Був випробуваний у всьому подібно до нас?
Питання:
Ісус ніколи не був одружений і не мав справи з тими спокусами, які виникають у шлюбі. Є багато інших речей, з якими Він не стикався, перебуваючи на Землі. То як Ісус міг бути випробуваний в усьому, як і ми?
Відповідь:
У посланні до Євреїв 4:15 у Біблії сказано про Ісуса: «Адже маємо не Такого Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха». Це твердження є дуже чітким, однак іноді ми стикаємося в житті зі спокусами, які здаються зовсім несхожими на ті, що пережив Ісус. Ісус ніколи не мав справи з податковою службою. Перебуваючи на Землі, Він не стикався з непокірною дитиною, яка була залежною від наркотиків. Ісус не був атакований порнографією, коли ходив вулицями Юдеї, як це трапляється з нами сьогодні, коли ми перевіряємо електронну пошту чи просто шукаємо інформацію в Інтернеті. То як спокуси Ісуса були такими самими, як наші?
Шукаючи відповідь на це запитання, ми усвідомлюємо, що кожному з нас іноді здається, ніби він зіштовхується з тим, чого ніхто раніше не переживав. Проте Біблія пояснює: «Вам випало лише людське випробування» (1 до коринтян 10:13). Біблія ще більше роз’яснює цю думку, коли описує гріх, до якого нас спокушають. У 1 Івана 2:15-16 ми читаємо: «Не любіть світу, ні того, що у світі: коли хто любить світ, у тому немає любові Отця. Адже все, що у світі, це: пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість; це не від Отця, а від світу». Цей текст говорить нам про те, що існують три основні категорії, до яких належать усі гріхи. Кожна спокуса, яку будь-хто будь-коли переживав, була спокусою згрішити через пожадливість тіла, пожадливість очей або гордість життя.
Не випадково під час спокушення Ісуса Сатана запропонував Спасителю три можливості згрішити. Спочатку Сатана спокусив Ісуса перетворити каміння на хліб після того, як Ісус постив сорок днів. Сатана намагався змусити Ісуса піддатися «пожадливості тіла» і використати Свою силу, щоб угамувати голод (Матвія 4:3). Потім Сатана спокушував Ісуса довести, що Він — Син Божий, стрибнувши з вершини храму (Матвія 4:4-7). Сатана апелював до гордості життя, провокуючи Ісуса довести, Хто Він є насправді. Звісно, Ісус відповідав Писанням і не піддався гріху гордості. Нарешті, Сатана показав Ісусу всі царства світу і «їхню славу» (Матвія 4:8). Ворог пообіцяв, що віддасть ці царства Ісусові, якщо Той просто впаде і поклониться йому. Показуючи царства і їхню славу, Сатана намагався спонукати Ісуса впасти у пожадливість очей і жадати того, чого Він наразі не мав. І знову Ісус відкинув спокусу. Отже, ми бачимо, що напад Сатани на Господа через спокуси, спрямовані на пожадливість тіла, пожадливість очей і гордість життя, охоплює весь арсенал спокус Ворога.
Цю саму категоризацію гріха ми бачимо в трагічній історії падіння Адама і Єви. Коли Сатана наблизився до Єви з метою спокусити її згрішити, вона уважніше придивилася до забороненого плоду. У Буття 3:6 сказано: «І жінка побачила, що дерево придатне для їжі й приємне на вигляд, і прекрасним є мати знання. Тож взявши його плід, вона з’їла його». Зверніть увагу: «придатне для їжі» — це пожадливість тіла, «приємне на вигляд» — пожадливість очей, а «прекрасним, щоб мати знання» — гордість життя. Сатана досі готує свої отруйні страви з тих самих трьох інгредієнтів.
Маючи таке розуміння гріха, тепер ми можемо застосувати його до спокус Ісуса. Біблія не каже, що Ісус пережив кожну ситуацію, яку переживаємо ми. Він ніколи не водив автомобіль і не стикався з безвідповідальними водіями. Його не спокушали з’їсти забагато морозива. І Він не мав немовлят, які плачуть без упину й не дають спати до ранку. Однак усі ці ситуації мають три спільні риси. Кожна спокуса, яка виникає в таких обставинах, стосується пожадливості тіла, пожадливості очей або гордості життя.
Цей зв’язок між спокусами й ситуаціями можна проілюструвати наступним чином. Одного разу батько з сином гуляли музичним магазином, роздивляючись різні інструменти. З якоїсь причини син мав проблеми в школі з хуліганами, і батько розповідав йому, що Ісус усе це розуміє, бо Його спокушували в усьому, як і нас. Син був недовірливий. Він не розумів, як Ісус міг пережити те, з чим стикається він. У цей момент вони проходили повз піаніно. Батько звернув увагу сина на інструмент і запитав: «Як думаєш, чи була на цьому піаніно зіграна кожна пісня у світі?» Хлопчик швидко відповів, що це неможливо. Тоді батько підійшов до піаніно і методично натиснув кожну клавішу, змушуючи кожну звучати окремо. Потім він запитав сина: «А тепер скажи, чи зіграно кожну клавішу цього піаніно?» Син зрозумів суть. Хоч кожна пісня у світі й не може бути зіграна на одному піаніно (ситуації), кожну клавішу можна натиснути (спокуси).
Хоча Ісус, можливо, ніколи не опинявся в точно таких ситуаціях, у яких опиняємося ми з вами, ми можемо бути певні, що спокуси, які Він пережив — пожадливість тіла, пожадливість очей і гордість життя — були тими самими спокусами, які переживаємо ми.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
