Діти та різка повчання
Цивілізація Америки за останні п’ятдесят років зазнала величезних суспільних зрушень практично у всіх аспектах своєї культури. Ці зміни особливо помітні, наприклад, у сфері сім’ї та батьківського виховання. Від самого початку існування цієї нації більшість американців вірили у цінність тілесного покарання. Це виховання включало шмагання дитини різними засобами: «різкою», дерев’яною дощечкою, ременем для гоління, метром, поясом або рукою. Останнім поколінням, яке масово зазнало цього підходу у вихованні, було покоління часів Другої світової війни. Через шкідливий вплив суспільних лібералів та так званих «спеціалістів» у галузі людської поведінки та дитячої психології, мислення багатьох американців тепер настільки змінилося, що тілесне покарання стали вважати «жорстоким поводженням з дітьми» — навіть у судовій системі.
Проте не помилімося: справжнє знущання з дітей відбувається в Америці щодня. Дехто з батьків палить, катує й навіть вбиває своїх дітей. Але зловживання добрим засобом не є аргументом проти його законного та мудрого використання. Екстремальна поведінка часто провокує екстремальну реакцію. Ми не повинні «виливати дитину разом із брудною водою». Якими б привабливими поверхово не виглядали аргументи противників тілесного покарання, ті, хто визнає Біблію натхненним Словом Божим, більш за все шукають Божу істину щодо цього питання. Чи закликає або схвалює Біблія покарання дітей різкою?
БІБЛІЙНИЙ ПОГЛЯД
Декілька віршів прямо згадують використання тілесного покарання у вихованні дітей. Відомий вислів: «Пощадиш різку — зіпсуєш дитину» — безперечно є переказом слів Соломона: «Хто шкодує різки, той ненавидить свого сина. Хто його любить, той старанно його навчає» (Приповістей 13:24). Цей мотив повторюється в Приповістях. Наприклад, Соломон ствердив: «До серця юнака причепилася дурість, — різка і повчання далекі від нього» (Приповістей 22:15). Це одне висловлювання насичене глибоким значенням, яке варте глибоких і тривалих роздумів та аналізу. Більшість сучасних підліткових психологів навіть не почали проникати в його суть, не кажучи вже про те, щоб погодитися з ним.
Аби хтось не подумав, що Соломон вживав термін «різка» лише образно, він уточнив: «Не відмовляйся повчати дитину, адже коли і покараєш її різкою, — не помре. Ти покараєш її різкою, але визволиш її душу від смерті.» (Приповістей 23:13-14). Очевидно, потрібен належний баланс між словесним докором чи підбадьоренням з одного боку і застосуванням тілесного покарання з іншого, як видно з таких слів: «Різка та картання дають мудрість, а розпущена дитина соромить своїх батьків. Наставляй свого сина, — і він дасть тобі мир, і буде прикрасою для твоєї душі» (Приповістей 29:15,17). Величезне значення взаємозв’язку між позитивною наукою, підбадьоренням та вихованням у поєднанні з відповідним тілесним покаранням неможливо переоцінити чи заперечити.
ЗНАЧЕННЯ СЛОВА «РІЗКА»
Але що Соломон мав на увазі під «різкою»? У Старому Заповіті для означення дерев’яної палиці вживаються переважно три єврейські слова:
Маκкель (maqqel) — означає гілку дерева, перетворену на батіг для їзди (Числа 22:27), пастуший посох (1 Самуїла 17:40 — Голіаф назвав його «палицею» — в. 43), чи військову зброю (Єзекіїля 39:9). Також уживається як символ панування (Єремії 48:17 — у синонімічному паралелізмі з matteh), і у своєму природному значенні — як гілка тополі, каштана чи мигдалевого дерева (Буття 30:37; Єремії 1:11) [див. Гарріс та ін., 1980, 1:524; Боттервек та ін., 1997, 8:548-5501].
