Наука і Біблія

СТАТТЯ КОРОТКО

Незважаючи на те, що тексту Біблії тисячі років, він залишається абсолютно точним у всьому, що в ньому сказано. Ця дивовижна точність особливо примітна в галузі науки. Якби Біблія була написана простими людьми, вона містила б безліч наукових помилок і неточностей, якими характеризуються письмена інших стародавніх цивілізацій. Наукові твердження, записані в Біблії, повністю відповідають тому, що сучасна наука підтвердила як факти. Цей аспект Біблії доводить, що її надихнув Творець.

Взагалі кажучи, наука — це вивчення світу природи. Наукові відкриття створюють дивовижні технології, які дозволяють нам запускати ракети в космос, створювати вакцини, які рятують життя, генетично модифікувати культури для збільшення врожайності та багато іншого. Одне, що ми розуміємо в науці, це те, що сучасні відкриття часто спростовують неправильні ідеї, які люди мали в минулому. Фізика Ньютона змінила погляд на природу, а теорії відносності Ейнштейна ще більше розширили наше розуміння. Квантова фізика та механіка продовжують досліджувати глибини найдрібніших субатомних частинок, а останні медичні дослідження доводять, що багато старих ідей, які були в популярні багато років тому, були просто хибними. Через людську помилковість азбест, який ми колись вважали ідеальним вогнезахисним матеріалом, був замінений через його небезпеку для здоров’я. Фарбу на основі свинцю, яка колись здавалася такою гарною ідеєю, потрібно було прибрати з домів, щоб діти не отруїлися свинцем. Існує вагома причина, що багато підручників з науки випущено в 10-му, 11-му та 12-му виданнях. Перші видання потребували виправлення та оновлення. Найсучасніша наука часто є найточнішою, але більша її частина буде замінена, оскільки загальні знання людства продовжуватимуть зростати.

З іншого боку, Біблія — стара книга. Перші книги Старого Завіту були написані Мойсеєм близько 1450 року до Р.Х. Остання книга Нового Завіту, Одкровення, була закінчена до кінця першого століття. Це означає, що всій Біблії майже 2000 років, а деяким її частинам приблизно 3500 років. Якби 66 книг, які складають Біблію, були написані простими людьми, як деякі люди стверджують, ми очікували б знайти всі недоліки та помилки, які є в інших книгах. У світлі стрімкого прогресу в наукових галузях ми, безумовно, очікуємо знайти застарілу інформацію про світ природи; інформацію, яку сучасна наука показала як невірну. З іншого боку, якщо Біблія натхнена Творцем Всесвіту, як це стверджують автори, ми маємо знайти зовсім іншу ситуацію. Якби Бог, Який створив світ, надихнув Біблію, ми повинні спостерігати повну згоду між кожним науковим твердженням у Біблії та всім, що підтверджено як факт у природному світі. Крім того, оскільки всезнаючий Бог має знання, які перевершують знання будь-якої людини в будь-який момент в історії, ми також можемо очікувати, що деякі наукові відомості в Біблії демонструватимуть розуміння науки, яке було набагато попереду того, що знали автори на той час — ідею, відому як наукове передбачення.

Таким чином, готується сцена для протистояння між скептиком, який стверджує, що Біблія не натхнена, і християнином, який вірить у це. Скептик повинен просто показати, що Біблія, книга, якій 3500 років, наповнена типовими науковими помилками простих людей. Якщо Біблія створена людьми, це має бути надзвичайно легко зробити. З іншого боку, християнин повинен показати, що Біблія не містить жодної наукової помилки. Крім того, було б додано довіри до аргументу про натхнення, якби можна було довести, що Біблія демонструє наукову інформацію, яка випереджає все, що люди-письменники могли знати самі. Яку з цих двох позицій підтверджує чесне порівняння Біблії з сучасними науковими дослідженнями? Знову і знову Біблія демонструє абсолютно точне розуміння природних явищ, навіть аж до справжнього наукового передбачення, не висуваючи жодної ідеї, яка суперечить відомим науковим фактам. Звернемо нашу увагу на перелік деяких із цих знахідок.

