Біблія і гомосексуалізм

У 2012 році Барак Обама став першим чинним президентом, який оголосив про підтримку одностатевих шлюбів (Штейн, 2012¹). Для національного, навіть, міжнародного діяча, який би вирішив таке моральне питання, далекосяжні, катастрофічні наслідки неминучі. Поступова ерозія американських цінностей, заснованих на Біблії, продовжує мучити націю, яка стрімголов мчить до знищення. Дійсно, самі Засновники були б абсолютно приголомшені (пор. Міллер, 2008²). Серед такої зміни суспільної чутливості деякі, хто хоче зберегти свою приналежність до Біблії, а також зберегти політичну коректність, наполягають на тому, що сама Біблія вчить, що одностатеві стосунки за своєю суттю не є гріховними. Вони стверджують, що насправді Біблія виправдовує гомосексуалізм так само і в тій самій мірі, що й гетеросексуалізм. Для тих, кому все ще не байдуже, що Бог думає з цього приводу, будь ласка, погляньте на те, що Біблія вчить щодо одностатевих стосунків.

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ?

Гомосексуалізм у патріархальний період

Яка, власне, Божа воля щодо людської сексуальності? Ця воля була спочатку продемонстрована під час створення перших людей: «Він створив їх чоловіком і жінкою» (Буття 1:27). Боже рішення створити жінку, яка відповідає чоловікові, не було випадковим. Жінка однозначно відповідала трьом основним критеріям: (1) «Не добре бути чоловікові самотнім» (Буття 2:18); (2) потрібен був відповідний йому помічник (Буття 2:18,20); і (3) людський рід мав бути увічненим через статевий союз (Буття 1:28). І Ісус, і Павло повторювали те саме розуміння (Матвія 19:4-6; 1 Коринтян 7:2). Отже, жінка була: (а) божественною протиотрутою від самотності Адама; (б) помічником, який йому підходить; і (c) засобом розмноження людської раси. Тут ми бачимо божественний устрій для людського роду.

Невдовзі після того, як Бог запустив створений порядок, який Він проголосив як «дуже добрий» (Буття 1:31), людина почала втручатися в божественну волю та змінила початкові наміри Бога щодо людської сексуальності. Ламех, а не Бог, запровадив полігамію у світі (Буття 4:19). Бог міг створити двох жінок для Адама, але Він цього не зробив. Навпаки, Він створив одного чоловіка для однієї жінки на все життя. Це божественна воля: «Він створив їх чоловіком і жінкою» (Буття 1:27; пор. Матвій 19:1-9). І тепер зʼявляється Буття 19:1-11.

А чоловіки міста, содомці — від малого до старого, увесь народ разом — оточили дім. Вони викликали Лота, та й гукали до нього: Де ті чоловіки, які ввійшли до тебе вночі? Виведи їх до нас, щоб ми були з ними. Тож Лот вийшов до них до входу, замкнув за собою двері, а їм сказав: Ні, брати, не чиніть зла. Та є в мене дві дочки, з яких жодна не пізнала чоловіка — їх виведу до вас і робіть з ними все, що вам до вподоби. Лише цим мужам не робіть нічого поганого, — адже тому й увійшли під покрівлю мого будинку. Ті ж сказали: Відійди геть! Сам ти прийшов сюди жити, а не чинити суд. Тож тепер тобі більше зла заподіємо, ніж їм. Вони сильно налягали на чоловіка — Лота; і підступили, щоб вибити двері. Та мужі, висунувши руки, втягли Лота до себе, у дім, а двері будинку замкнули. На чоловіків же, які були перед дверима дому, наслали сліпоту — від малого до великого, — і ті вибились із сил, шукаючи дверей. (вірші 4-11)

Захисники гомосексуалізму, які шукають виправдання своєї точки зору в Біблії, дотримуються ревізіоністського тлумачення розповіді про знищення міст Содом і Гоморра (разом з Адамою і Севоїмом, Повторення Закону 29:23). Традиційно цей уривок вважається викриттям гомосексуалізму. Це розуміння було настільки універсальним, що слово «содомія» було включено в англійську мову як посилання на «будь-яку з різних форм статевих стосунків, які вважаються неприродними або ненормальними, особливо анальний статевий акт або зоофілія» (Американський словник англійської мови, 2000, с. 1651³). Як розповідь про Содом можна перетлумачити, щоб виставити одностатеві стосунки у вигідному світлі? Було запропоновано два пояснення, намагаючись підтримати біблійну законність гомосексуалізму.

(1) Негостинність чи гомосексуалізм?

