«Віра: прийняття істини, підтвердженої доказами»
Нещодавно у мене була нагода взяти участь у науковому семінарі Apologetics Press у Джексонвіллі, Алабама, разом із трьома іншими науковцями (докторами Брайноном Меєм, Майком Гаутсом та Джо Дьюїсом) і єврейським фахівцем (доктором Джастіном Роджерсом). Під час цього семінару відбувся живий сеанс запитань і відповідей, коли всі доповідачі вишикувалися на сцені, щоб відповідати на запитання з аудиторії. Були присутні кілька атеїстів із місцевого університету, багато з яких залишалися після сесій, щоб поставити свої питання.
Під час сеансу один із атеїстів поставив запитання, яке я часто отримую під час наукових дискусій із натуралістами: «Як віра (переконання без доказів) може привести до істини?» Цих атеїстів переконали інші теїсти, що віра в Бога не базується на доказах. Це сліпа довіра, не зважаючи на докази — «фідеїзм». Словник Merriam-Webster визначає «фідеїзм» як «покладання на віру, а не на розум у пошуку релігійної істини»1. Під вірою вони розуміли «міцне переконання в чомусь, для чого немає доказів»2. Для багатьох у християнському світі біблійна віра є саме такою ідеєю.
Уявіть собі порожню ємність, яка символізує істину з певного питання. Людина «наливає» у неї докази, намагаючись наповнити до краю і дійти повної істини. Проте, згідно з уявленнями багатьох у християнстві, у випадку релігійної віри ємність не може бути заповнена повністю. Прогалина вгорі, між доказами і краєм, має бути заповнена сліпою «вірою». Так, на їхню думку, віра в Бога, наприклад, базується не на доказах, а на ірраціональній вірі без доказів.
Насправді Біблія так не визначає віру. Грецьке слово, що означає віру в Новому Завіті (pistis), — це не містичне слово, яке вживається лише у релігійному сенсі. Це грецьке слово відповідає англійським словам «переконання» чи «довіра»3. Коли ми «віримо», «довіряємо» або «маємо віру» в когось, ця віра базується на доказах. Якщо батько, наприклад, довів свою надійність, ми йому віримо. Якщо ми не знаємо людину і не маємо доказів її доброчесності, віра у неї була б сліпою (без доказів), тобто ірраціональною і нерозсудливою. Святе Письмо безперервно наголошує, що ми повинні дійти знання істини на основі наданих нам доказів. За словами Римлян 1:20, надано так багато доказів про Бога, що невірно не зробити правильний висновок — це «без виправдання». Ми можемо пізнати істину — а не просто прийняти її на віру — і вона вивільнить нас (Івана 8:32). Ми повинні все «випробовувати» чи перевіряти перед тим, як повірити, й триматися лише того, що добре (1 Солунян 5:21). Так само, як робили «шляхетні» верійці в Діях 17, Бог бажає, щоб ми шукали докази, які підтверджують твердження, перш ніж сліпо вірити їм (вірш 11). Оскільки у світі багато хибних вчителів, Він каже нам «не вірити кожному духу, але випробовувати духи» перед тим, як їм вірити (1 Івана 4:1). На відміну від сліпої віри (фідеїзму) — яка виступає проти розуму4 — Павло вірив у встановлення істини за допомогою розуму (Дії 26:25). Насправді Ісус казав своїм слухачам не вірити йому, якщо Він не підтвердить свої твердження доказами (Івана 10:37).
Ідея сліпої «віри» є небіблійною. Біблійне уявлення про віру більше подібне на те, ніби докази «наливаються» у нашу ємність істини. «Докази» піднімаються до верху ємності й переливаються через край. Куди ж тут входить «віра»? Це коли ми дивимося на істину, підтверджену доказами, і обираємо, вірити нам у неї чи ні. Більшість не вірить і не повірить (Матвія 7:13-14). Це їхній вибір, але не тому, що Бог не надав достатньо доказів для пізнання істини. Вони радше відкинули докази через особисті мотиви.
Як завжди, коли я чую запитання, яке задавали молоді люди на семінарі, вони шоковані моєю відповіддю, що я не погоджуюся з тим, що віра — це «віра без доказів», а напроти, наша віра є вимогою доказів. Цього разу атеїсти були шоковані п’ять разів, оскільки всі спікери в панелі погодилися з цими словами.
1 «Фідеїзм» (2015), Онлайн-словник Мерріам-Вебстер, http://www.merriam-webster.com/dictionary/fideism, виділення додано.
2 «Віра» (2017), Онлайн-словник Мерріам-Вебстер, http://www.merriam-webster.com/dictionary/faith.
3 Вільям Арндт, Ф. В. Гінгріч і Фредерік В. Данкер (1979), Грецько-англійський лексикон Нового Заповіту та іншої ранньохристиянської літератури, друге переглянуте видання, с. 662–664.
4 «Фідеїзм».
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