Матте (matteh) — зустрічається 252 рази і означає гілку, палицю, стовбур, різку, посох, а найчастіше — «коліно» (близько 180 разів). Може вказувати на палицю для вибивання зерна (Ісаї 28:27), спис воїна (1 Самуїлова 14:27) або лук (Авакума 3:9,14) [Боттервек та ін., 8:241; Гезеніус, 1847, с. 466-4672].
Шевет (shevet) — слово, яке вжито в Приповістях, означає жезл, палицю, різку, скіпетр і коліно. Гезеніус визначає його як «жезл, посох, палиця» і зазначає, що воно перекладається відповідно до використання: для биття чи кари (Ісаї 10:5,15), пастуший посох (Левит 27:32; Псалмів 22:4, царський скіпетр (Буття 49:10; Амоса 1:5,8), коліно (Суддів 20:2), вимірювальний жезл або спис (2 Самуїла 18:14) [с. 801; пор. Гарріс та ін., 2:897].
Matteh і Shevet вжиті разом у Єзекіїла 19:10-14 щодо свіжих гілок дерев. В Ісаї 28:27 їх поставлено у поетичний паралелізм: «Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею (matteh) б’ють чорнуху та києм (shevet) той кмин» (Ісаї 28:27). Вони безсумнівно є синонімами. Якщо й можна виділити відмінність, то matteh ніколи не вживається у значенні «скіпр» (див. Гарріс та ін., 2:897; хоча Гезеніус, с. 466-467). Проте обидва слова означають палицю чи різку. Насправді shevet прямо застосований щодо різки для людини: «Якщо хтось вдарить раба свого чи свою рабиню палицею…» (Вихід 21:20). Як зауважив Ісакс: «Єврейське shevet — це звичайне слово для різки чи кийка» (1956, 4:27023; пор. МакКлінток і Стронґ, 1880, 9:57-58,4014).
Окрім віршів у Приповістях, що стосуються батьківського покарання, є й інші уривки, які підтверджують буквальне застосування різки: «Хто устами промовляє мудрість, той безсердечну людину б’є палицею» (Приповістей 10:13). «Як батіг для коня чи шило для осла, так і кийок для беззаконного народу» (Приповістей 26:3). Очевидно, «різка» так само буквальна, як «батіг» і «шило». Псалмоспівець проголошує: «Палицею відвідаю їхні беззаконня і пройдуся бичем по їхніх гріхах» (Псалмів 88:33). Хоча тут ідейне значення образне, він все ж зіставляє «палицю» з «ударами». Навіть коли слово вжито метафорично, воно ґрунтується на буквальному значенні (Йова 9:34; 21:9; Ісаї 10:24; 11:4; 14:29; 30:31; Плач 3:1; Михея 5:1).
З огляду на лінгвістичні дані, можна зробити такі висновки:
По-перше, ці три терміни по суті є синонімами, між якими не можна виявити справжньої відмінності. Вони такі ж загальні, двозначні й гнучкі, як і їхні відповідники в перекладі. Як зазначив Орр: «Мало яку відмінність можна провести між єврейськими словами, що вживаються для “різки” та “посоха”» (1959, 4:25965; також Фандербурк, 1976, 5:1326). Спільним між ними є те, що всі вони позначають палицю/гілляку, тобто гілку дерева. В давнину скіпетри, списи, стріли, різки, посохи/палиці виготовлялися з дерева, тобто з гілок (пор. Єзекіїла 19:11). Отже, різниця між ними полягала у призначенні/функції, а не у походженні. З цього випливає, що розмір, тобто товщина та довжина, також варіювалися. Самі єврейські слова не мають внутрішньо притаманної вказівки на розмір.