Закон біогенезу

У біології одним із найпоширеніших законів науки є закон біогенезу. «Біогенез» складається з двох слів — «bio», що означає життя, і «genesis», що означає початок. Отже, цей закон стосується початку життя. Це просто говорить про те, що життя в матеріальному світі походить від попереднього життя свого роду. Ми бачимо, як цей закон діє щодня по всьому світу. Протягом багатьох років правдивість цього закону була задокументована тисячами вчених, одним із найвідоміших з яких був Луї Пастер. Його робота завдала нищівного удару поняттю самозародження (ідеї про те, що життя виникає саме по собі з неживих джерел). У попередні століття ідея, що життя виникло з неживих хімічних речовин, була дуже популярною.

Викладачі та професори правильно зазначають сьогодні, що Пастер переміг цю «міфологію», коли спростував концепцію самозародження своїми добре розробленими науковими експериментами. Однак насправді натуралістична теорія еволюції не могла б виникнути без певної форми спонтанного зародження. З цієї причини багато вчених придумали експерименти, намагаючись створити життя з неживих речовин. Але після всіх цих спроб життя ніколи не було створено з чогось неживого. Якщо тисячі вчених розробляли ретельно сплановані експерименти, щоб створити життя з чогось неживого, і все ж щоразу зазнавали жахливої ​​невдачі, то як ми можемо повірити, що природа зробила це за допомогою випадковостей, шансу та сліпих сил? Навпаки, як у природі, так і в лабораторії вчені ніколи не документували жодного випадку самозародження! Життя походить лише від попереднього життя свого роду, чому Біблія вчить протягом 3500 років. Виразивши це словами Буття 1:24: «І сказав Бог: Нехай виведе земля душу живу — за родом; чотириногих, плазунів і звірів землі — за родом! І сталося так».¹

Закони термодинаміки

Дослідження матерії та енергії та їхнього взаємозв’язку часто називають термодинамікою. Існує чотири основні закони термодинаміки, і два з них мають особливе значення. Перший відомий як закон збереження енергії. У ньому просто сказано, що в закритій системі, такій як наш Всесвіт, матерія та енергія можуть змінювати форму, але жодна матерія чи енергія не можуть бути створені чи знищені. Щоб зрозуміти це, подумайте про палаючий аркуш паперу. Папір спалюється і перетворюється на попіл, а тепло і гази виділяються в атмосферу, але загальна кількість речовини/енергії залишається незмінною. Другий закон термодинаміки в основному стверджує, що закриті системи рухаються до стану безладу, також відомого як ентропія. Подумайте про палаючий папір. Енергія та гази, що виділяються після горіння, менш придатні для використання, ніж вони були раніше. Другий закон говорить, що кімнати з часом стають бруднішими, автомобілі ламаються, а речі зношуються.

Зазирнувши в Біблію, ми побачимо, що вона цілком узгоджується з цими законами. Як сказав доктор Джефф Міллер:

Закони термодинаміки, які сама наука визнає у своїх поясненнях явищ у Всесвіті, були розроблені Головним Інженером. Як і очікувалося, вони виявилися в повній гармонії з Його існуванням… Сам Бог сформулював ці закони багато століть тому. На самому початку Біблії перший закон термодинаміки був висловлений, коли Мойсей написав: «І довершені були небо та земля, і повне їхнє впорядкування. І закінчив Бог шостого дня Свої діла, котрі робив, і відпочив сьомого дня від усіх Своїх діл, котрі створив» (Буття 2:1-2). Після шести днів Творіння процес створення маси/матерії/енергії був припинений… Рукою автора послання до Євреїв Бог також сформулював багато століть тому те, що вчені називають другим законом термодинаміки: «І ще: Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса — діло Твоїх рук. Вони загинуть, а Ти стоятимеш; і всі, мов одяг, постаріють» (1:10-11).²

