Початок Господнього творіння
Існування динозаврів у минулому на Землі є встановленим історичним і науковим фактом. На жаль, еволюціоністи давно використовують динозаврів у спробах підтримати свою вигадану теорію про те, що ці істоти жили та вимерли мільйони років тому — задовго до того, як люди нібито «еволюціонували». Але факти свідчать, що, як і інші наземні тварини, динозаври були створені Богом у той самий день, коли Він створив людину (Буття 1:24–27). Отже, динозаври жили одночасно з людьми перед тим, як вимерли (Лайонс, 2007a, 27[9]:65–711).
Ті, хто вірить у Біблію, іноді ставлять запитання: «Чому Біблія нічого не говорить про динозаврів?» (див. Лайонс, 2007b2). Відповідь на це запитання така: «Вона говорить». Однак слід пам’ятати, що сама природа і мета Біблії означає, що вона не була призначена для того, щоб згадувати кожен аспект або особливість створеного порядку — від амеб і бактерій до екзотичних видів рослин. Дійсно, щоб досягти такої мети, «думаю, що світ не вмістив би написаних книг» (Івана 21:25). Ніхто не має права накладати на Біблію нереалістичні очікування, а потім оголошувати її нелегітимною або не натхненною, коли вона не відповідає цим несправедливим вимогам.
Проте Біблія дійсно описує рептилій та істот, схожих на динозаврів (Лайонс, 20013). Один із таких випадків — у Йова 40:15, де єврейський термін транслітерується як «бегемот». Подальший опис містить деталі, які точно відповідають сучасним знанням про великі види динозаврів, такі як апатозавр і арґентинозавр. Одне з особливо цікавих тверджень Бога про бегемота полягає в тому, що «Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча…» (Йова 40:19). Що мав на увазі Бог, коли сказав, що бегемот був «головою – початком» Його доріг?
Єврейський термін, що лежить в основі перекладу «початок/голова» у Йова 40:15 (רֵאשִׁית — ре́шіт; вимовляється «рейшіт»; див. Biblia…, 1967/77, с. 12714), є похідним від кореневого слова רֹאשׁ (рош), що означає «голова» (див. Реттрей і Мілґром, 2004, 13:2695). Він використовується 51 раз в Старому Завіті — тричі в книзі Йова (Віґрем, 1890, с. 11476). Як розширення терміну «голова», слово має різноманітні значення, включаючи «початок» (як початок чогось), «першоплоди» (як перша оброблена частина врожаю) і «найкраще» (як найкраща олія, або найсильніша зброя, або найвеличніша нація) (див. Реттрей і Мілґром, 13:269–271). 28-е видання Єврейсько-англійського лексикону Багстера наводить три значення для цього терміну: (1) перший, попередній, у стані або часі; (2) первістки, первородний; і (3) початок шляху, початок (н.д.7). У 1848 році лексикограф Бенджамін Девідсон навів два значення для цього терміну: (1) початок; попередній час, попередній стан; і (2) «перший у своєму роді, щодо часу, рангу та вартості, отже, первісток» (с. 672, курсив в ориг.8). Спеціаліст з біблійних мов Вільям Вайт зазначає, що основне значення терміну — «перший» або «початок», і включає ідею «найкращого або найкращого з групи або класу речей» (див. Гарріс та ін., 1980, 2:8269). Браун, Драйвер і Бріґґс наводять два значення для терміну: «початок, головний», але відносять Йова 40:19 до визначення «початок» (а не «головний») і включають у дужках «гіпопотам» (с. 91210). Базуючи свій аналіз на класичній лексичній праці Кьолера-Баумаґартнера, Вільям Голладай пропонує наступні чотири значення для רֵאשִׁית: (1) те, що є першим, початок; (2) початок, стартова точка; (3) перший, найкращий; (4) первісток (1971, с. 33011). Вільям Маунс визначає три значення для прикметникової форми терміну: перший у серії, перший у часі та перший у ранзі, наводячи як приклад останнього терміну список князів у Естер 1:14, які позначені як «перщі в царстві» (2006, с. 25412).
Дослідження всіх 51 випадку використання רֵאשִׁית в Старому Завіті дає наступні спостереження. По-перше, термін найчастіше (22 рази) використовується щодо перших плодів (первістків) або їжі. Друге за поширеністю значення — «початок» у відношенні до часу — включаючи початок року, стартову точку або початкову турботу про якийсь аспект життя людини або первістка чоловіка. Термін так використовується 21 раз. Двічі слово відноситься до найпершої нації (Числа 24:20; Амоса 6:1), один раз — до провідних чоловіків нації (Даниїла 11:41), один раз — до найкращих олій або лосьйонів (Амоса 6:6), двічі — до вибраних частин або найкращих тварин (1 Самуїла 2:29; 15:21) і один раз — до центральної сили або опори за могутністю нації (Єремії 49:35).
Синтезуючи лінгвістичні дані з метою з’ясування значення, яке мав на увазі Бог у Йова 40:19, що ми можемо зробити висновок? Одна з можливостей полягає в тому, що «перший» означає, що бегемот був створений першим. Але розповідь про створення в Бутті виключає цю думку, оскільки наземні тварини були створені на шостий день. Інша можливість полягає в тому, що бегемот є першим за цінністю. Але немає жодного біблійного вказівки на те, що одна тварина є більш цінною для Бога або «кращою», ніж будь-яка інша — жодна з них не є більш цінною, ніж люди (див. Матвія 6:26; 12:12; Луки 12:24). Чи міг Бог мати на увазі, що бегемот є більш складним? Багато творінь Бога є складними у своїй анатомії та функціонуванні. Одна тварина може мати анатомічну особливість, яка є більш витонченою порівняно з тією ж особливістю в іншої тварини, але остання має іншу особливість, яка перевершує першу у витонченості. Можливо, Бог мав на увазі, що бегемот має симетрію або красу, що перевищує інші тварини. Але це, здається, не так, оскільки багато творінь Бога відомі своїми вражаючими кольорами, дивовижними дизайнами та приголомшливими формами.