Перше твердження стверджує, що люди Содому були просто винні в негостинності. У тексті говориться, що люди Содому наполягали на тому, щоб Лот привів до них ангельських відвідувачів, «щоб ми були з ними/нам їх пізнати» (Буття 19:5). Таким чином, стверджується, що «пізнати» відноситься до їхнього наміру зустрітися, привітати або познайомитися з відвідувачами. Однак контекстуальні показники виключають можливість такого тлумачення.

По-перше, хоча єврейське дієслово, перекладене як «знати» (yada), має широкий діапазон значень, включаючи «пізнати» або «ознайомитися», іврит, як і інші стародавні мови, також використовував слово «знати» як евфемізм для статевого акту (Буття 4:1; 19:8). Інші семітські евфемізми, що використовуються подібним чином, включають «лягти з/покластися з» (2 Самуїла 11:4), «розкрити наготу/відкрити сором» (Левіт 18), «увійти до/бути з» (Буття 16:2; 38:2) і «торкнутися» ( Буття 20:6; Приповістей 6:29; 1 Коринтян 7:1). Стародавні мови, які поділяли це образне використання слова «знати», включали єгипетську, аккадську та угаритську (Боттервек, 1986, с. 455-456, 460⁴), а також сирійську, арабську, ефіопську та грецьку (Гезеній, 1979, с. 334⁵) . Коли дослідники івриту визначають слово «знати» у книзі Буття 19:5, вони використовують такі терміни, як «статеве збочення» (Гарріс та ін., 1980, 1:366⁶), «гомосексуальні зносини» (Боттервек, 1986, 5:464). ), а також «злочини проти природи» (Гезеній, с. 334).

По-друге, якщо «знати» означає просто «познайомитись», чому автори Біблії неодноразово використовували форми слова «злий», щоб позначити дії содомлян? Лот благав: «Не чиніть зла!» (Буття 19:7). Мойсей, під натхненням, уже дав Божу оцінку словами: «Люди, які жили в Содомі, були дуже лихими та грішними перед Богом» (Буття 13:13); «їхні гріхи дуже великі» (Буття 18:20). Петро говорив про «розбещенну поведінку беззаконних» содомітів (2 Петра 2:7-8). Але «знайомитися» — це не «зло»! Насправді, якби люди Содому були нічим іншим, як групою доброзичливих, громадянських сусідів, які прагнули привітати відвідувачів у своєму місті, Бог напевно похвалив би їх, а не засудив!

По-третє, якщо «пізнати» просто означає «більш узнати», то чому Лот запропонував своїх незайманих дочок цим чоловікам? Він би не пропонував своїх дочок для того, щоб чоловіки з ними «познайомилися» або «більше про них узнали». Дочки вже були мешканцями Содому і були відомі чоловікам. Лот пропонував своїх дочок чоловікам як сексуальну альтернативу. Лот конкретно сказав: «Та є в мене дві дочки, з яких жодна не пізнала чоловіка» (Буття 19:8, вид. додано). «Пізнати» — це інше посилання на статевий акт. Лот посилався на їхній сексуальний статус саме з тієї причини, що цих чоловіків цікавила сексуальна непристойність. Яким би дивовижним і неприйнятним для нас не здавалося, що батько приносить у жертву власних дочок таким чином, це підтверджує той факт, що неприродна жага гомосексуалізму вважалася набагато огиднішою, ніж навіть незаконна гетеросексуальність. Крім того, вчені зазначили, що в давнину господар мав захищати своїх гостей ціною власного життя (Вайтлоу, 1950, 1:253⁷).

По-четверте, люди Содому погрожували Лоту словами: «тепер тобі більше зла заподіємо, ніж їм» (Буття 19:9). Якби їхній намір полягав у тому, щоб просто «познайомитись» з відвідувачами чоловічої статі, що означало б «заподіяти більше зла» Лоту? Можливо, це призвело б до того, що вони настільки ґрунтовно «познайомилися» з Лотом, що вони постійно перебували б у його присутності та докучали йому? Можливо, вони мали намір так зловживати гостинністю Лота, що монополізували би його диван у вітальні, з’їли би усі його закуски та відмовлялися покинути його дім у темну годину?

У подальших зусиллях досягти санкції за гомосексуалізм увага була спрямована на слова Ісуса, коли Він призначив сімдесятників. Він наказав їм під час їхніх євангелізаційних подорожей входити в ті міста, які приймуть їх, і почуватися вільними брати участь у їхній гостинності (Луки 10:7-8). Однак, якщо місто не прийме їх, вони повинні були обтрусити пил зі своїх ніг з того міста (Луки 10:10-11). Потім Ісус проголосив: «жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту.» (Луки 10:12). Захисники та прихильники одностатевих стосунків стверджують, що Ісус порівнював негостинність Содому з містами, з якими зіткнуться учні. Вони стверджують, що негостинність міста, яке відкине посланців Христа, буде більшим злом, ніж негостинне ставлення Содома до відвідувачів-янголів.