Незліченні зірки

Хто міг забути Божі обіцянки «батькові вірних»? Бог не тільки благословив усі народи через Авраама і дав його нащадкам землю, по якій ступали ноги Авраама, але Бог також зробив так, щоб нащадки Авраама розмножувалися, щоб вони були незліченними, як зірки на небі. У книзі Буття 15:5 ми читаємо Божу обіцянку Його другові Аврааму: «І вивів його надвір, і сказав йому: Поглянь на небо й порахуй зірки, — якщо зможеш їх порахувати. І продовжив: Таким буде твоє потомство». Той факт, що кількість зірок незліченна, не є несподіванкою для тих із нас, хто бачив фотографії, зроблені з Місяця, або вдивлявся в інші галактики через телескопи вартістю мільйон доларів.³

Проте ідея про те, що зірки можна порахувати, залишалася міцно вкоріненою в умах деяких аж до початку 1900-х років. У минулому стародавні (і не дуже) особистості намагалися порахувати зірки. Один такий грецький астроном, Гіппарх, майже за два століття до Р. Х., записав у багатьох стародавніх джерелах цифри від 800 до 1080 для загальної кількості зірок. Чанг Хін назвав цифру близько 2500, «не враховуючи тих, які спостерігають моряки». Думка про те, що існує досить невелика кількість зірок, які могли б порахувати люди, була досить поширеною⁴.

Сьогодні смішно порівнювати фактичну кількість зірок із цифрами, які отримали стародавні. Завдяки нашим сучасним знанням ми підрахували, що існує щонайменше тисячі мільярдів зірок! Дійсно, Біблія мала рацію, коли говорила, що зірки «не порахувати». І, хоча обітниці Аврааму та Давиду не були виголошені з науковою інформацією як основною метою, але це правда, що коли Біблія говорить про такі питання, вона завжди науково точна.

Суднобудування

У книзі Буття 6:15 Бог наказав Ною побудувати ковчег довжиною 300 ліктів, шириною 50 ліктів і висотою 30 ліктів. Це співвідношення 30 до 5 до 3 (довжина до ширини та висота). У термінах, які ми краще розуміємо, ковчег був приблизно 450 футів (~150м) у довжину, 75 футів (~25м) у ширину та 45 футів (~15м) у висоту. Як виявилося, ці розміри є ідеальним співвідношенням для величезного човна, створеного для мореплавства, а не для швидкості. Очевидно, що ковчег був побудований не для швидкості, оскільки йому було нікуди плисти! Більше того, суднобудівники під час Другої світової війни використовували подібне співвідношення, щоб побудувати човен під назвою S.S. Jeremiah O’Brien, який став відомий як «гидке каченя» — човен, схожий на баржу, створений для перевезення величезної кількості вантажу.⁵ Звідки Ной дізнався, який ідеальне співвідношення для мореплавства, яке потрібно використати для будівництва ковчега? Сучасні суднобудівники мали багато поколінь знань у суднобудуванні, щоб використовувати, але запис про ковчег Ноя був першим.

Каналізація та утилізація відходів

У сучасних країнах Першого світу добре відомо, що неочищені стічні води є розсадником хвороб. Однак історично склалося так, що навіть подекуди сьогодні люди не розуміють цього факту. Буквально мільйони людей померли через хвороби, викликані неправильною утилізацією відходів. Лондонська епідемія холери 1846 року, під час якої загинуло 16 000 людей, є лише одним із прикладів цієї сумної правди⁶.

Якби тільки жителі Лондона звернулися у своїх Бібліях до Повторення Закону 23:13-24, де сказано: «Нехай у тебе буде спеціальне місце поза табором, і виходитимеш туди назовні. І нехай у тебе на поясі буде лопатка; і буде — коли ти сідатимеш на стороні назовні, то викопаєш нею ямку, а відтак, загорнувши, прикриєш нею свій послід». Понад 3300 років до епідемії в Лондоні Господь через Свого слугу Мойсея реалізував план зупинити такі епідемії ще до їх початку. Таким трагедіям, як ті, що спіткали Лондон, можна було б запобігти, якби люди просто прийняли Боже Слово з цього приводу та дотримувалися гігієни, яку ізраїльтяни практикували вже стільки років тому. Справа в тому, що вказівки Мойсея все ще можуть бути використані для порятунку життів сьогодні в країнах по всьому світу, де немає водопроводу чи належної утилізації відходів.