Ми змушені зробити висновок, що коли Бог назвав бегемота «початком» або «головним» Своїх доріг і творіння, Він мав на увазі насамперед, якщо не виключно, його розмір і силу. Бог кидав виклик Йову через його нездатність приручити, підкорити або контролювати цю масивну істоту (як і наступну тварину, з якою Бог звертається до Йова, левіафана, який відомий своєю лютістю [Йова 41]). З інших 50 випадків використання רֵאשִׁית, Єремії 49:35 найближче до сенсу, який мається на увазі в Йова 40:19. Різні переклади подають цей термін у Єремії 49:35 як: «опора їхньої сили» (NIV), «перша з їхньої сили» (NKJV), «головна з їхньої сили» (KJV, ASV) та «найкраща з їхньої сили» (NASB) — усі вони мають на увазі силу, міць та потугу.
Цей висновок підтримується й контекстуально в книзі Йова, оскільки лінія аргументації, яку Бог використовує в розділах 38–41, полягає в тому, що Йов нездатний зрозуміти, контролювати, спрямовувати або регулювати різні аспекти створеного порядку, які Бог представляє перед ним — від 19 неживих див всесвіту і Землі в Йова 38:1–38, до дев’яти тварин у 38:39–39:30, що веде до величної й кульмінаційної фінальної пари істот — бегемота і левіафана — в 40:15–41:34. Такі характеристики, як порядок створення, цінність, складність і симетрія, навряд чи справили б на Йова враження, особливо враховуючи, що створення, цінність, складність і симетрія людини перевершує всі інші істоти.
Цей висновок ще більше підкріплюється специфічними особливостями бегемота, на які Бог звертає увагу Йова — характеристиками, що по своїй суті вказують на розмір, масу, вагу, об’єм і силу: «Його сила в його стегнах» (вірш 16), «його ж міцність у м’язах його живота» (вірш 16), «Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста» (вірш 17), «костомахи його як ті пруття залізні» (вірш 18), «Його кості немов мідяні оті рури» (вірш 18). Контекст додатково підтримує розуміння «першості» як вказівки на розмір, завдяки паралельній фразі, що слідує. Порівняйте наступні переклади, щоб усвідомити зміст:
Він — початок Божих доріг;
Лише Той, Хто створив його, може наблизити до нього Свій меч.
(NKJV)
Він — головний серед Божих створінь;
Лише Той, Хто створив його, дав йому меча.
(ASV)
Сенс цього уривку очевидний: гігантський бегемот має таку статуру і силу, що лише Творець може контролювати його. Він — «початок Господнього творіння».
Для того щоб аргумент Бога мав сенс або мав будь-яку силу для Йова, бегемот повинен бути настільки вражаючим, навіть загрозливим, величезним, і мати такі гігантські, потужні пропорції, що без вагань Йов визнає власну безпорадність, крихкість і нікчемність перед Богом. Ні бегемот, ні слон не викликали б такого зізнання. Динозавр — викликав би.
1Лайонс, Ерік (2007a), “Історичні докази співіснування динозаврів і людей [Частини I&II],” Reason & Revelation, 27:65–71, 73–78, вересень–жовтень, [в мережі], URL: https://apologeticspress.org/articles/3449.
2 Лайонс, Ерік (2007b), “Чому в Біблії не згадуються динозаври?” Apologetics Press, [в мережі], URL: https://apologeticspress.org/articles/3350.
3 Лайонс, Ерік (2001), “Чи був ‘Бегемот’ динозавром?” Apologetics Press, [в мережі], URL: https://apologeticspress.org/articles/1643.
4 Biblia Hebraica Stuttgartensia (1967/77), (Штутґарт: Deutsche Bibelstiftung).
5 Реттрей, С. і Дж. Мілґром (2004), רֵאשִׁית, у: Theological Dictionary of the Old Testament, ред. Ґ. Йоганнес Боттервек, Гельмер Рінґґрен та Гайнц-Йозеф Фабрі (Гранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans).
6 Віґрем, Джордж В. (1890), Єврейсько-халдейська конкорданція Старого Завіту англійця (Гранд-Рапідс, Мічиган: Baker, передрук 1980 р.).
7 Єврейсько-англійський лексикон (без дати), (Лондон: Samuel Bagster).
8 Девідсон, Бенджамін (1848), Аналітичний єврейсько-халдейський лексикон (Гранд-Рапідс, Мічиган: Zondervan, передрук 1970 р.).
9 Гарріс, Р. Лерд, Ґлісон Арчер (мол.) та Брюс Волтке, ред. (1980), Теологічний словник Старого Завіту (Чикаґо, Іллінойс: Moody).
10 Браун, Френсіс, С.Р. Драйвер і Чарльз Б. Бріґґс (1906), Єврейсько-англійський лексикон Старого Завіту (Пібоді, Массачусетс: Hendrickson, передрук 2004 р.).
11 Голладай, Вільям (1971), Стиснений єврейсько-арамейський лексикон Старого Завіту (Гранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans).
12 Маунс, Вільям Д. (2006), Повний пояснювальний словник слів Старого й Нового Завіту Маунса (Гранд-Рапідс, Мічиган: Zondervan).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