Однак, якщо в Содомі йдеться про «гостинність», содомлян слід було похвалити, оскільки вони лише хотіли «познайомитись» з відвідувачами і бути гостинними до них. Насправді Лота слід було засудити, оскільки він намагався перешкодити їх гостинним привітанням. Насправді слова Ісуса в Луки 10 не були спрямовані проти відмови міст бути гостинними до учнів. Навпаки, Він засудив їх за відмову прийняти вчення учнів. Ісус чітко визначив їхнє завдання, коли попередив: «Хто слухає вас, той Мене слухає; а хто гордує вами, Мною гордує» (Лука 10:16). Ісус поставив Содом на перше місце в списку найбільш сумнозвісних міст давнини. Він наголосив на тому факті, що відкинути Христа та Євангеліє було б набагато більшим злочином, ніж те, що зробило найзліше місто в історії людства. Те, що робили жителі Содому, було огидним, відразливим, бридким і неймовірно розбещеним. Але відкинути протиотруту від гріха є найбільшою образою і остаточним проступком проти Бога!

Ще один аргумент, спрямований на виправдання гомосексуалізму, стосується натяків пророків на Содом. Ісаї (3:9), Єремії (23:14) і Єзекіїла (16:50) згадують про гріховність Содому, але жоден прямо не згадує гомосексуалізм як проблему. Насправді Єзекіїль вказав на конкретні гріхи «гордості, повноті хліба та великого неробства», а також її небажання допомагати бідним і нужденним. У відповідь ми не повинні дивуватися, що місто, яке було винним у сексуальних збоченнях, також буде винним у додаткових порушеннях волі Бога.

Ісая, у своїй розмові про Содом, не вказував на конкретний гріх, а лише зазначив, наскільки нахабними та відкритими були содомляни у своєму гріху: «Він виставив перед ними сором їхнього обличчя. А вони сповістили свій гріх як содомляни і зробили явним». Цікаво, що це зображення дуже підходить до ставлення тих, хто прагне просувати гомосексуальний порядок денний у наш час. По суті, Єремія висловив те ж саме у своєму порівнянні між Юдою та Содомом, коли написав, що «ніхто не відвернеться від поганої дороги». Він також помічав відвертий, непохитний, рішучий намір содомітів продовжити свій гріх. Хоча Єзекіїль згадував додаткові гріхи, які ми перерахували вище, тим не менш, неодноразово посилався на «гидоту» Содома (16:50; пор. 43,47,51,52,58). Мойсей також пов’язував «гидоту» з гомосексуальністю (Левит 18:22).

(2) Гомосексуальне зґвалтування?

Друге пояснення, запропоноване для виправдання гомосексуальних стосунків, полягає в тому, що чоловіків Содому засуджували не за їхній гомосексуалізм, а за їх негостинний намір брати участь у гомосексуальному зґвалтуванні. Деякі припускають, що зґвалтування (гомосексуальне чи гетеросексуальне) без згоди є неправильним і заслуговує на осуд. Однак таке розширення суперечки про негостинність також невиправдане з точки зору контексту. По-перше, якщо проблема була в груповому зґвалтуванні, чому Лот запропонував своїх дочок в обмін на відвідувачів? В обох випадках мова йшла б про зґвалтування. Пропозиція Лота своїх дочок вказувала на його явну стурбованість статтю та одностатевими стосунками. По-друге, жителі Содому були оголошені злими та винними у «дуже великому» гріху ще до того, як відвідувачі взагалі прийшли до міста (Буття 18:20).