Кров: рідина життя

Кров завжди була дивовижною субстанцією, величезні таємниці та можливості якої ще належить повністю дослідити. Лікарі в двадцять першому столітті переливають її, беруть аналізи, розділяють, пакують, зберігають, транспортують і продають. І хоча сучасні вчені не повністю розкрили всі чудеса крові, вони виявили, що вона є ключем до життя. У минулому через незнання цінності крові деякі «вчені» люди робили трагічні вчинки. Наприклад, у середні віки і навіть до дев’ятнадцятого століття лікарі вважали, що шкідливі «пари» потрапляють у кров і викликають хворобу. З цієї причини п’явок застосовували до жертв лихоманки та інших хвороб, щоб ті витягали кров, що містить ці пари. Крім того, відкривали вени та артерії, розташовані трохи вище ліктя, і пацієнтам пускали кров, щоб видалити заражену. Джордж Вашингтон, перший президент Сполучених Штатів, помер через таку недоречну медичну практику.⁷

За тисячі років до того, як з’явилася смертоносна практика кровопускання, Бог сказав людству, що кров справді є ключем до життя. У Левит 17:11 Мойсей написав: «Бо душа кожного тіла — це його кров». Сьогодні ми повністю розуміємо правдивість слів Мойсея про те, що життя «кожного тіла — в його крові». Звідки Мойсей майже 3500 років тому знав, що життя було в крові, тоді як решті наукової та медичної спільноти знадобилися тисячі років (і тисячі життів!), щоб відкрити цю істину?

Мікроби, пологова лихоманка та робота з мертвими тілами

У 1847 році акушер на ім’я Ігнац Земмельвейс був директором лікарняної палати у Відні, Австрія. Багато вагітних жінок записувалися в його палату, але 18% з них ніколи не виписувалися. Кожен шостий, хто проходив лікування в палаті Земмельвейса, помер від лихоманки. Розтини виявили гній під шкірою пацієнтів, у грудній клітці, в очних западинах тощо. Земмельвейс був засмучений рівнем смертності у своїй палаті та інших подібних палатах лікарень по всій Європі. Якщо жінка народжувала дитину за допомогою акушерки, то смертність знижувалася лише до 3%. Але якщо вона вирішила використовувати найпередовіші медичні знання та засоби того часу, її шанси померти різко зросли до 18%!⁸

Розмірковуючи над своєю дилемою, він спостерігав, як молоді студенти-медики виконують свої рутинні завдання. Кожного дня студенти проводили розтини мертвих матерів. Потім обполіскували руки в мисці з закривавленою водою, витирали їх об спільний рушник і відразу ж починали внутрішні огляди ще живих жінок. Як спостерігач двадцять першого століття, ви, мабуть, обурені тим, що така практика насправді мала місце в інститутах, які на той час були «сучасними». Який лікар при здоровому глузді доторкнеться до мертвої людини, а потім проведе обстеження живих пацієнтів — без попереднього застосування якихось мінімальних гігієнічних процедур, спрямованих на знищення мікробів? Але для європейців середини дев’ятнадцятого століття мікроби були чужим поняттям. Вони ніколи не бачили мікроба, а тим більше не могли передбачити його руйнівний потенціал. Згідно з їхніми теоріями, хвороба була спричинена «атмосферними умовами» або «космічними телуричними впливами».

