Біогенез — довга рука закону
У біології одним із найуживаніших законів науки є закон біогенезу. «Біогенез» складається з двох слів — «біо», що означає життя, і «генезис», що означає початок. Отже, цей закон стосується початку життя. І він просто стверджує, що життя походить лише від попереднього життя свого ж виду. Ми спостерігаємо дію цього закону щодня по всьому світу. Усі знають, що кошенята народжуються тільки від кішок, корови народжують лише телят, а цуценята — тільки від собак. Свиня ніколи не народжує коня, а вівця — ігуану.
З роками правдивість цього закону була задокументована тисячами науковців, одним із найвідоміших серед яких був Луї Пастер. Його праці завдали нищівного удару по уявленню про самозародження (ідеї, що життя виникає самостійно з неживих джерел). У попередні століття думка, що життя виникає з неживого, була дуже популярною. Люди вірили, що можна взяти зерна пшениці, загорнути їх у стару ганчірку, покласти в кутку хліва — і з’являться миші. Вони також вірили, що стара м’ясна страва, залишена на кухонному столі, здатна самочинно породити личинок. Проте викладачі та професори сьогодні правильно зазначають, що Пастер переміг цю «міфологію», коли спростував концепцію самозародження за допомогою добре спланованих наукових експериментів. Еволюціоніст Мартін Моє справедливо зауважив: «Століття сенсаційних відкриттів у біологічних науках навчило нас, що життя виникає тільки з життя» (1981, 89[11]:36, вид. додано1). Навіть відомий еволюціоніст Джордж Ґейлорд Сімпсон і його колеги зазначили: «Немає жодного серйозного сумніву в тому, що біогенез є правилом, що життя походить тільки з іншого життя, що клітина, одиниця життя, завжди й винятково є продуктом або нащадком іншої клітини» (1965, с. 144, вид. додано2). Але практично тим самим подихом ці ж викладачі та професори кажуть своїм студентам, що неживі хімічні речовини породили живі організми десь у далекому минулому — тобто відбулося самозародження.
Факт залишається фактом: еволюція не могла би відбутися без якоїсь форми самозародження. З цієї причини багато науковців вигадали експерименти, намагаючись створити життя з неживої речовини. Але після всіх цих спроб життя так і не було створено з неживого. Тепер давайте подумаємо критично. Якщо тисячі науковців розробили ретельно сплановані експерименти, щоб створити життя з неживого, і кожного разу зазнавали повного фіаско, то як ми можемо очікувати, що природа зробила це випадково, завдяки збігу обставин і сліпим силам? Навпаки, чи в природі, чи в лабораторії, науковці жодного разу не задокументували бодай один випадок самозародження! Життя походить тільки з попереднього життя свого ж виду, і саме це й навчає модель творіння. Як сказано в Буття 1:24: «І сказав Бог: Нехай виведе земля душу живу — за родом; чотириногих, плазунів і звірів землі — за родом! І сталося так.»
1 Моє, Мартін (1981). «Гени на льоду», Science Digest, 89[11]:36,95, грудень.
2 Сімпсон, Дж.Ґ., Піттендрайґ, К.С., і Тіффані, Л.Г. (1965). Життя: Вступ до біології (Нью-Йорк: Harcourt, Brace, and World).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
