Початок і кінець
Якщо Бога не існує і Біблія не є Його богонатхненним Словом, людське життя позбавлене сенсу. Ми — лише результат космічної випадковості. Зрештою, ми — не більше ніж матерія, що еволюціонувала і просто повернеться в порох.
Під час дебатів про дарвінізм, що відбулися 1994 року в Стенфордському університеті, еволюціоніст-атеїст Вільям Провайн підсумував свої погляди на сучасну еволюційну біологію та її «гучні й недвозначні» наслідки. За словами доктора Провайна: «Немає жодних богів, жодних цілей і жодних сил будь-якого роду, спрямованих на досягнення мети. Немає життя після смерті. Коли я помру, я цілковито впевнений, що буду мертвий. Це буде мій кінець. Немає жодної остаточної основи для етики, жодного остаточного сенсу життя…» (Провайн і Джонсон, 19941).
Тоді як атеїстична еволюція передбачає, що людське життя значною мірою позбавлене сенсу, біблійне пояснення даної Богом мети людини глибоко вкорінене як у її походженні, так і в її житті після смерті. Уже визнавши, що з суто натуралістичної точки зору життя позбавлене сенсу (Еклезіаст 1:2; 12:8), мудрець дійшов висновку, що найвища мета людського життя — «Бійся Бога, і дотримуйся Його Заповідей» (12:13). Особливо важливим є той факт, що цей надзвичайно важливий висновок ґрунтується на тому, (1) звідки ми прийшли і (2) куди ми йдемо (12:1,7,14).
Спочатку — кінець
Богонатхненний автор Еклезіаста дійшов висновку, що «сутність справжньої людини» — «Бійся Бога, і дотримуйся Його Заповідей», тому що «Бог приведе на суд кожну справу» (12:13,14). Хоча більшість погоджується з очевидною істиною, що «призначено людям один раз померти, а потім суд», багато хто відкидає той факт, що після завершення цього земного життя на нас чекає суд (Євреїв 9:27). Бог «визначив день, коли має справедливо судити цілий світ через Мужа, Якого настановив» (Дії 17:31), — Сина Божого, Якому Отець «весь суд передав» (Івана 5:22).
Однією з головних тем Нового Завіту є те, що Ісус, Суддя, повернеться. Перше записане послання після смерті Ісуса, Його воскресіння та вознесіння на небо було таким: «Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо!» (Дії 1:11). Хоча Ісус « з’явиться з неба з ангелами Своєї сили, в полум’яному вогні, що дає відплату тим, хто Бога не знає і не слухається Євангелії Господа нашого Ісуса» (2 Солунян 1:7–8), християни можуть радіти тому, що «Сам Господь…зійде з неба…і першими воскреснуть померлі в Христі. Потім ми, живі, які залишимося, разом з ними будемо підхоплені на хмари, на зустріч з Господом у повітрі, – і так завжди будемо з Господом» (1 Солунян 4:16–17).
Вірні християни можуть (і повинні) з надією очікувати кінця часу та обіцяного повернення Ісуса. «Адже наше життя – на небесах, звідки й очікуємо Спасителя, Господа Ісуса Христа» (Филип’ян 3:20). «Другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру]» (Євреїв 9:28).
Початок
Те саме Слово Боже, якому християни довіряють щодо нашого світлого майбутнього, є тим самим Божественним Словом, яке докладно розповідає про наш прекрасний початок. Петро визнавав, що «небо було з прадавнини, і земля – з води та водою – створена Божим Словом…А сьогоднішнє небо й земля збережені тим самим Словом і тримаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей…Ми за Його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, в яких проживає праведність» (2 Петра 3:5,7, 13, виділення додано).
Той самий Господь, Який «небеса створив… судитиме всесвіт» (Псалом 96:5,13; виділення додано). Христос, Який створив «все, що на небі й на землі» (Колосян 1:16), є тим самим Ісусом, Який повернеться «у Своїй славі й усі ангели з Ним» (Матвія 25:31). Наш початок і наш кінець нерозривно поєднані Богом і Його Словом.
Як може бути, що дехто так сильно довіряє тому, що Бог відкрив про кінець часу, але так мало зважає на подробиці, які Він повідомив про початок? Бог, безперечно, міг створити Всесвіт будь-яким способом, яким забажав, у будь-якому порядку і протягом будь-якого проміжку часу, який обрав. Він міг створити світ і все, що в ньому, за шість секунд або за шість мільярдів років. Але важливе питання полягає не в тому, що Бог міг зробити, а в тому, що, за Його словами, Він зробив. А Він сказав, що створив усе за шість днів (Буття 1). Коли Бог дав ізраїльтянам Десять Заповідей, Він сказав: «Шість днів працюватимеш і робитимеш усі свої діла…Адже за шість днів Господь створив небо, землю, море і все, що в них, а сьомого дня Він відпочив» (Вихід 20:9,11).
Що всевладний, вічний Творець відкрив нам про Своє творіння у Своєму всевладному Слові? На противагу тому, чого навчають теїстичні еволюціоністи, наприклад, що людство зрештою еволюціонувало через 13–14 мільярдів років після початку творіння, Ісус зазначив, що «Але від початку творіння [Бог] створив їх чоловіком і жінкою» (Марка 10:6).
Крім того, «Тож Його невидиме – Його вічна сила і Божественність – від створення світу через творіння стає зрозумілим» (Римлян 1:20; виділення додано). Як довго людина знає про Бога та Його невидимі властивості? «Від створення світу». Як же тоді людина могла логічно «бачити» або «розуміти» Бога «від створення світу», якщо її від створення небес і землі відділяють мільярди років еволюції? Такий сценарій цілковито суперечить Святому Письму.
На жаль, деякі люди воліють вірити в створені людьми, заплутані, вигадані теорії, замість того щоб повністю прийняти відкриту Богом, непомильну біблійну істину. Однак вірні Божі слуги цілковито довіряють всевладному Слову Творця, шанобливо й послідовно покладаючись на Його керівництво як щодо початку, так і щодо кінця. «Пам’ятай свого Творця», бо «порох повернеться в землю, з якої вийшов», а «дух повернеться до Бога, Який його дав» (Еклезіаст 12:1,7).
1 Провайн, В. Б. і Філіп Е. Джонсон (1994), «Дарвінізм: наука чи натуралістична філософія?», Дослідження походження, 16[1], осінь/зима, www.arn.org/docs/orpages/or161/161main.htm.
*Вперше опубліковано в Gospel Advocate, листопад 2015 р., 157[11]:18–19.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