Земмельвейс наказав усім у своїй палаті після кожного огляду ретельно мити руки в розчині хлору. За три місяці смертність впала з 18% до 1-3%. Земмельвейс зробив дивовижне відкриття. Чи він це відкрив? Доктор Земмельвейс просто «перевідкрив» те, що було написано тисячоліттями тому. Майже за 3300 років до життя Земмельвейса Мойсей написав: «Хто доторкнеться до мертвого, до всякої людської душі, буде нечистим сім днів. Він має очиститися третього й сьомого дня — і стане чистим. Якщо ж не очиститься третього й сьомого дня, то не буде чистим. (Числа 19:11-12). Біблія завжди була права.⁹

Мойсей детально описав заходи щодо запобігання поширенню мікробів від мертвих тіл до живих людей задовго до того, як це було зрозуміло та прописано сучасною медициною. Але Старий Заповіт додав до галузі медицини ще одну надзвичайно корисну практику в його детальному описі захворювань, через які живі люди повинні бути в карантині. У книзі Левит перелічено безліч хвороб і способів контакту ізраїльтян із мікробами. Людям із такими захворюваннями, як проказа, було наказано «жити окремо…поза табором» (Левит 13:46). Якщо і коли хвора людина наближалася до тих, хто не був хворий, їй наказували «нехай він буде загорнений навколо своїх уст і нехай кричить: «Нечистий!» Нечистий!» (13:45). Цікаво, що прикриття уст перешкоджатиме вільному проходженню слюни і бризок з рота людини через повітря, подібно до того, як прикривати рот під час кашлю чи чхання.

Щодо такої карантинної практики С. Е. Массенгілл писав у своїй книзі «Нарис медицини та фармації»:

Однак у профілактиці хвороб стародавні євреї досягли справжнього прогресу. Вчення Мойсея, втілені в священничому кодексі Старого Завіту, містять дві чіткі концепції сучасної санітарії — важливість чистоти та можливість контролювати епідемічні захворювання шляхом ізоляції та карантину.¹⁰

Стосовно розуміння зараження, яке міститься в правилах карантину в Старому Завіті, МакГрю зазначив в Енциклопедії медичної історії: «Ідея зараження була чужою класичній медичній традиції і не знайшла місця в об’ємних творах Гіппократа. Старий Завіт, однак, є багатим джерелом інфекційних настроїв, особливо щодо прокази та венеричних захворювань».¹¹ І тут Старий Завіт демонструє дивовижно точні медичні знання, які перевершують будь-яку відому людську винахідливість, доступну на час його написання.

Закони споживання їжі

Правила харчування, перераховані в перших п’яти книгах Старого Завіту, неодноразово перевірялися авторитетними професіоналами в області дієтичних і патологічних досліджень. Доведено, що правила збігаються з сучасним науковим розумінням різних аспектів здоров’я та профілактики захворювань. Закони Старого Завіту про їжу демонструють знання про бактерії, приготування їжі та патогенні мікроорганізми, які перевершують будь-які знання людей з культур, сучасних ізраїльтянам. Крім того, немає доказів того, що знання, закладені в законах, були або могли бути зібрані експериментально ізраїльським народом. Таким чином, ізраїльтяни не могли скопіювати ці закони в народів, які їх оточували, і вони не дійшли до них шляхом власних експериментальних наукових досліджень. Звідки ж тоді взялися такі дивовижно точні закони? Мойсей неодноразово визнавав, що закони прийшли від Господа (Повторення Закону 10:4-5). Ці закони включали заборону споживання свинини, м’яса, яке, як відомо, більш сприйнятливе до зараження, ніж інші, такі як яловичина чи баранина.¹² Вони також забороняли споживання кажана, тварини з надзвичайно високою ймовірністю переноса хвороб, шкідливих для людей. Той факт, що тварини у воді повинні були мати луску та плавники, щоб їх можна було з’їсти, допоміг ізраїльтянам уникати заражених бактеріями устриць і отруйних риб, таких як риба-фугу та крилатка. Крім того, застереження щодо поводження з рептиліями та їх вживання в їжу зменшили поширення сальмонели, оскільки переважна більшість рептилій є носіями бактерій.¹³

