Левіятан
Розмова Бога з патріархом Йовом, записана в книзі Йова 41, мала на меті показати йому, що «Бог є Бог, а Йов — ні». Обмірковуючи звернення зі скаргами до Бога, Йов боявся, що його охопить жах (пор. Йов 9:32-35; 13:20-22). У розділі 41 Господь показав стражденному Йову, що його побоювання були небезпідставними. Якщо Йов змушений був би втікати від жаху перед такою істотою, як левіятан, то він, звісно ж, не здатен сперечатися з Всемогутнім Богом! Посеред опису левіятана Господь запитав Йова: «Нема смільчака, щоб його він збудив [левіятана — EL], а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати? Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!» (Йов 41:2-3). Запитання Господа, звичайно, є риторичними. Ніхто не може стати перед Богом. Він — Всемогутній. Він — Господь усього — навіть величного левіятана.
Що ж це за дивовижна істота, яку описав Бог у Йова 41? Бог назвав її «левіятан». Але що таке левіятан? Невже нині є такі тварини з такою назвою?
Деякі сучасні дослідники припускають, що левіятан — це крокодил. Насправді, в деяких перекладах Біблії ця істота зазначена в примітках або заголовках розділу як крокодил. Але чи справді опис Бога левіятана відповідає крокодилу? Узагальнюючи, Йов почув таке:
Ти не зловиш левіятана гачком. Ти не вб’єш його списом. Левіятан сміється з погрози дротиком. Коли він піднімається, навіть хоробрі бояться. Коли він пливе, вода кипить від його руху. Його черево схоже на гостре череп’я, що рве землю під ним. Із його ніздрів виходять блискавки й дим, наче пара з киплячого горщика. Із його рота вириваються іскри, а очі його сяють, як вранішнє сонце. Левіятан занадто сильний і лютий, щоб людина могла його впіймати.
Божий опис левіятана просто не відповідає крокодилу (чи будь-якій іншій відомій тварині сьогодні). Стів Ірвін, відомий як «мисливець на крокодилів», та його колеги показали, що крокодилів можна зловити людиною без жодної «високотехнологічної зброї», так само як це робили стародавні єгиптяни. Грецький історик Геродот описував, як єгиптяни ловили крокодилів і навіть приручали деяких із них після захоплення (Роулі, 1980, с. 2591; Джексон, 1983, с. 872). Таке видовище аж ніяк не відповідає тварині з Йова 41. Якби це було так, то який сенс мала Божа промова? Якщо Йов або інші в його час могли ловити й приручати цю істоту, то чи могли вони також «стати перед Богом»? Такий висновок довелось би зробити, якби ця істота була чимось іншим, ніж нестримна й люта істота, описана Богом. Тому розум змушує нас визнати, що левіятан має бути якоюсь іншою істотою. Але якою саме? Божий опис левіятана у всіх деталях нагадує описи водних істот, подібних до динозаврів, які колись жили на Землі.
Дехто може запитати, навіщо взагалі порушувати цю тему в такій статті? Чому просто не прийняти те, що кажуть «учені» про левіятана? Чому? Тому що багато з тих, хто навчає, що ця істота була крокодилом, і хто відкидає можливість того, що це могла бути водна істота, подібна до динозавра, роблять це на підставі твердження, що динозаври й люди ніколи не жили разом на Землі. Вони вірять і навчають, що динозаври й подібні до них водні істоти жили мільйони років тому — задовго до часу Йова. Але Біблія каже: «Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них» (Вихід 20:11). Він створив водних тварин у п’ятий день, а наземних — у шостий день — того ж дня, коли створив людину (див. Буття 1:20-31; пор. Марка 10:6). Висновок очевидний: людина й динозаври жили разом. Йов і динозаври цілком могли бути сучасниками (і, на мою думку, були). Стверджувати, що левіятан не міг бути подібною до динозавра водною істотою через те, що динозаври жили мільйони років тому — це відкинути біблійну істину про те, що Бог створив усе за шість днів.
1 Роулі, Гарольд Генрі (1980). Йов (Ґранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans).
2 Джексон, Вейн (1983). Книга Йова (Абілін, Техас: Quality).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