По-третє, Юда зафіксував це питання в своєму обговоренні гріха Содома. Він писав, що Содом та його міста-побратими «чинили розпусту і ходили за іншим тілом» (Юди 7). «Віддалися статевій аморальності» — це переклад складного слова ekporneusasai, яке поєднує дієслово porneuo (здійснювати незаконні статеві зносини) з прийменником ek (поза). Приєднання прийменникового префікса вказує на інтенсифікацію, тобто на те, що люди Содому мали «хіть, яка насичується» (Тайер, 1977, p. 199⁸). Їхні сексуальні бажання вивели їх за межі нормальної сексуальної активності. Ідея сили чи примусу не входить у значення цього слова. «Інший» означає «несхожість за родом або класом від усіх інших сутностей, відмінний» (Данкер, с. 399⁹), і тому стосується потурання пристрастям, які «суперечать природі» (Барнс, 1949, с. 392¹⁰) — «відступ від законів природи в практикованих сквернах» (Салмонд, 1950, 22:7¹¹). Часті натяки на «природу» вченими є цікавими з огляду на той факт, що Святе Письмо в інших місцях пов’язує одностатеві стосунки з тим, що є «протиприродним» (Римлян 1:26-27) або неприродним, тобто таким, що не узгоджується з первісним Божим устроєм природи (наприклад, Буття 1:27; 2:22; Матвія 19:4-6). Підсумовуючи, Юда стверджував, що гріхом Содому були гомосексуальні стосунки, а не гомосексуальне зґвалтування.

По-четверте, сам гомосексуалізм конкретно засуджується в Святому Письмі. Відповідно до Закону Мойсея, Бог призначив гомосексуалізм як смертний злочин та передбачив, що обидва учасники незаконної сексуальної діяльності повинні були бути страчені (Левит 20:13). Бог не вимагав би, щоб невинна жертва гомосексуального зґвалтування була страчена разом із ґвалтівником.

Американська культура цілком може досягти точки, коли більшість схвалює гомосексуалізм як прийнятну поведінку. А тих, хто не схвалює, цілком можна звинуватити в «політичної некоректності», нетерпимості і «гомофобії». Це, безперечно, нагадує наші дні, спостерігаючи, що коли Лот закликав содомських грішників не чинити «так лихо», ті звинуватили Лота в осуді (Буття 19:9; пор. Повторення Закону 23:17-18). Тим не менш, об’єктивний, неупереджений читач Біблії змушений дійти висновку, що Бог знищив людей Содому через їхню гріховну практику гомосексуалізму.

Гомосексуалізм у мозаїчний період

На додаток до домойсеївського, патріархального періоду історії, Бог ясно дав зрозуміти Свою волю щодо цього питання, коли Він передав закон Мойсея ізраїльському народу. У розділі, присвяченому майже виключно сексуальним правилам, Його слова чіткі й безпомилкові.

Не спи із чоловіком, як із жінкою, бо це гидота…Не оскверняйтеся всім цим…Щоб ви не обридли землі, коли будете її оскверняти, як їй обридли народи, що були перед вами (Левит 18:22-30). Хто переспить із чоловіком, як із жінкою, — обоє вчинили гидоту, тож нехай будуть неодмінно вбиті, – вони винні. (Левит 20:13).

Ми припускаємо, що читачеві знадобиться допомога, щоб неправильно зрозуміти ці заборони.

Інша графічна розповідь представлена ​​в період суддів, який був часом духовної та моральної зіпсованості й занепаду — «темних віків» єврейської історії. Судді 19 записують, що «сини Веліала» (тобто злі негідники) оточили будинок, де мандрівники знайшли притулок на ніч. Як і в Содому, вони бажали «пізнати» гостей чоловічої статі (вірш 22). Господар, як і Лот, точно знав, що вони мали на увазі, як видно з того факту, що, як і Лот, він запропонував їм сексуальну альтернативу (яку, звичайно, Бог не схвалив). Їхнє статеве бажання було названо «злом», «глупотою», «безумством» (Суддів 19:23-24; 20:3,6,10,12,13). Решта Старого Завіту підтверджує це судження про одностатеві стосунки. Наприклад, у період правління царів Йосія започаткував масштабні моральні та релігійні реформи, зокрема зруйнував будинки содомлян (2 Царів 23:7).

Гомосексуалізм у новозавітний період

Новий Заповіт є настільки ж остаточним у своєму безкомпромісному та беззаперечному засудженні незаконної сексуальної діяльності. Павло резюмував «неправедну» і «безбожну» поведінку язичницьких народів і заявив:

Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне; так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд. Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить…Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять (Римлян 1:26-32, вид. додано).

Зверніть увагу, що «Бог віддав їх ганебним пристрастям». Інші переклади включають «жадіння безчестя» (Бенгел, 1971, 2:26¹²), «пристрасті безчестя» (Ленскі, 1951, с. 113¹³) і «пристрасті, які приносять безчестя» (Кранфілд, 1985, с. 125¹⁴). Пристрасті, яким були схильні язичницькі народи, оголошуються мерзенними і приниженими. Баррет зауважив: «Жодна риса язичницького суспільства не викликала у євреїв більшої огиди, ніж терпимість, або радше захоплення, гомосексуальними практиками» (1967, с. 39¹⁵). Насправді Меліна зазначив, що гомосексуалізм є гріхом, який лежить в основі ідолопоклонства. Тому євреї зневажали цю практику, яка оскверняла як душу, так і тіло (1998, 25:57-68¹⁶). «Жінки» та «чоловіки» (вірш 26) опустилися «до тваринного рівня, ставши лише створіннями сексу» (Ленскі, с. 113; Бенгел, 2:26).

