«Проблема» з чудесами
Використовуючи емпіричні дані, дехто вирішив, що є можливим, а що – ні в цьому світі, і чудеса, описані в Новому Завіті, не входять до їхньої категорії “можливого”. Оскільки вони ніколи не бачили, щоб хтось воскрес із мертвих або миттєво одужував від невиліковної хвороби, і оскільки сьогодні неможливо провести наукові експерименти, які підтвердили б істинність цих чудес, вони вважають, що чудеса, які нібито здійснив Ісус, мають якісь природні пояснення. У есе під назвою “Чому я не приймаю воскресіння?” Річард Керрієр виразив суть цього аргументу таким твердженням:
Жоден аргумент не може переконати мене довіряти двотисячолітній оповіді “з других рук” більше, ніж тому, що я бачу власними очима тут і зараз. Якщо я спостерігаю факти, які означають, що після смерті я перестану існувати, тоді розповідь про Ісуса ніколи не зможе переважити це спостереження, бо є незрівнянно слабшим доказом. Проте всі мої відчуття підтверджують мою смертність… Двотисячолітня оповідь “з других рук” із віддалених країв неосвіченої та малограмотної землі ніколи не зможе переважити ці факти. Я не бачу, щоб хтось повертався до життя після повної смерті мозку через нестачу кисню. Я не мав жодних розмов із духами померлих. Те, що я бачу, — цілковита протилежність усьому, що стверджує ця неймовірна історія. Як вона може заслуговувати на більше довіри, ніж мої власні очі? Ніяк не може. (20001)
Хоча на перший погляд цей аргумент здається правдоподібним, він стикається з двома непереборними труднощами. По-перше, існують події в минулому, яких ніхто з живих нині не бачив і не побачить, але які необхідно прийняти як факти. Прикладом є походження життя на планеті. Незалежно від віри в еволюцію чи творення, треба визнати, що деякі речі трапилися в минулому, які не відбуваються зараз і вони не були бачені особисто. Скільки разів еволюціоністи особисто спостерігали, чи може нежива матерія породжувати живе? Звісно, ніколи, всупереч численним експериментам останніх п’ятдесяти років. Чи означає це, що вони не приймають ідею походження життя з неживої матерії? Звісно, ні. Вони опираються на “докази” – геологічний стовп та викопний запис. Але факт залишається фактом: ні хтось із живих не бачив появу життя з неживого.
Дотримуючись тієї ж логіки, креаціоністи вільно визнають, що створення життя на цій планеті — це подія, яку ніхто з нині живих не спостерігав. Це був унікальний акт, що стався один раз, не може бути відтворений експериментально і зараз не піддається безпосередньому сприйняттю людськими чуттями. Так само, як і еволюціоніст, креаціоніст пропонує нам розглянути докази — такі як викопні рештки, закони термодинаміки та закон біогенезу, — які, на його думку, приводять до висновку, що життя було створене колись у далекому минулому Розумним Творцем. І все ж, перш ніж ми зайдемо надто далеко від обговорення чуда, як-от воскресіння, дозвольте нагадати, що цей короткий абзац про створення та еволюцію вставлений лише для того, щоб показати одну річ: кожен має визнати, що приймає певні ідеї та уявлення, не перевіривши їх особисто за допомогою п’яти чуттів.
По-друге, інтелектуальним фанатизмом є припущення, що люди першого століття не розуміли законів природи достатньо, щоб відрізнити справжнє чудо від природних явищ. Не варто думати, що глядачі першого століття не знали, що воскресіння чи зцілення від прокази — це щось надприродне. Як пояснив К.С. Льюїс:
Але є одна річ, про яку часто говорять щодо наших предків, але яку нам не слід казати. Ми не повинні казати, що “Вони вірили в чудеса, бо не знали законів природи”. Це дурниці. Коли Йосип дізнався, що його наречена вагітна, він “збирався відпустити її”. Він достатньо знав про біологію для цього… Коли учні побачили Христа, що йшов по воді, вони злякалися; вони не могли злякатися, якби не знали законів природи і не знали, що це виняток. (1970, с. 262)
Апостол Павло підкреслив це у Римлянам 1:4, вказуючи, що Ісус Христос був “настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих”. Суть воскресіння полягала й полягає в тому, що воно не могло бути повторене природним чи науковим способом і що воно доводить божественність Ісуса. Як точне було твердження сліпого, зціленого Ісусом: “Споконвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим. Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!” (Івана 9:32-33).
1 Керрієр, Річард (2000), [Онлайн], URL: http://www.infidels.org/library/modern/richard_carrier/resurrection/1b.html.
2 Льюїс, К.С. (1970), Бог у доку, ред. Волтер Гупер (Гранд Рапідс, Мічиган: Eerdmans).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
