Гітлер — Вершинний Еволюціоніст
«Таким чином відбувається підпорядкування багатьох людей волі, часто лише кількох осіб, підпорядкування, що базується виключно на праві сильнішого, праві, яке, як ми бачимо в Природі, можна вважати єдиним мислимим правом, оскільки воно ґрунтується на розумі».
— Адольф Гітлер
Адольф Гітлер по праву займає місце одного з найвідоміших злочинців усіх часів. Діти всіх вікових категорій, а також дорослі, які навчають їх історії, здригаються від скоєного цим злочинцем. Його жорстокі дії вбивства й тортур забрали життя понад шести мільйонів євреїв і понад чотирьох мільйонів інших осіб з етнічних груп, таких як поляки та роми. Жахливі газові камери, концтабори, нелюдські експерименти, безжальне голодування і примусова праця — це лише кілька образів, що виникають при згадці імені — Адольф Гітлер.
Одне запитання одразу постає перед кожним, хто замислюється над діями Гітлера: Чому? Що могло дозволити людині думати, що такі несправедливі вчинки можуть бути виправданими? Відповідь, коротко кажучи, — це теорія еволюції. Гітлер вважав, що арійська раса є вищою за всі інші раси. Він вірив, що ця вища арійська раса має право винищити всі нижчі раси, адже згідно з еволюцією, «природний порядок речей» полягає в тому, що сильні виживають. Використовуючи слова Чарльза Дарвіна, Гітлер розглядав свої плани вбивств як не що інше, як «збереження привілейованих рас у боротьбі за життя». Один письменник сказав про Гітлера:
Огляд творів Гітлера і сучасних німецьких біологів показує, що теорія Дарвіна та його праці справили великий вплив на нацистську політику… При формуванні своєї расової політики [Гітлер] значною мірою спирався на дарвінівську модель еволюції, особливо на її розвиток у працях Спенсера й Геккеля. Це завершилось «остаточним вирішенням» — винищенням приблизно шести мільйонів євреїв і чотирьох мільйонів інших людей, які, на думку німецьких науковців, належали до «нижчих рас» (Берґман, 1992, с. 1091).
Серйозне дослідження життя і дій Гітлера не залишає сумнівів у тому, що теорія еволюції відіграла ключову роль у його вбивчих задумах. Але, як можна очікувати, багато еволюціоністів заперечують цю ідею. Вони стверджують, що не теорія еволюції спотворила Гітлера, а навпаки — Гітлер спотворив теорію еволюції.
Проблема з цим твердженням полягає в тому, що Гітлер не спотворив і навіть не змінив теорію еволюції, щоб використати її для виправдання своїх дій. Він просто послідовно дотримувався її логіки. Згідно з теорією еволюції, природа не має сумління, яке розрізняє добро і зло. Звідки б таке моральне розуміння могло взятися? Така моральність точно не могла еволюціонувати з неживої матерії. Амеба не могла перетворитися на людину, яка розуміє, що є добро, а що — зло. Найбільше, чого могла б досягти еволюція — це ідея, що «сила — це право». Коли Гітлер винищив близько 10 мільйонів невинних чоловіків, жінок і дітей, він діяв у повній згоді з теорією еволюції і в повному протиріччі з усім, що відомо людству як добро і зло.
Втім, багато еволюціоністів все одно заперечуватимуть і скажуть, що використання дій Гітлера для демонстрації жахливих наслідків еволюції — це як використання Іспанської інквізиції, Хрестових походів чи процесів над салемськими відьмами для демонстрації жахливих наслідків християнства. Різниця, однак, полягає в тому, що Хрестові походи, суди над відьмами та Іспанська інквізиція були спотворенням учення Христа. Христос учив Своїх послідовників підставляти іншу щоку, молитися за ворогів і любити ближніх, як самих себе. Це правда, що протягом історії деякі люди чинили страшні злочини «в ім’я християнства». Але це не означає, що вони слідували принципам Христа. Насправді вони спотворювали Христове вчення і перекручували його, приписуючи Христу те, чого Він не говорив. Натомість дії, вчинені Гітлером в ім’я еволюції, не були спотворенням теорії. Він повністю зрозумів її принципи і наполегливо працював, щоб довести їх до логічного завершення.
1 Берґман, Джеррі (1992). «Євгеніка та формування нацистської расової політики», Perspectives on Science and Christian Faith, 44:109, червень.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