Хвороби, що передаються статевим шляхом

Країни по всьому світу переживають масштабні епідемії захворювань, що передаються статевим шляхом. Наприклад, кожну годину в Китаї народжується дитина з сифілісом, і «кількість випадків передачі від матері до дитини підскочила з 7 до 57 випадків на 100 000 живонароджених у період між 2003 і 2008 роками».¹⁴ В останні роки кількість випадків сифілісу в Китаї «зростала на 30 відсотків щороку». Інфікування сифілісом також зростає в Сполучених Штатах. З чим експерти пов’язують сплеск зараження сифілісом? «Епідемію розповсюджують повії та геї і бісексуали, багато з яких одружені і мають сім’ї» в Китаї. А в Сполучених Штатах «понад 60 відсотків випадків пов’язані з гей-сексом».¹⁵

Яке вирішення проблеми епідемії захворювань, що передаються статевим шляхом, наприклад сифілісу? Центр контролю захворювань Сполучених Штатів визначив простий ефективний спосіб викорінення таких захворювань:

Найнадійніший спосіб уникнути передачі захворювань, що передаються статевим шляхом, у тому числі сифілісу, — це утримуватися від статевих контактів або підтримувати довгострокові взаємні моногамні стосунки з партнером, який пройшов тестування та відомий як неінфікований.¹⁶

Рецепт усунення інфекцій, що передаються статевим шляхом, має вражаючу схожість з біблійними інструкціями щодо сексу, який зберігається для довічних шлюбних стосунків між одним чоловіком і однією жінкою (див. Матвія 19:1-4; Євреїв 13:4; 1 Коринтян 6:15-20).

Справді, Божі вказівки щодо сексу та всіх інших аспектів людського життя завжди мали на меті допомогти людям бути справді щасливими. У Повторенні Закону 6:24 Мойсей написав: «І наказав нам Господь чинити всі ті постанови, щоб боятися Господа, Бога нашого, щоб було добре нам усі дні, щоб утримати нас при житті, як дня цього». Біблійні вказівки щодо цього цілком узгоджуються з найкращими науковими дослідженнями, які ми маємо на цю тему.

Обрізання

У книзі Буття текст розповідає, що Бог вибрав Авраама та його нащадків бути «особливим» народом, який був відокремлений від усіх інших народів. Угода, яку Бог уклав з Авраамом, включала фізичний «знак», який мав застосовуватись у всіх майбутніх поколіннях нащадків Авраама. Згідно з текстом, Бог сказав: «Кожне восьмиденне ваше дитя чоловічої статі у ваших поколіннях буде обрізане: і народжений у твоєму домі, і куплений у будь-якого сина чужинця, який не з твоїх нащадків» (Буття 17:12).

Включення в Біблію цієї хірургічної практики є ще одним чудовим прикладом наукової точності тексту.¹⁷ День, коли біблійний запис наказує застосувати цю практику, є надзвичайно важливим. Людському організму для згортання крові потрібні протромбін, вітамін К і тромбоцити. Відсоток наявного протромбіну у новонародженого знижується з приблизно 90% норми в день народження до приблизно 35% на третій день життя поза утробою матері. Після третьої доби доступний протромбін починає зростати. На восьмий день життя дитини наявний рівень протромбіну становить приблизно 110% від норми, приблизно на 20% більше, ніж у першу добу, і приблизно на 10% більше, ніж буде протягом наступних днів і років її життя.¹⁸ Такі дані доводять, що восьмий день є ідеальним днем ​​для проведення такої серйозної операції, як обрізання. Цю дивовижну медичну точність неможливо пояснити на основі людської винахідливості стародавнього світу. Божественне провидіння залишається єдиною розумною відповіддю.

