Вавилон: Ще більше історичних підтверджень Біблії
Біблія має властивості божественного натхнення з достатніми внутрішніми підтвердженнями, щоб засвідчити своє божественне походження. Отже, коли вона розповідає про історичний випадок, який стався тисячі років тому, природно очікувати, що такий випадок може бути зазначений і в інших історичних джерелах стародавності. Звісно, не слід очікувати, що всі або навіть багато деталей будуть збігатися дослівно, і це з принаймні двох причин: (1) усна передача історії неминуче підпадає під вплив людських помилок, у тому числі некоректної пам’яті та спокуси перебільшити, і (2) хибні релігії схильні спотворювати та перекручувати історію, щоб пристосувати її до своїх цілей і реалізувати свої задуми. Відмінним прикладом таких тенденцій є численність і різноманітність оповідей про Великий потоп за часів Ноя1. Хоча вони значною мірою відрізняються залежно від культури, країни та століття, все ж вони мають значну кількість спільних значущих рис, які ясно вказують, що виникли з одного і того ж історично-достовірного випадку.
Розглянемо іншу велику подію, історичність якої у Писанні представлена як факт:
Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх. І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися. І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину. Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі. І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини. І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу. Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього. І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу. Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі. (Буття 11:1-9)
Велика нація Чосон (Чосун) була корейським династичним королівством, що процвітало п’ять століть (1392–1897)2. У XVII столітті Корея здебільшого була закрита для Заходу і залишалася певною мірою загадкою для європейців. Але для групи голландських мандрівників, які прямували до Японії, все змінилося у 1653 році, коли їхній корабель «De Sperwer» (Яструбок) розбився на острові Чеджу (раніше Чеджу-до) біля південного узбережжя Кореї. 36 вцілілих були взяті під арешт місцевим префектом і протягом року перевезені з острова до столиці Сеула на материковій частині, де вони провели наступні 12 років. Наприкінці 13-го року, у вересні 1666 року, восьми вцілілих вдалося втекти до Японії. Один із виживших, Гендрік Гамель, провів наступний рік у Нагасакі, описуючи свої спостереження і досвід в Кореї, який було опубліковано у 1668 році під назвою «Журнал нещасливої подорожі яхти De Sperwer». Це практично був перший західний опис корейського суспільства та культури. Його опис нещодавно було точно перекладено голландцем на основі оригінального рукопису3.
Окрім свого цікавого аналізу життя Кореї в XVII столітті, Гамель подає картину релігійного життя, включаючи звичаї і практики конфуціанства. У певний момент свого звіту він робить випадкове зауваження щодо вірувань конфуціанських монахів: «Багато монахів вірять, що колись усі люди говорили однією мовою, але коли люди побудували вежу, щоб дістатися до неба, увесь світ змінився»4. Зверніть увагу, що Гамель зустрів це вірування приблизно у 1660 році. Ніхто не знає, як довго ця віра була частиною релігійних традицій Кореї. Гамель каже, що «багато» монахів вірило в це, і що подія сталася «давно».
Зверніть увагу, що віра нехристиянських монахів щодо вавилонської вежі містить чотири основні пункти, які чітко і прямо пов’язані з біблійним описом:
- Весь світ говорив одною мовою;
- Люди побудували вежу;
- Їхня мета полягала в тому, щоб дістатися до неба;
- Їхні зусилля торкнулися всього світу.
Всі чотири ці описи включені в біблійний запис у Бутті 11:
- «Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх» (вірш 1).
- «Збудуємо собі місто й вежу» (вірш 4).
- «Вежу, вершина якої сягатиме неба» (вірш 4).
- «Змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі» (вірш 8).
Християнству і Біблії немає чого боятися невір’я, скептицизму та ворожості безвір’я. Чим більше з’являється відомостей з історії та природи, тим більше підтверджується Біблія у своїй надзвичайній точності та надприродному даруванні5.
1 Кайл Батт і Гаррісон Честейн (2015), «Потоп Ноя та епос про Гільгамеша», Apologetics Press, https://apologeticspress.org/APContent.aspx?category=13&article=5194&topic=100; Ерік Лайнс і Кайл Батт (2003), «Легенди про потоп», Apologetics Press, https://apologeticspress.org/apcontent.aspx?category=9&article=64.
2 Наступні історичні деталі взяті з Гері Ледярда (1971), «Нідерландці в Кореї» (Сеул, Корея: Royal Asiatic Society); Кіт Пратт і Річард Ратт (2013), «Корея: історико-культурний словник» (Лондон: Routledge).
3 Гендрік Гамель (1668), «Щоденник Гамеля: та опис Королівства Кореї, 1653-1666», пер. Жан-Поль Буйс (Сеул, Корея: Royal Asiatic Society, Korea Branch, 1994).
4 Там само, с. 61.
5Моя подяка Шейн Фішеру, місіонеру в Кореї, за те, що звернув мою увагу на цей цікавий випадок.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
