Минаючі насолоди гріха
«Але, якщо вже говорити відверто, як ми взагалі можемо очікувати, що одружені люди, які живуть у перелюбі, розірвуть свій шлюб?» Це запитання, над яким мучився кожен щирий дослідник Божого Слова. Коли ми зважаємо на сльози, душевний біль, дітей, фінанси, фізичну та емоційну травму, ми не можемо не бажати, щоб усе було інакше! Напевно ж, Бог не очікує, щоб перелюбні шлюби були розірвані!
Але тоді ми знову звертаємося до біблійної перспективи. І виявляємо, що найчастіше праведне життя перед Богом пов’язане з величезними труднощами та позбавленнями. Ми бачимо, що мир, радість і справжнє щастя, які характеризують християнське життя, досягаються через (тобто посеред) страждання, а не через відсутність труднощів. Згадайте Мойсея (Євреїв 11:23–27). Мойсей буквально виріс у самому домі фараона. Уявіть собі ніжну любов, яку він отримував з рук дочки фараона. Вона справді «вигодувала його собі за сина» (Дії 7:21). Уявіть глибокі емоційні та психологічні зв’язки, що сформувалися між Мойсеєм і його прийомною родиною! Уявіть інтелектуальний вплив на його розум, адже його освіта ґрунтувалася на єгипетському світогляді (Дії 7:22). Уявіть непереборну привабливість багатства і влади, які були перед ним. Протягом сорока довгих років Мойсей усе глибше й глибше пускав коріння свого буття в лабіринт людських стосунків і сильних емоційних прив’язаностей.
Але в Божих очах ці стосунки не могли тривати. Коли Мойсей це усвідомив, він був змушений відсікти узи сильних фізичних, психологічних та емоційних зв’язків на користь слухняних стосунків із Богом. Його вибір відмовитися від миттєвих насолод означав труднощі, страждання та утиски (Євреїв 11:25). Послухаймо натхненного автора: «Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона; він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.» (Євреїв 11:24–25).
І ми також мусимо зійтися лицем до лиця з тією самою дилемою. Це може бути рішення приборкати ненаситне бажання до алкоголю; це може означати розірвання фінансово прибуткових ділових стосунків; і так, це може включати відмову від подружніх стосунків. Коротко кажучи, християнське життя може означати радикальний і повний розрив соціального та сімейного устрою (уважно дослідіть Матвія 10:34–36; Луки 12:51–53).
Справжня трагедія полягає в тому, що більшість не готова приймати такі необхідні рішення. Жертви здаються надто великими. У випадку Мойсея «він вважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду» (Євреїв 11:26). Кожен із нас мусить вирішити. Чи готові ми рішуче виступити й зробити необхідні кроки, щоб догодити Богові?
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
