки популярною в сучасні часи, що мало хто з коментаторів наважився поставити під сумнів запропоновану ідентифікацію цих істот. Насправді, деякі версії Біблії навіть позначають цю істоту в примітках на полях або заголовках розділів як гіпопотама.
Хоча правда, що між бегемотом і гіпопотамом існує кілька подібностей, деякі з описових деталей просто не відповідають (і не можуть бути приведені до відповідності). Наприклад, Бог описав бегемота як істоту, яка «випростовує, немов кедра, свойого хвоста» (Йова 40:17). Проте гіпопотама навряд чи можна було б описати — з його 15-20-сантиметровим коротеньким придатком — як такого, що має жорсткий або великий хвіст. Хвіст гіпопотама короткий і малий, як у свині, і є лише прутиком у порівнянні з кедром. Але цей факт не завадив коментаторам намагатися уникнути очевидного. Дехто вважає, що Бог порівнює хвіст гіпопотама з гілкою кедра, а не з деревом. Інші, як наприклад Джон Гартлі, дотримуються думки, що хвіст порівнюється саме з деревом, а не з гілкою, але що Бог насправді мав на увазі статеві органи гіпопотама. Однак немає жодних достовірних доказів того, що єврейське слово для «хвіст» (zanab) коли-небудь використовувалося евфемістично в єврейській мові (наприклад, щодо статевих органів). Виглядає так, що Гартлі та інші відкинули логічне тлумачення уривку, щоб силоміць провести паралель між бегемотом і гіпопотамом.
Про бегемота сказано, що він є «початком Божих творінь» (Йова 40:19), з кістками, «як мідяні рури», і «ребрами, як залізні прути» (Йова 40:18). Очевидно, це виключає гіпопотама, бо в повний розмір він має лише два метри у висоту і важить приблизно 4 тонни. Слон у два рази більший за гіпопотама, і навіть його затіняють деякі вимерлі істоти. Наприклад, істота, яку колись популярно називали бронтозавром (тепер відомішу як апатозавр), виростала до ваги понад 30 тонн. А науковці відкрили набагато більших динозаврів. Аргентинозавр, наприклад, важив майже 100 тонн, мав ребра завдовжки 4,3 метра і залишав слід діаметром у 90 сантиметрів.
У тексті також зазначено, що ніхто не міг підійти до бегемота з мечем (Йова 40:19); також люди не могли його зловити (Йова 40:24). Проте гіпопотама часто полювали і успішно ловили єгиптяни. Джон Гартлі зазначив: «Єгипетські фараони пишалися тим, що вбивали гіпопотама. Існує багато зображень, на яких фараон, полюючи на гіпопотама з папірусового човна, готується метнути свій гарпун у відкриту пащу тварини, завдаючи смертельного удару» (1988, с. 5243). Єгиптяни навіть святкували фестивалі, відомі як «Гарпунування гіпопотама». Крім того, єгипетські пам’ятники часто зображують окремих мисливців, які атакують гіпопотама списом. Як же можна точно порівняти неосяжного і невловимого бегемота з гіпопотамом?
Документи свідчать переважно, що бегемот з Йова 40 — це істота з плоті й крові, чий опис не відповідає жодній відомій істоті, яка існує сьогодні, незалежно від спроб ототожнити його з гіпопотамом. Отже, це має бути якийсь вид вимерлої істоти. Але який саме? Божий опис бегемота повністю узгоджується з описами деяких динозаврів, які колись блукали Землею — не мільйони років тому, як дехто стверджує, а лише кілька тисяч років тому (пор. Вихід 20:11; Буття 1; Матвія 19:4; Марка 10:6). Однак, як сумно зауважив Генрі Морріс: «Сучасні біблійні вчені здебільшого настільки звикли мислити в категоріях тривалих геологічних епох еволюції, що їм навіть не спадає на думку, що людство колись жило в тому ж світі, що й великі тварини, яких сьогодні знаходять лише у вигляді скам’янілостей» (1988, с. 115). Сумне, але, на жаль, то правдиве твердження.
1 Ґібсон, Едґар К.С. (1905), Книга Йова (Лондон: Methuen).
2 Епп, Теодор Г. (1967), Йов, людина, випробувана як золото (Лінкольн, Небраска: Back to the Bible Publications).
3 Гартлі, Джон Е. (1988), Книга Йова (Ґранд-Рапідс, Мічиґан: Eerdmans).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
