Біблія і жіноче лідерство
У час поляризації, що охопила американську цивілізацію загалом і християнство зокрема, одна прірва все більше розширюється між тими, хто прагне дотримуватися біблійних приписів, і тими, хто хоче модернізувати, оновити, адаптувати Святе Писання до світського суспільства. Ті, хто просуває феміністську програму, стверджують, що церква в минулому обмежувала жінок у ролях лідерства та поклоніння виключно через культуру і хибні принципи тлумачення. Вони кажуть, що ми є продуктом суспільства, в якому домінують чоловіки, тому неправильно витлумачили контекстні значення відповідних біблійних текстів. Зі зміною ставлення та ослабленням біблійних переконань Писання починають тлумачити інакше, щоб дозволити жінкам ширші ролі у поклонінні. Частково ця готовність іти на компроміс виникає через наполегливі звинувачення скептиків в мізогінії у Бога, Біблії та християнах.
Головний уривок Нового Завіту щодо ролі статі в сім’ї — це послання до Ефесян 5:22-33. Основний текст, що стосується ролей статі у поклонінні, — 1 Тимофія 2:8-15. Обидва вказують, що чоловіки, тобто дорослі чоловіки (andras), мають бути святими, духовними лідерами в домі та у поклонінні, а жінок закликають бути скромними і стриманими, виконуючи критичні обов’язки, доручені Богом. Яким би міг бути сенс, щоб натхненний автор (Павло) встановлював обмеження для чоловіків чи жінок? Чи було це продиктоване культурою того часу? Чи Павло лише пристосовувався до неосвіченого, ворожого середовища, чи висловлював свої шовіністичні тенденції? Святий Дух дав причину обмежень, і вона переважає над усіма культурами і місцями. Павло стверджував, що чоловіки мають бути добрими, люблячими, дбайливими лідерами, а жінки — підкорятись цій владі вдома і в церкві, бо Адам був створений раніше від Єви. Ось суть Божої волі щодо функціонування і взаємодії чоловіків і жінок.
Початковий задум Бога щодо людства полягав у створенні чоловіка перед жінкою як знаку відповідальності чоловіка бути духовним лідером дому і церкви. Це його функціональне призначення. Жінку створили спеціально, щоб вона була підлеглою (але не меншою) помічницею. Ця особливість створення пояснює, чому Бог навчив Адама духовному вченню перед створенням Єви, натякаючи, що Адам відповідальний за навчання дружини (Буття 2:15-17). Пояснює, чому жінка двічі описана як “помічниця, подібна до нього” (Буття 2:18,20, виділення додано). Це пояснює, чому в тексті Буття чітко зазначено, що жінка створена для чоловіка, а не навпаки. Бог привів жінку “до чоловіка” (Буття 2:22), а не навпаки, ніби вона створена “для нього”. Адам підтвердив це, заявивши: “жінка, яку Ти дав, щоби була зі мною” (Буття 3:12, виділення додано). Павло послався на це в розрізі цієї різниці: “Оскільки чоловік не був створений задля жінки, але жінка — задля чоловіка” (1 Коринтян 11:9, виділення додано). Це також пояснює передбачену владу чоловіка над жінкою, що виявляється у вчинку називання жінки (Буття 2:23; 3:20). Юдеї розуміли цей божественний порядок, що підтверджується практикою первородства (“першородний” син). Створення чоловіка першим було спрямоване на передачу принципу влади і підпорядкування у людському роді (пор. 1 Коринтян 11:8). Еволюціоністи, скептики, атеїсти, феміністи та теологічні ліберали, що заперечують цю реальність, стикаються з незмінною і споконвічною різницею статей, що закладена в актах творення через численні емоційні, психологічні і фізіологічні відмінності чоловіків і жінок — від хромосом до тривалості життя і м’язової сили (пор. Джейкобсен, 20071). Павло підкреслює, можливо, найвидатнішу відмінність — здатність жінок народжувати дітей (1 Тимофія 2:15).
Біблійне вчення про різницю ролей ніколи не означає різниці у цінності чи здібностях. Галатів 3:28 (“немає чоловічого роду, ні жіночого”), 1 Тимофія 2:15 (“спасеться вона”), і 1 Петра 3:7 (“спадкоємці благодаті життя”) вчать, що чоловіки і жінки є рівними у статусі особи та спасіння. Жінки зазвичай мають вищі таланти, інтелект і здібності. Жінки не є нижчими за чоловіків, так само як Син Христос не є нижчим за Бога Отця, громадяни не є нижчими за президента, а учні не є нижчими за вчителів. Роль жінок у домі і церкві не про контроль чи владу чи гноблення. Це питання підпорядкування всіх людей волі Божій, це готовність Божих створінь — чоловіків і жінок — підкоритися божественному устрою стосовно статей. Біблійне розмежування — це виключно функції, доручені обов’язки та сфера відповідальності. Трагічне ставлення до жінок упродовж століть у різних країнах і культурах від чоловіків, які зловживали владою, зовсім не дискредитує біблійний принцип.
В американській культурі вже понад 50 років триває масштабне переосмислення цінностей і морально-духовних стандартів. Знищення біблійної статевої диференціації — одна з багатьох складових поступового розмивання і осквернення біблійних цінностей. Практично всі сфери американської культури зазнали впливу. В міру того, як прийняття волі Бога щодо правильного функціонування людства занепадає, настільки ж ми будемо свідками розпаду фундаментальних цінностей Америки та зростання соціальної плутанини й дезорієнтації.
Багато талановитих богобоязних жінок мають здібності й таланти, які дозволили б їм перевершити багатьох чоловіків-лідерів поклоніння в церкві сьогодні. Проте Біблія — це незмінна, вічна декларація волі Бога з цього питання. За ці слова ми будемо суджені (Івана 12:48). Нехай усі охочі схиляться смиренно і підкорливо перед Богом Небесним у відповідності з Його досконалою волею для людей.
1 Джейкобсен, Джойс (2007), Економіка гендеру (Молден, Массачусетс: Blackwell Publishing), третє видання.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
