Походження статі
Протягом останніх 50 років у світському суспільстві точилося чимало дискусій щодо гендеру — від феміністичного руху 1960-х років до більш недавньої уваги до трансгендерності. Біблія говорить про питання статі дуже точно й однозначно. Явище гендеру є результатом Божого власного божественного визначення, коли Він створив перших людей шостого дня тижня творіння: « І створив Бог людину за Своїм образом, – за Божим образом створив її; Він створив їх чоловіком і жінкою» (Буття 1:27).
Коли Бог створив стать, Він явно мав намір закласти основу для всієї історії людства. Він прагнув на всі часи показати взаємозв’язок між чоловіками й жінками. У Новому Завіті цей взаємозв’язок досить докладно розглядається в 1 Тимофія 2, де Павло пояснює гендерні ролі стосовно поклоніння. Однак Павло також обговорював гендер в одному зі своїх послань до Церкви Христової в Коринті. Його твердження щодо статі чітко пов’язані з тим, як чоловіки й жінки в церкві мають взаємодіяти одне з одним. Відповідні ролі чоловіка й жінки в церкві визначаються та обумовлюються гендером.
Слова Павла показують, що стать, у тому, що стосується виконання ролей у церкві, є питанням творіння, а не культури (як дехто стверджував). Він пояснює походження гендеру, установленого Богом під час творіння:
Адже чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка…. Однак у Господі – ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка. Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, але все – від Бога. (1 Коринтян 11:8, 11–12).
Виділені жирним слова є прийменниками в мові оригіналу. Слово, перекладене як «від», — це грецький прийменник ek, який означає «з, із». Чоловік не був «із» жінки; навпаки, жінка була «із» чоловіка. Тут Павло цілком конкретно — і буквально — говорить про походження першої жінки на Землі. Її тіло було створене з частини тіла чоловіка. Її фізичне походження буквально залежало від того, що вона була взята «із» тіла чоловіка. Не дивно, що Адам проголосив: «Це дійсно кістка від моїх кісток, і тіло від мого тіла, тому вона називатиметься жінкою, бо походить від чоловіка» (Буття 2:23). Єврейське слово, що означає чоловіка, — «іш». Адам використав гру слів, утворивши від слова на позначення чоловіка слово на позначення жінки: «іш-ша».
Через три вірші Павло далі уточнює питання статі, стверджуючи, що хоча жінка була «від/із» чоловіка, однак чоловік також є «через» жінку. Тут ужито грецький прийменник dia, що означає «через/за допомогою». І знову Павло говорить цілком буквально. Усі чоловіки протягом усієї історії людства (за винятком Адама) прийшли в цей світ через жінку. Саме жінкам призначено народжувати дітей. Чоловіки не мають жодних підстав вважати себе — або свою роль — вищими за жінок. Бог призначив чоловікові виконувати цілком визначені обов’язки в церкві та поза нею, і так само Він створив жінку для виконання визначених обов’язків. Їхні відповідні ролі справді вкорінені у створенні статі Богом на самому початку часу1.
1 Про обговорення гендерних ролей у церкві див.: Дейв Міллер (2014), «Ролі чоловіків і жінок: гендер у Біблії», Apologetics Press, https://apologeticspress.org/APContent.aspx?category=7&article=5007&topic=389; Dave Miller (2019), Жіноче керівництво в церкві (Монтгомері, Алабама: King Solomon Publications).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