Контраст між «природним» і «неприродним» показує, що язичники «залишили осторонь і, таким чином, відкинули» природну форму статевого акту між чоловіком і його дружиною (Ленскі, с. 113). Той факт, що цей обмін включав статевий акт, добре встановлено (Бауер, 1979, с. 886¹⁷; Кранфілд, с. 125). І Ленскі додає: «Грішити з чоловіками було достатньо погано, але грішити так, як вони, було набагато гірше і є крайнім межами пороку» (с. 114). Кент Хьюз зауважив, що Павло виділив гомосексуалізм, «оскільки він явно неприродний і тому підкреслює ступінь, до якого гріх охоплює людство» (1991, с. 43¹⁸). Дійсно, одностатеві стосунки були «досить поширеними в греко-римському суспільстві, в якому він [Павло] жив» (Фіцмаер, 1993, с. 275¹⁹).

Спостереження Павла про те, що гомосексуальні відносини «суперечать природі», сходять до моделі створення, коли Бог створив перших людей (Буття 1:26). Гомосексуальні звичаї суперечать природній моделі, встановленій Богом, коли Він створив «чоловіка і жінку» (Дейонг, 1988, с. 429-441²⁰). Така поведінка «суперечить намірам Творця» (Кранфілд, с. 123). Отже, гомосексуалізм суперечить природному порядку шлюбу, як євреїв, так і язичників; шлюбне ложе має бути незаплямованим у всіх національностях і культурах.

Чоловіки, згадані у вірші 27, є такими ж приниженими, як і їхні раніше обговорювані жінки. Будучи «розпаленими» пристрастю один до одного, людина повинна усвідомити, що «у момент, коли Бог вийде з-під контролю над людським життям, обов’язково з’явиться сморід статевої аберації. Так у світі й донині. Без Бога секс дичавіє» (Ленскі, с. 115). Одним із наслідків, які випливають для тих, хто вступає в гомосексуальні стосунки, є те, що вони отримують «на собі покарання за свою помилку, яка була заподіяна» — «жорстокий вплив неприродних сексуальних пороків на власні тіла та розум людей, розбещення, руйнування, розпад» (с. 116).

Такі відверті слова — «розпалені» — натхненого апостола спрямовані проти певного соціального та культурного середовища. У своєму огляді гомосексуалізму в Західній Європі від початку християнської ери до 14-го століття Джон Босвелл описав серйозну проблему Риму з гомосексуалізмом, що значно сприяло прославленню та поширенню гомосексуальності. Він зазначив, що 14 із перших 15 римських імператорів були гомосексуалістами, і витратив 25 сторінок, докладно описуючи факти, які доводять, що Рим був осередком гомосексуалізму. Наприклад, під час правління Августа уряд не тільки дозволив чоловікам-гомосексуалам-повіям діяти на своїх вулицях, але також обклав їх податками та надав їм національний вихідний день (1980, с. 70²¹). Імператор Адріан, якого деякі називають «найвидатнішим із «п’яти хороших імператорів», за словами Босвелла, «був, схоже, виключно геєм» (с. 84). Дюпон додає, що «про Цезаря говорили, що він «чоловік усіх жінок і дружина всіх чоловіків»», вказуючи на його бісексуальну природу (1993, с. 117²²). Варто лише ознайомитись із будь-яким поважним історичним описом життя та часів пересічного римського громадянина, щоб побачити, що гомосексуальність відігравала важливу роль у політиці, розвагах і торгівлі першого століття. Тож не дивно, що апостол Павло так суворо говорив про такі звичаї.

Ті, хто намагається пом’якшити або суперечити чіткому вченню Павла в Римлян 1 щодо гріховності гомосексуалізму, іноді намагаються обійти чітке значення цього уривка, наполягаючи на тому, що він застосовувався лише до його початкових одержувачів. Босвелл стверджував, що ідея цього уривка полягає не в «стигматизації сексуальної поведінки, а в засудженні язичників за їх загальну невірність» (с. 108). Мартін припустив, що Павло мав на увазі культуру язичників, а не «загальнолюдський стан» (1995, с. 338²³). Але чи є Римлян 1:26-27 «культурним покаранням» чи загальним засудженням? Безпосередній контекст (1:18-3:20) складається з проголошення Бога про те, що всі люди в кожній культурі та нації перебувають під гріхом — «увесь світ» (3:19). Насправді вся книга послання до Римлян є головною декларацією Нового Завіту про засоби виправдання для всіх людей — «кожному» (Римлянам 1:16). Отже, засудження гомосексуалізму в посланні до Римлян 1 є паралельним до такого ж засудження вбивства, обману, жадібності та всіх інших гріхів, перелічених Павлом.

