Не впрягайтеся в чуже ярмо
Апостол Павло застеріг коринфських християн: «Не впрягайтеся разом з невірними в чуже ярмо. Що може бути спільного в праведності з беззаконням? Що спільного між світлом і темрявою?» (2 до Коринтян 6:14). Цей вислів часто застосовується до питання шлюбу, з подальшим висновком, що християнам заборонено одружуватися з нехристиянами. Проте таке тлумачення створює кілька проблем.
По-перше, у цьому контексті мова не йде про шлюб. Потрібно з великою обережністю підходити до застосування принципів, викладених у певному уривку. Застосування тексту повинно бути точним. Наприклад, використати заборону «не бери, не їж, не доторкайся» (Колосян 2:21) щодо вживання шоколаду — це хибне тлумачення з двох причин. По-перше, це припущення, ніби шоколад входить до категорії речей, що забороняються в контексті. По-друге, це ігнорування того, що ці заборони виголошували противники Павла. Вони помилялися, встановлюючи закон, якого Бог не встановлював. Так само заборону не впрягатися в чуже ярмо потрібно ще довести як таку, що стосується шлюбу.
По-друге, якщо мова йде про заборону шлюбу між християнином і нехристиянином, тоді єдиним способом покаяння в такому випадку було б розірвання шлюбу. Єдиний спосіб покаяння у гріховних стосунках — це їхнє припинення (пор. Ездри 10:11; Марка 6:18; 1 до Коринтян 6:9–11). Ті, хто не розірве таких стосунків, підлягали б церковній дисципліні (1 до Коринтян 5:1 і далі). Павло чітко заявив у контексті: «вийдіть з-поміж них і відділіться» (2 Коринтян 6:17). Але такий неминучий висновок суперечив би Матвія 19:9, де Ісус навчає, що є лише одна законна підстава для розлучення — розпуста, а не шлюб із нехристиянином.
По-третє, якщо шлюб із нехристиянином є гріхом, то нехристияни грішать, коли одружуються між собою. Нехристиянин, що бере шлюб з іншим нехристиянином, винен у тому, що не одружився з християнином.
По-четверте, якщо християнин грішить, коли одружується з нехристиянином, то що з тим нехристиянином, з яким він укладає шлюб? Цей нехристиянин не грішить, бо одружується з християнином. Отже, та сама дія, що є гріхом для одного (християнина), є праведною та допустимою для іншого (нехристиянина)!
По-п’яте, таке тлумачення 2 до Коринтян 6:14 припускає, що шлюб є «християнською» установою. Однак шлюб як відносини були встановлені Богом ще під час створення світу — за тисячі років до появи християнства (Буття 2:24). Божі закони щодо шлюбу однаково стосуються всіх людей у всі періоди біблійної історії. Ніхто до хреста Христового не міг узяти шлюб з християнином! Проте шлюби, укладені до приходу християнства, були чинними, якщо вони відповідали Божим законам про шлюб (тобто згідно з Буттям 1:27; 2:24; Матвія 19:3–12; Римлян 7:1–3; 1 до Коринтян 7:1–40).
Усі люди, які бажають вступити в шлюб, мають це робити «у Господі» (1 до Коринтян 7:39). Тобто — у згоді з Божими законами, як і діти мають слухатися своїх батьків «у Господі» (Ефесян 6:1), тобто відповідно до настанов батьків, які не суперечать волі Христа. Шлюб християнина з нехристиянином може бути сповнений небезпеки. Часом він буває недоцільним, нерозсудливим чи навіть надзвичайно небезпечним у духовному сенсі. Однак Біблія не навчає, що це гріх.
То що ж означає цей уривок? Він означає, що християни не повинні вступати в жодні соціальні союзи (наприклад, бізнес), які змусили б їх порушувати Божий закон. Наприклад, уявімо, що ви створюєте бізнес-партнерство з нехристиянином, відкривши ресторан. Згодом ви дізнаєтеся, що ваш партнер має намір продавати алкоголь і сигарети. Або ви виявите, що він обманює клієнтів, завищуючи ціни. Або що він не декларує прибутки перед податковою службою. У кожному з цих випадків ви як християнин опиняєтесь у «чужому ярмі», тобто у стосунках, які неминуче втягуватимуть вас у гріх. Що повинен робити християнин у такому випадку? «Вийдіть із-поміж них» — тобто розірвіть це бізнес-партнерство.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
