Такий Бог
Якби запитати сто атеїстів, агностиків або невіруючих, чому вони не вірять у Бога, можна було б отримати сто різних відповідей. Звичайно, не існує єдиної причини, яка була б універсальною відповіддю на питання про невір’я. Проблема зла, болю та страждань зайняла б верхні рядки списку, як і твердження, що «релігія» є ненауковою.
Однак є ще одна вагома причина, яку багато людей наводять, щоб пояснити своє невір’я в Бога Біблії. Вони кажуть, що, можливо, вони б вірили в бога, якби він поводився інакше, ніж Той, який зображений у Біблії. Але вони просто «не можуть» вірити в бога, який діє так, як про це розповідає «священна книга». Чудовим прикладом такого аргументу є стаття Рональда Дефенбо. У ній він описав своє життя, вказавши на конкретні моменти, коли його невір’я підтверджувалося певною дією або ідеєю, яку проповідувала «релігійна» людина чи установа. В одному з абзаців, розповідаючи про свої перші роки виховання сім’ї, він зазначив:
Одного вечора подруга, приблизно нашого віку, поверталася додому разом із нами після однієї зі спортивних подій наших дітей. Це був перший раз, коли я зрозумів, що, можливо, маю реальну проблему з вірою. Вона була гарною подругою моєї дружини, членом нашої церкви та дуже релігійною. Я не пам’ятаю, як виникла ця тема, але ми говорили про спасіння. Вона сказала, що, хоча мій батько був чесною, турботливою людиною, яка не робила нічого, окрім добра, він не отримає спасіння. Він міг потрапити до неба лише якщо прийме Христа як свого Спасителя. Я пам’ятаю, як подумав, що я не хочу мати жодної справи з божеством, яке відправило б мого батька до пекла за таких обставин. Чому немовля, чи мій батько, чи навіть я маю бути відправлені до пекла тільки тому, що ми не прийняли Христа як нашого Спасителя? А як щодо юдеїв, мусульман, індуїстів, буддистів? І знову, як щодо мене? Це змусило мене подумати, що, ймовірно, я невіруючий. Або, принаймні, я цього не розумів. Це не вписувалося в мою логіку (20031).
Хоча його твердження про те, що Бог відправляє немовлят до пекла, не має жодної біблійної підтримки, його розуміння концепції, що Бог Біблії відправить до пекла всіх, хто досягнув віку відповідальності (тобто рівня розумової зрілості, на якому людина здатна усвідомити свою гріховність) і не прийняв Ісуса Христа, є абсолютно точним (Івана 8:24). Чітко розуміючи цей принцип, він заявив, що «не хоче мати справу з божеством», подібним до такого. Це звучить майже так, ніби він натякає, що якби Бог Біблії був трохи іншим або краще «вписувався» у його уявлення, тоді він, можливо, був би готовий повірити в такого Бога.
Ті, хто «не можуть» повірити в Бога, подібного до зображеного в Біблії, зручно приймають за правду всі характеристики Бога, які зображують Його як безсердечного тирана. Наприклад, вони визнають, що Бог Біблії — це божество, яке наказало виконати страту «аморальних» народів, які Йому не поклонялися. Вони також визнають, що Бог Біблії засуджує певних людей до вічного знищення через «неправильні» рішення цих людей. (Слово «неправильні» в лапках, тому що дії, які Біблія називає неправильними, і ті, які вважають неправильними багато невіруючих, часто зовсім різні.) Після перегляду Біблії та складання списку всього, що вони вважають, справжній бог не мав би робити, вони заявляють, що не можуть вірити в такого бога, що зробив би такі вчинки.
Таким чином, вони ігнорують інші атрибути Бога, які пояснюють і виправдовують Його дії. Наприклад, 1 Івана 3:20 говорить, що Бог «знає все». Немає жодного невіруючого, який міг би стверджувати, що знає все. Чи можливо, що ті речі, які відомі Богові, але невідомі скептикам, є саме тими, які можуть пояснити Його дії? Ісаї 55:8-9 говорить: «Адже Мої ради не є такі, як ваші ради, і мої дороги не такі, як ваші дороги, — говорить Господь. Але так, як небо віддалене від землі, настільки далека Моя дорога від ваших доріг і ваші задуми — від Мого задуму». Якщо скептик приймає з Біблії ідеї про Бога, з якими він не погоджується, чи не зобов’язаний він однаково прийняти твердження про Бога, які пояснюють глибину Його характеру? Якщо Божі думки та дороги набагато вищі за всі людські, чи не може бути так, що всезнаючий Бог має плани, про які скептик не повністю поінформований?
Уявляти собі непослідовного Бога, який засуджує людей до вічного знищення лише тому, що ті не «поставили кілька крапок над “і” чи не перекреслили кілька “т”», здається легким аргументом для спростування. Проте, коли розповідається «решта історії», картина стає набагато яснішою. Повний портрет Бога Біблії — це божество, яке всезнаюче (1 Івана 3:20), вічно праведне (Псалом 119:142), любляче (Івана 3:16), співчутливе та милосердне (Якова 5:11), яке бажає, щоб усі люди спаслися (2 Петра 3:9) і готове дати їм численні можливості зробити це (Дії 17:26-27).
Пізніша частина статті Дефенбо показує справжню суть відмови від Бога Біблії. Дефенбо зазначив, що атеїзм «означає відсутність віри — взагалі жодної віри: ні в Бога, ні в сатану, ні в рай, ні в пекло, ні в Ісуса, ні в ангелів, ні в Святого Духа, ні в що-небудь інше. Я вільний від усіх обмежень. Єдина людина, перед якою я відповідаю, це людина — кожна людина». Дефенбо потрапив у саму суть, коли йшлося про його розуміння Бога Біблії. Бог вимагає від Своїх створінь певних речей. Але оскільки Дефенбо не хоче виконувати ці речі, він вирішив не вірити, щоб бути «вільним від усіх обмежень». Так, справді легко відповідати «кожній людині», оскільки думки всіх людей мають однакову вагу. Але «Бог не подібний до людини» (Числа 23:19), і « «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського» (1 Коринтян 1:25). Насправді, коли дати повній картині Бога Біблії засяяти у всій її славі, жоден інший бог не може зрівнятися з «таким Богом».
Використані джерела
1 Рональд Дефенбо (2003), «Чому я не міг повернутися до віри» [On-line], URL: http://www.secweb.org/asset.asp?AssetID=263.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