Всесвітній потоп

Розділи 6-9 книги Буття розповідають про Ноя та всесвітній потоп, який охопив кожен квадратний сантиметр земної кулі. Подумайте про сміливість такої заяви. Було б неможливо одній людині чи сім’ї знати, що відбувалося на всій Землі. Найбільше, що може зробити будь-яка людина, це описати те, що сталося в її конкретній географічній місцевості. Сьогодні ми маємо глобальний зв’язок і супутникове спостереження, які дозволяють нам знати, що відбувається на іншому кінці світу, але нічого подібного не було за часів Ноя чи Мойсея, які записали історію. Для простої людини з абсолютною впевненістю розповідати про всесвітній Потоп було б поза межами будь-яких людських знань. Однак це саме те, що зробив Мойсей.

Коли ми дивимося на земну кулю, чи знаходимо ми докази глобального всесвітнього потопу? Безусловно, так. Геолог Ендрю Снеллінг наводить список із шести вагомих доказів, які підтверджують факт всесвітнього потопу:

1. Скам’янілості морських істот високо над рівнем моря
2. Швидке поховання рослин і тварин
3. Швидко відкладені осадові шари, розподілені на величезних територіях
4. Седименти, транспортовані на великі відстані
5. Швидка або відсутня ерозія між шарами
6. Багато шарів закладалися у швидкій послідовності¹⁹

Далі Снеллінг описав геологічну формацію, відому як сейсміт, яка зазвичай утворюється у воді під час землетрусів. Ті, що утворилися в наш час, зазвичай мають лише кілька сантиметрів товщини. Ті, які він описує, мають товщину 10 метрів, значно більші за будь-які форми, які геологи коли-небудь бачили. Він зауважив, що ті, хто відкидає потоп, не мають пояснень цим величезним сейсмітам. Потоп, однак, ідеально передбачає і пояснює їх існування.²⁰

Археологічна точність

Наукова дисципліна археологія займається вивченням людських артефактів минулого. Ці артефакти надають інформацію та докази історичних подій. Подібно до того, як ми можемо вивчати різні аспекти геології та знати, що сталося в минулому, щоб спричинити певні утворення, ми можемо вивчати археологічні знахідки та збирати точну інформацію про стародавніх людей і цивілізації. Це поле дослідження є чудовою ареною для перевірки точності Біблії. Якби Біблію складали звичайні люди, автори мали б зробити різні помилки, перераховуючи стародавні народи, місця та події. Якщо ж текст був натхненний Богом, він мав би бути абсолютно точним щодо всіх минулих подій. Коли ми застосовуємо дослідження археології до Біблії, ми бачимо, що це найбільш історично точна книга з будь-коли написаних, без жодної помилки.²¹

Висновки

Завдання просте. Якби стародавні люди написали Біблію, вона була б наповнена всіма недоліками і помилками, притаманних людині. Ми б знайшли деяку точну інформацію, але помітну кількість неточної інформації. Через швидкість, з якою наукові знання зростають, така стара, як Біблія, книга повинна б бути наповнена науковими твердженнями, які застаріли та виявилися помилковими. Але це не те, що ми знаходимо. Натомість ми знаходимо серію з 66 книг, яким тисячі років, які містять глибину наукової точності, якої ніколи не було в жодному стародавньому письмі. На її сторінках не тільки повністю відсутні наукові помилки, але й письменники часто демонструють таке розуміння світу, яке було недоступне людській мудрості чи розумінню того часу. Стародавній псалмоспівець, говорячи про Слово Боже, одного разу написав: «Начало Твоїх слів — правда, і всі присуди Твоєї праведності — навіки» (118:160). Його слова були абсолютно правдивими, від найбільших кораблів до найдрібніших мікробів.

Використані джерела

¹ Для широкого, поглибленого обговорення цієї теми дивіться книгу Джеффа Міллера «Наука проти еволюції» за 2017 рік (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), с. 61-110.

² Міллер, с. 19-39.