По-друге, принцип тілесного покарання виразно навчений у Приповістях. Це не підлягає сумніву. Оскільки Бог не схвалює жорстокого поводження з дітьми (пор. Колосян 3:21), то звідси випливає, що який би інструмент не використовувався для покарання — різка, лінійка-метр, пасок, ремінь для гоління тощо — він має виконати завдання, не завдаючи недоречної чи зайвої шкоди тілу дитини. «Різка» має багато переваг і безумовно узгоджується з біблійними текстами з цієї теми. Але слід уживати здоровий глузд і особисте розсудження, визначаючи її розмір.
У своїх заувагах щодо єврейського слова «різка» єврейський філолог і професор Старого Заповіту з Regents College, Брюс Волтке, зазначив: «Різку також використовували як знаряддя як виправного, так і карного покарання…У Приповістях вона є символом дисципліни, а нехтування запобіжною дисципліною словесного докору та виправною дисципліною тілесного покарання зрештою призведе до смерті дитини» (Гарріс та ін., 1980, 2:897, вид. додано7). Автор апокрифічної книги «Сирах» зауважив: «Хто любить свого сина, той часто б’є його, щоб потім радів його добрим виходом» (Мей і Мецґер, 1965, с. 1668).
Понад сто років тому професор В. Ф. Еденей подав напрочуд сучасне спостереження, яке має багато слушного:
Первісну суворість Книги Приповістей відкидають сучасні звичаї. Не тільки у домашньому вихованні, але й навіть у карному праві люди відкидають давні суворі методи і намагаються замінити їх м’якшими засобами виправлення. Безперечно, у дисципліні наших предків було багато такого, що виходило за межі суворості, навіть жорстокого. Відносини між батьком і дитиною занадто часто були позбавлені співчуття через надмірне здійснення батьківської влади, а суспільство загалом більше зачерствіло, ніж очистилося, від безжальних форм покарання. Але тепер постає питання, чи не впадаємо ми в протилежну крайність, виявляючи більше ніжності до злочинця, ніж до його жертви, і не даючи нашим дітям відчути потребу в болісній дисципліні. Ми обожнюємо комфорт, і ми ризикуємо думати, що біль гірший за гріх. Тому може бути корисно розглянути деякі недоліки занедбання старомодних методів покарання (1950, 9:258–2599).
1 Боттервек, Г. Йоганнес, Хельмер Рінґґрен та Гайнц-Йозеф Фабрі, ред. (1997), Богословський словник Старого Заповіту (Ґранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans).
2 Гезеніус, Вільгельм (1847), Єврейсько-халдейський лексикон до Старого Заповіту (Ґранд-Рапідс, Мічиган: Baker), перевидання 1979.
3 Ісакс, Натан (1956), «Різка», Міжнародна стандартна біблійна енциклопедія, ред. Джеймс Орр (Ґранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans), 4:2701-2702.
4 МакКлінток, Джон та Джеймс Стронґ (1880), Циклопедія біблійної, богословської та церковної літератури (Ґранд-Рапідс, Мічиган: Baker, перевидання 1970).
5 Орр, Джеймс (1959), «Різка», Міжнародна стандартна біблійна енциклопедія, ред. Джеймс Орр (Ґранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans), 4:2596.
6 Фандербурк, Г. Б. (1976), «Різка», Ілюстрована енциклопедія Біблії Zondervan, ред. Меррілл Тенні (Ґранд-Рапідс, Мічиган: Zondervan), 5:132-133.
7 Гарріс, Р. Лерд, Ґлісон Арчер-мол. та Брюс Волтке, ред. (1980), Богословський словник Старого Заповіту (Чикаґо, Іллінойс: Moody).
8 Мей, Герберт та Брюс Мецґер (1965), Оксфордська анотована Біблія з апокрифами (Нью-Йорк, Нью-Йорк: Oxford University Press).
9 Еденей, В. Ф. (1950, перевидання), Коментарій для проповідника — Приповісті, Екклезіаста, Пісня над піснями, ред. Спенс, Г. Д. М. та Дж. С. Екселл (Ґранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