Заслуговує на увагу одне останнє зауваження щодо Римлян 1. Бог не тільки незадоволений тими, хто бере участь у гомосексуальній поведінці, але Павло вказує, що Він однаково незадоволений тими, хто підтримує таку поведінку, навіть якщо вони самі не беруть участі в цій діяльності. Формулювання таке: «Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять» (вірш 32). Лише з цього приводу багато хто заслужив несхвалення Бога.

Порівняйте зауваження Павла до церкви в Римі із запитанням, яке він поставив коринфській церкві:

Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні наклепники, ні розбійники Божого Царства не успадкують. І такими були деякі з вас, але ви обмилися, ви освятилися, ви виправдалися Ім’ям Господа Ісуса Христа і Духом нашого Бога (1 Коринтян 6:9-11, вид. додано).

Грецьке слово, перекладене як «блудники» у цьому уривку, є метафоричним використанням терміну, який буквально означає «м’який», і це йдеться про людей, стосується чоловіків, які дозволяють іншим чоловікам використовувати себе в сексуальних цілях. Знову ж таки, лексикографи застосовують цей термін до людини, яка є «катамітом», тобто чоловіком, який підпорядковує своє тіло іншому чоловікові для неприродної розпусти, тобто гомосексуально (Тейер, с. 387; Арндт і Ґінгріч, 1957, с. 489²⁴).

«Мужоложники» є перекладом терміна arsenokoitai. Воно походить від двох слів: arsein (чоловік/самець) і koitei (ліжко) і відноситься до того, хто займається сексом з чоловіком, як із жінкою (Тейер, с. 75). Павло використовував той самий термін, коли писав до Тимофія, щоб обговорити певну поведінку, яка «суперечить здоровому вченню» і характерна для того, хто не є «праведною людиною» (1 Тимофія 1:9-10).

Як правильно зазначив Д. Джин Вест щодо листа Павла до Тимофія:

З контексту ми бачимо, що гомосексуальні дії класифікуються як такі гріхи, як батьковбивство, матовбивство, вбивство, викрадення та лжесвідчення. Якщо ми визнаємо, що будь-яка з цих речей є гріхом, ми повинні визнати, що всі є гріхами. Якщо гріхом є поведінка розпусника, що веде розпусне життя з повіями, то таким же гріхом є гомосексуальні акти. Немає способу уникнути цього висновку. Якщо вбити свого батька, чи матір, чи іншу людину є гріхом, то для чоловіків і жінок є гріхом «співжиття» (2004²⁵).

Коли Павло сказав християнам у Коринті: «такими були деякі з вас», він довів не лише те, що гомосексуалістам можна пробачити, але й що вони можуть припинити таку гріховну діяльність. Тут ми маємо чітку біблійну вказівку на те, що хтось може змінити свою сексуальну орієнтацію та може отримати прощення за минулий аморальний спосіб життя. Ми змушені зробити висновок, що сексуальна активність між особами однієї статі не є питанням генетики; але є поведінковим явищем, пов’язаним переважно з факторами навколишнього середовища (див. серпневий випуск Reason and Revelation за 2004 рік).

Висновки

Гомосексуалізм є лише одним із багатьох відхилень від Божої волі щодо людської моралі та сексуальності, з якими стикається суспільство. Грецький термін для розпусти, porneia, є широким терміном, який охоплює всі форми незаконних статевих стосунків, включаючи перелюб, інцест, зоофілію, двоєженство, полігамію, бісексуальність, гомосексуалізм, педофілію, некрофілію тощо. Наше божевільне від сексу суспільство є настільки безладним і настільки відчуженим від Божого погляду на людську сексуальність, що наші державні школи вважають доцільним навчати дітей просто «обережності», коли вони беруть участь у сексуальних витівках поза шлюбом. Але Бог ніколи не заохочував людей до такого «безпечного сексу». Біблійне визначення «безпечного сексу» — це секс, який обмежується божественно санкціонованим, біблійним шлюбом (1 Коринтян 7:2-5). Бог наполягає на тому, що люди можуть і повинні проявляти самоконтроль, самодисципліну та моральну відповідальність. Біблія вчить, що ми не повинні бути поблажливими. Ми повинні стримувати себе, контролюючи свої сексуальні потяги згідно з Божими вченнями.