³ Не слід розуміти, що слова «незліченні» вказують на нескінченну кількість зірок. Це гіперболічний вислів, використаний письменником Біблії, щоб просто означати, що люди не можуть порахувати кількість, оскільки вона дуже велика. Той факт, що багато хто в минулому намагався їх порахувати, показує мудрість висловлювання письменника Біблії. Крім того, під час розмови з Богом Аврааму здавалося очевидним, що він не може порахувати зірки. Цей приклад науки в Біблії може бути не стільки великим передбаченням, скільки точним знанням, яке багато хто ігнорував.

⁴ Кенні Барфілд (1997), Чому Біблія є номером 1 (Юджин, Орегон: Wipf and Stock), розділ 12.

⁵ Волтер В. Джаффі (1993), Остання свобода: Біографія S.S. Jeremiah O’Brien (Пало-Альто, Каліфорнія: Glenncannon), с. 2-3. Також Гаррі Бутовскі (1985), SS Jeremiah O’Brien, «Військові кораблі, пов’язані з Другою світовою війною в Тихому океані» National Park Service, http://npshistory.com/publications/nhl/world-war-ii-warships.pdf.

⁶ Див. С. І. МакМіллен і Девід Штерн (2000), Жодна з цих хвороб (Гранд-Рапідс, Мічиган: Revell), третє видання, с. 31.

⁷ Хоча це правда, що стародавній світ міг легко зрозуміти цінність крові, здається, що багато з людей цього не зрозуміли. Як і в інших прикладах біблійної наукової точності, цей випадок може бути не стільки великим передбаченням, скільки точним знанням, яке багато хто ігнорував. Такі приклади підтверджують думку про те, що Біблія не заражена науковими помилками, які так часто зустрічаються серед інших книг і творів.

⁸ МакМіллен і Штерн, с. 19.

⁹Для широкого, поглибленного обговорення цієї теми див. Ось! Слово Боже (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), с. 108-111. Крім того, цікаво, що вода очищення, про яку йдеться в Числах 19, складається з кількох речовин, що знищують мікроби, і речовин, які надалі діяли б як дезінфікуючі; с.111-114.

¹⁰ С.Е. Мессенгілл (1943), Нарис медицини та фармації (Брістоль, Теннесі: S.E. Massengill Company), с. 252.

¹¹ Родерік МакГрю (1985), Енциклопедія історії медицини, (Лондон: Macmillan Press), с. 77-78.

¹² Старий Завіт було замінено Новим Завітом, і тепер Бог дозволяє Своїм послідовникам їсти всі види тварин (1 Тимофія 4:1-5). Однак знання про харчові закони Старого Завіту все ще будуть цінними в місцях, де відсутні належні санітарні умови та знання про приготування їжі.

¹³ Для широкого, глибокого обговорення цієї теми див. Ось! Слово Боже (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), стор. 115-126.

¹⁴ Марджі Мейсон (2010), «1 китайська дитина народжується з сифілісом кожну годину», http://www.nbcnews.com/id/36967341/ns/health-infectious_diseases/t/chinese-baby-born-syphilis-every-hour/#.W4BQbWRKgr8.

¹⁵ Там само.

¹⁶ «Сифіліс — Інформаційний бюллетень CDC» (2008), http://www.cdc.gov/std/syphilis/STDFact-Syphilis.htm#protect, вид. додано.

¹⁷ Для широкого, поглибленого обговорення цієї теми див. Ось! Слово Боже (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), ст. 126-129.

¹⁸ Л.Е. Холт і Р. МакІнтош (1953), Педіатрія Холта (Нью-Йорк: Appleton-Century-Crofts), дванадцяте видання, с. 126.

¹⁹ Ендрю Снеллінг, «Трансконтинентальні скельні шари» (2008), https://assets.answersingenesis.org/doc/articles/pdf-versions/flood_evidence_3.pdf.

²⁰ Снеллінг, «Коли континенти стикаються» (2017), журнал Відповіді, https://answersingenesis.org/geology/plate-tectonics/when-continents-collide/.

²¹ Для широкого, поглибленого обговорення цієї теми див. Ось! Слово Боже (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press), с. 57-103.

---

Published July 19, 2024