Воскресіння Ісуса і життя християнина
Чи є той факт, що Ісус воскрес із мертвих близько 2000 років тому, дійсно настільки важливим для віри християнина? А що, якби Ісус ніколи не воскрес із гробу, в якому Його поховали? Що, якби Він і сьогодні був у гробі? Чи могли б ми все ще бути християнами, якби Ісус ніколи не воскрес?
Подумайте про те, що апостол Павло сказав християнам у Коринті щодо воскресіння Христа. У місці, де він писав про реальність воскресіння мертвих у кінці часів, він також згадав про воскресіння Христа, кажучи: «А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша» (1 Коринтян 15:14). А через три вірші він зробив подібну заяву: «Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще в гріхах ваших» (1 Коринтян 15:17). Іншими словами, без воскресіння Ісуса ніхто не мав би жодної надії на те, щоб потрапити до неба. Воскресіння Ісуса є основою нашої віри (пор. Римлян 1:4).
Рання Церква стрімко зростала за кілька коротких років. Вона множилася «швидкими темпами». Люди тисячами слухали Євангелію, і одна центральна звістка лежала в основі їхнього рішення — смерть, поховання та воскресіння Христа (1 Коринтян 15:1-4). Якби Ісус ніколи не воскрес із гробу, Євангеліє ніколи б не могло бути проповідувано. Євангеліє — це не про «неживого Господа», а про «воскреслого Викупителя».
Воскресіння Ісуса надає змісту вірі християнина.
- Кожної неділі, коли християни беруть участь у Господній Вечері, вони згадують про смерть Господа «аж поки Він прийде» (1 Коринтян 11:26). Однак, якби Ісус не воскрес, у нас не було б надії на Його повторний прихід, і заява Павла про Господню Вечерю була б беззмістовною.
- Кожного разу, коли християни моляться «в ім’я Ісуса», вони покладаються на воскреслого Спасителя — Ісуса, Який заступається за них (1 Тимофія 2:5; пор. Івана 14:6; 1 Івана 2:1). Але, якби Ісус не воскрес, наші молитви не були б почуті, а наші прохання про прощення гріхів не могли б бути виконані.
- Єдина причина, чому проповідь і хрещення (Матвія 28:19-20; Марка 16:15-16) мають будь-яке значення, — це те, що Ісус не мертвий, а живий. Коли людина хреститься «для прощення гріхів» (Дії 2:38), вона устають зі світу гріха, «як Христос устав із мертвих славою Отця» (Римлян 6:4).
Християни завжди повинні пам’ятати, наскільки важливим є воскресіння Ісуса для нашої віри. Ми не повинні дозволяти тому факту, що воскресіння Ісуса сталося майже 2000 років тому, зменшувати значення Його перемоги над смертю.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