Заохочення молодих людей просто «обережності» лише заохочує додаткову протиправну поведінку. Це сприяє більшій розбещеності. Це сприяє збільшенню, а не зменшенню, кількості вагітностей і захворювань, що передаються статевим шляхом. Незважаючи на кілька десятиліть заполонення наших шкіл статевим вихованням і пропагандою так званого «безпечного сексу», статистики повідомляють нам, що  «після стійкого зростання протягом п’яти десятиліть частка дітей, народжених у неодружених жінок, перетнула поріг: більше половини народжень серед американських жінок молодше 30 років відбувається поза шлюбом» (ДеПарль і Таверніз, 2012²⁶). «Рішення» лібералів не спрацювало. Насправді проблема значно посилилася.

Глибина морального падіння нашої країни доведена законністю розповсюдження контрацептивних засобів серед студентів та незаконністю розповсюдження Біблій чи викладання біблійних принципів. Настав час нашій нації прокинутися і всім громадянам зрозуміти, що свобода вимагає стриманості. Права вимагають особистої відповідальності. Люди повинні брати на себе відповідальність за свої особисті вибори та приймати наслідки своїх дій. Павло проголосив: «утікайте від розпусти» (1 Коринтян 6:18). Він не писав «займатися «безпечним» блудом»! Немає такого поняття, як «безпечний» гріх чи «безпечна» аморальність, тому що будь-який гріх є прокляттям (Якова 1:15). Бог сказав, що людина повинна втікати від цього, чинити опір і відкидати його (2 Коринтян 6:18). До одного юнака Павло сказав: «Бережи себе чистим» (1 Тимофія 5:22). Автор Послання до Євреїв наполягав на тому, що шлюбне ложе має залишатися «незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог» (Євреїв 13:4). Серед християн не повинно бути ані натяку на сексуальну аморальність (Ефесян 5:3).

Будь ласка, зрозумійте: Бог любить усіх грішників — незалежно від конкретних гріхів, які вони вчинили. Але вкрай важливо, щоб ми займалися справою попередження тих, хто бере участь у статевому гріху, щодо Божої волі, намагаючись «вирвати їх із вогню» (Юди 23) і «спасти душу від смерті та покрити безліч гріхів» (Якова 5:20). Одного разу буде надто пізно для тих, хто «не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять» (Римлян 1:32). Дійсно, «тим, які чинять розпусту…їхня частка в озері, яке горить вогнем і сіркою» (Об’явлення 21:8).

Сексуальний гріх, безсумнівно, увійде в історію як один із головних чинників морального та духовного виродження, занепаду та падіння американського суспільства. Гомосексуалізм є ще одним яскравим доказом сексуальної анархії, яка панує в американській цивілізації. Можна дивуватися, скільки ще може тривати така широко розповсюджена безсоромність на нашій землі, перш ніж Бог наведе кару, «їхня земля осквернилася, і Я відплатив їм за неправедність через неї, — і тій землі обридли ті, що мешкали на ній.» (Левит 18:25). Сьогодні ми знаємо, що гомосексуальність не є генетичною причиною (див. Гарруб, та ін., 2004²⁷). Це не «природа», а «виховання», яке є відповідальним. Це не «стиль» життя, а радше життєвий «вибір». І це неправильно.

Кожне суспільство в історії людства, яке йшло шляхом моральної та духовної зіпсованості, було або знищено Богом, або розвалилося зсередини. Подібно до цих попередніх цивілізованих націй, нашому суспільству не буде дозволено існувати нескінченно довго в майбутньому, якщо, звичайно, Бог не буде готовий вибачитися перед Содомом і Гоморрою.

Використані джерела

¹ Штейн, Сем (2012), «Обама підтримує одностатеві шлюби», The Huffington Post, 9 травня, http://www.huffingtonpost.com/2012/05/09/obama-gay-marriage_n_1503245.html?ref=mostpopular.

² Міллер, Дейв (2008), «Засновники гомосексуалізму», Apologetics Press, https://www.apologeticspress.org/APContent.aspx?category=7&article=1126&topic=36.

³ Американський словник англійської мови (2000), (Бостон, Массачусетс: Houghton Mifflin), четверте видання.

⁴ Боттервек, Г. Йоганнес і Хельмер Рінггрен (1986), Теологічний словник Старого Завіту (Гранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans).

