Натхнення, а не тлумачення
«…насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення. Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом». (2 Петра 1:20–21).
Час від часу деякі релігійні лідери у «християнському» світі посилаються на цей уривок, щоб захистити думку про те, що людина не може самостійно зрозуміти Біблію. Оскільки вони вважають, що Біблію не можна тлумачити приватно, прихильники цієї ідеї навчають, що Писання не може бути правильно витлумачене без настанов «духовенства». Отже, кажуть вони, приватне, особисте вивчення Писання не принесе великої користі.
Поверхневе читання 2 Петра 1:20 — без урахування контексту — може дійсно наштовхнути на таке розуміння. Проте уважніше вивчення цього уривка виявляє, що він зовсім не стосується тих, хто читає Писання, а говорить про тих, хто його писав. З контексту видно, що в уривку розглядається питання походження Писання, а не спосіб його «тлумачення».
Продовжуючи думку з вірша 20 у вірш 21, читаємо: «…насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення. Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом» (вид. додано). Маленьке слово «адже» у вірші 21 поєднує обидві думки. Слово походить від грецького сполучника gar. Згідно зі «Грецько-єврейським словником Стронґа» (1994), це слово є «основною часткою», що вказує на «причину» і використовується для пояснення або підсилення. Причина того, що «жодне пророцтво… не постає з власного тлумачення», полягає в тому, що «пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхненні Святим Духом» (вид. додано). Слово «адже» пов’язує ці думки. Петро каже, що пророки не вигадували те, що писали; навпаки, їх вів Дух Святий (пор. 2 Тимофія 3:16–17). Саме тому в перекладі NIV читаємо: «Жодне пророцтво в Писанні не з’явилося з власного тлумачення пророка» (2 Петра 1:20, вид. додано), — а не з тлумачення читача.
Крім того, згідно з «Аналітичним грецьким лексиконом Нового Завіту» Маунса (1993), грецьке слово epilusis, перекладене як «тлумачення» у 2 Петра 1:20, означає насамперед «розв’язання» або «звільнення». Корінь цього слова — luo — буквально означає «розв’язувати, звільняти, відкривати». Тобто «жодне пророцтво в Писанні» ніколи не було видане, розв’язане або проголошене через власні вигадки пророків. Вони не вкладали у Божу звістку власного розуміння; натомість Дух Святий керував ними. Отже, очевидно, що цей уривок не стосується сучасних тлумачів тексту, а радше — тих, хто його писав, тобто пророків або апостолів (пор. Ефесян 3:5).
Деякі релігійні групи дотримуються позиції: «Ви не можете зрозуміти Біблію самостійно», намагаючись таким чином позбавити звичайну людину благословення особистого читання, вивчення й пізнання Божої волі. Протягом кількох століть ієрархія Римо-католицької церкви тримала Біблію подалі від рук «мирян», бо ті, хто становив цю ієрархію, боялися, що звичайні люди можуть самостійно читати й вивчати Писання й дізнаються, що Католицька церква практикує чимало речей, яких Біблія не вчить. Навіть у 1816 році папа Пій VII (у De Versionibus S. Scriptura, 3 вересня) заявив:
«Я заявляю, що товариства, утворені в більшій частині Європи з метою перекладу й поширення Божого Закону народною мовою, викликають у мене жах і мають на меті зруйнувати християнську віру до самих основ. Необхідно знищити цю заразу й викрити злі задуми цих маніпуляторів».
Такі висловлювання показують, що лідери Католицької церкви боялися, що «миряни» «досягнуть пізнання істини» (1 Тимофія 2:4) і відкинуть зіпсоване вчення Католицької церкви.
Хоча деякі й далі використовуватимуть 2 Петра 1:20–21, щоб доводити, що нам потрібен «священик» чи «пастор» для тлумачення Писання, глибоке й логічне дослідження цих віршів показує інше. Факт залишається фактом: Бог дав нам книгу, яку ми можемо зрозуміти й виконувати (пор. Ефесян 3:4).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
