Хто є Богом Землі?
Питання:
Хто є Богом Землі?
Відповідь:
Апостол Іван тричі записав, як Ісус називав сатану «князем цього світу» (Івана 12:31; 14:30; 16:11). Через кілька років, звертаючись до християн у Коринті, апостол Павло фактично назвав сатану «богом (theos) цього віку» (2 до Коринтян 4:4). Сам сатана, здається, розумів щось про своє володарювання на Землі, коли показав Ісусові всі царства світу і сказав: «Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її; отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм!» (Луки 4:5–7; пор. Матвія 4:8–9). Але як сатана може бути богом і володарем цього світу, якщо інші численні уривки чітко називають Єгову «Господом усієї землі» (Михея 4:13; Захарія 4:14)? Як диявол може бути князем світу, якщо Ісус заявив: «Дана Мені вся влада на небі й на землі» (Матвія 28:18)? Хіба Бог Неба не є «Господь неба й землі» (Дії 17:24)? Чи не суперечать ці думки одна одній (як стверджують скептики; пор. Веллс, 20151)?
Один з основних принципів тлумачення, який слід враховувати при спробі правильно зрозуміти письмове чи усне висловлювання (яке на перший погляд може виглядати суперечливим), — це питання, чи вжито порівнювані слова або фрази в одному й тому ж значенні. Уболівальник може сказати про улюбленого футболіста: «Він просто летить!», маючи на увазі, що гравець надзвичайно добре грає і швидко рухається полем. Але згодом той самий уболівальник бачить цього гравця, який буквально мчить на великій швидкості на автомобілі, і вигукує: «Він просто летить!» Обидва вислови звучать однаково, обидва є правдивими, але передають зовсім різні думки.
Біблія дуже чітко вчить, що безмежний, вічний Творець Всесвіту, Який «утримує все словом Своєї сили» (Євреїв 1:3), є єдиним істинним Богом, «Всевишнім на всій землі» (Псалмів 82:19). Єгова є Творцем усього, включаючи сатану (Колосян 1:16; див. Лайонс, 20052). У найповнішому та остаточному сенсі, Бог Авраама, Ісаака і Якова є Володарем неба і землі. Проте існує сенс, у якому сатана названий «князем» і «богом» світу — не в остаточному значенні, але все ж — у певному сенсі.
У якому ж значенні диявол може вважатися «князем» або «богом»? Відповідь досить проста, якщо зважити на той факт, що більшість людства протягом тисячоліть обирали служити сатані, замість того щоб коритися істинному Богові Всесвіту. У дні Ноя «Побачив Господь Бог, що зло людей розмножилося на землі, що кожний у своєму серці весь час пильно роздумує про зло» (Буття 6:5). У часи Мойсея та Ісуса Навина Єгипет був повний ідолопоклонства (Вихід 12:12), Ханаан — розпусного беззаконня (Левит 18), а народ Ізраїля століттями боровся з тілесним бажанням служити «іншим богам». Коли Ісус прийшов на землю, Він визнав, що «вузькі ті ворота й тісна та дорога, що ведуть до життя, — і мало є тих, хто їх знаходить» (Матвія 7:14), тоді як «широкі ті ворота й широка та дорога, що ведуть до загибелі, — і багато є тих, які ними входять» (7:13).
На жаль, більшість відповідальних людей свідомо відкидають істинного Бога — свого Творця і потенційного Спасителя — і натомість обирають сатану своїм «богом» і «володарем». Більшість невіруючих буквально не поклоняються сатані як «богу», але, як зазначив Ленскі: «‘Бог цього світу’ є влучним у цьому контексті… бо він [сатана] є втіленням усякої злоби й безбожності в цьому світі, автором і поширювачем ворожнечі до Бога. Він є початком тієї загибелі, в якій гинуть люди» (1963, с. 960, вставки додано3). Людина, яка любить світ і «пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість», — не від Отця, а від сатани й його грішного світу (1 Івана 2:16). Коли людина відкидає істинного Бога як Володаря свого життя, вона автоматично віддає свою вірність сатані, роблячи його своїм «богом» і «владикою». Жодної суперечності між твердженнями Біблії щодо того, хто править Землею, не існує.
1 Веллс, Стів (2015), Анотована Біблія скептика, http://www.skepticsannotatedbible.com/2cor/4.html; http://www.skepticsannotatedbible.com/contra/lord.html.
2 Лайонс, Ерік (2005), «Чи завжди існував сатана?», Apologetics Press, https://apologeticspress.org/APContent.aspx?category=11&article=817&topic=87.
3 Ленскі, Р. К. Г. (1963), Тлумачення першого і другого послань святого Павла до Коринтян (Міннеаполіс, Міннесота: Augsburg).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