⁵ Гезеній, Вілльям (1979), Єврейський і халдейський лексикон (Гранд-Рапідс, Мічиган: Baker).

⁶ Гарріс, Р. Лейрд, Глісон Арчер мол. і Брюс Волтке, ред. (1980), Теологічний словник Старого (Чікаго, Іллінойс: Moody).

⁷ Вайтлоу, Томас (1950), Коментар проповідника—Буття, ред. Х.Д.М. Спенс і Джозеф С. Екселл (Гранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans).

⁸ Тайер, Джозеф Х. (перев. 1977 р.), Греко-англійський лексикон Нового Завіту (Гранд-Рапідс, Мічиган: Baker).

⁹ Данкер, Фредерік (2000), Греко-англійський лексикон Нового Завіту та іншої ранньохристиянської літератури (Чикаго, Іллінойс: University of Chicago), третє видання.

¹⁰ Барнс, Альберт (перевидання 1949 р.), «Нотатки Барнса про Старий і Новий Завіти—Джеймс-Джуд» (Гранд-Рапідс, Мічиган: Baker).

¹¹ Салмонд, С.Д.Ф. (1950), Коментар проповідника—Юди, вид. Х.Д.М. Спенс і Джозеф С. Екселл (Гранд-Рапідс, Мічиган: Eerdmans).

¹² Бенгель, Джон Альберт (1971), Дослідження слів Нового Завіту, пер. Чарлтон Льюїс і Марвін Вінсент (Гранд-Рапідс, Мічиган: Kregel).

¹³ Ленскі, Р. С. Х. (1951), Тлумачення послання св. Павла до римлян (Колумб, Огайо: Wartburg).

¹⁴ Кранфілд, С.Е.Б. (1985), Критичний і екзегетичний коментар до Послання до Римлян, ред. Дж. А. Емертон і C.E.B. Кранфілд (Едінбург: Clark).

¹⁵ Барретт, К.К. (1967), Коментар до послання до Римлян, вид. Генрі Чедвік (Лондон: Black).

¹⁶ Меліна, Лівіо (1998), “Гомосексуальна схильність як об’єктивний розлад: відображення теологічної антропології”, Communio-International Catholic Review, 25:57-68.

¹⁷ Бауер, Волтер (1979), Греко-англійський лексикон Нового Завіту та іншої ранньохристиянської літератури, пер., та ред. Вільям Ф. Арндт, Ф. Вілбур Гінгріч і Фредерік В. Данкер (Чикаго, Іллінойс: University of Chicago Press), друге видання.

¹⁸ Хьюз, Р. Кент (1991), Праведність з неба (Вітон, Іллінойс: Crossway).

¹⁹ Фіцмаер, Джозеф А. (1993), Римлян: новий переклад із вступом і коментарем (Нью-Йорк: Doubleday).

²⁰ Дейонг, Джеймс Б. (1988), «Значення «природи» в Римлян і його наслідки для біблійних заборон гомосексуальної поведінки», Журнал Євангельського теологічного товариства, 31:429-441.

²¹ Босвелл, Джон (1980), Християнство, соціальна толерантність і гомосексуалізм: геї в Західній Європі від початку християнської ери до чотирнадцятого століття (Чикаго, Іллінойс: University of Chicago Press).

²² Дюпон, Флоренс (1993), Щоденне життя в Стародавньому Римі, пер. Крістофер Вудол (Кембридж: Blackwell).

²³ Мартін, Дейл Б. (1995), «Гетеросексуальність і тлумачення Римлян 1.18-32», Біблійний тлумач, 3:332-355.

²⁴ Арндт, Вільям і Ф. В. Ґінгріч (1957), Греко-англійський лексикон Нового Заповіту та іншої ранньохристиянської літератури (Чікаго, Іллінойс: University of Chicago Press).

²⁵ Вест, Д. Джин (2004), «Гомосексуалізм, альтернативний чи розбещений спосіб життя?» [трактат], (Маундсвіль, Західна Вирджинія).

²⁶ ДеПарль, Джасон і Сабріна Таверніз (2012), «Для жінок до 30 років більшість пологів відбувається поза шлюбом», The New York Times, 17 лютого, http://www.nytimes.com/2012/02/18/us/for -women-under-30-most-births-occur-outside-marriage.html?pagewanted=all.

²⁷ Гарруб, Бред і Дейв Міллер (2004), «Це спосіб, яким мене створив Бог» — наукове дослідження гомосексуалізму та «гену геїв», Apologetics Press, https://www.apologeticspress.org/APContent.aspx? category=7&article=1388&topic=36.

---

Published July 23, 2024