Бог є Дух?
Процес перекладу з однієї мови на іншу — це складна справа, яка вимагає врахування широкого спектра лінгвістичних питань. Дуже часто трапляється так, що в «мові перекладу» може не бути одного слова, яке відповідало б слову в «мові оригіналу». Тому перекладачі можуть додавати слова, щоб передати значення оригіналу, — слова, які вони можуть (або можуть не) виділяти курсивом. Слова, виділені курсивом, мають на меті вказати англомовному читачеві на те, що перекладачі додали ці слова, сподіваючись зробити значення оригіналу зрозумілим1. У більшості випадків перекладачам добре вдається точно перекладати й належним чином використовувати курсив. Однак іноді їхні рішення можуть ускладнювати розуміння.
Окрім вставлення слів, виділених курсивом, англійські переклади також містять слова, які перекладачі вставили без виділення курсивом. І знову ж таки, можливо, у більшості випадків їхні рішення продиктовані добрими намірами й допомагають читачеві. Проте в інших випадках вони можуть вводити англомовного читача в оману. Один із таких прикладів бачимо в розмові Ісуса із самарянкою біля криниці Якова. Серед сказаного їй Ісусом було твердження: «Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині» (Івана 4:24). Деякі переклади вставляють перед словом «дух» неозначений артикль «a». Таке помилкове вставлення неозначеного артикля не має підстав. Більшість англійських перекладів визнають цей факт і відповідно передають цей текст2.
«Бог є Дух» відповідає подібним біблійним конструкціям, зокрема «Бог є світло» (1 Івана 1:5) і «Бог є любов» (1 Івана 4:8). У кожному випадку нам повідомляється про саму природу та сутність Бога, а не про Його особистість3. «Дух», «світло» і «любов» — це властивості Бога. Це характеристики або якості Його єства. Ми, люди, маємо дух і фізичне тіло; але Бог є Дух. Він безтілесний. Ісус сказав: «дух тіла й костей не має» (Луки 24:39). Хоча у вічному царстві «будемо подібні до Нього» і «побачимо Його таким, яким Він є» (1 Івана 3:2), проте Його єство, безперечно, значно перевершуватиме наші духовні, небесні тіла (1 Коринтян 15:44, 49).
Зображення природи й характеру Бога в Біблії не схоже на жодне інше уявлення про божество, створене людьми впродовж історії. Бог Біблії не є фізичним4, а, навпаки, перевершує фізичне. Як Творець, Він привів до існування все фізичне, коли створив Всесвіт. Люди створені «за Божим образом» (Буття 1:27), що стосується духовних аспектів Божої природи. Наші фізичні тіла не створені за Його образом, оскільки Він не є фізичним. Щоб Ісус міг залишити духовне царство, прийти на Землю, померти фізично й пролити фізичну кров за нас, для Нього мало бути «підготоване» (Євреїв 10:5) фізичне тіло, в якому Він міг тимчасово перебувати.
У Біблії можна знайти безліч описів духовної природи Божества, хоча людська обмеженість може перешкоджати нашому розумінню та нашій здатності повною мірою осягнути Божу природу. На завершення розгляньмо ці два уривки:
Нехай благословляють Ім’я Твоєї слави, і нехай воно буде звеличене понад усяке благословення і славу! Ти єдиний є Господом! Ти створив небеса й небеса небес і все їхнє воїнство, а також землю і все, що на ній, моря і все, що в них. Ти всьому цьому даєш життя, а небесне воїнство Тобі поклоняється. (Неемії 9:5–6).
Але ви приступили до гори Сіон, до міста Живого Бога, до небесного Єрусалима, до десятків тисяч ангелів, до торжества, до Церкви первістків, записаних на небі, до Бога – Судді всіх, до духів праведників, які досягли досконалості, до Посередника Нового Завіту – Ісуса – і до крові очищення, яка краще промовляє від крові Авеля. Пильнуйте, аби не відректися Того, Хто говорить. Якщо ті, котрі зреклися того, хто пророкував на землі, не уникнули кари, то тим більше ми, коли зрікаємося Того, Хто з неба, і голос Якого тоді захитав землею, і Який тепер обіцяв, кажучи: Ще раз Я захитаю не тільки землею, але й небом. Оце «ще раз» означає заміну того, що хитається, як такого, що створене, аби залишилося непохитним. Тому, одержуючи непохитне Царство, маємо благодать, якою служимо до вподоби Богові з побожністю і страхом. Адже наш Бог – це нищівний вогонь. (Євреїв 12:22–29).
1 Докладніше про це складне питання див.: Джек Льюїс (1991), Запитання, які ви ставили про переклади Біблії (Серсі, Арканзас: Resource Publications), с. 141–171; Волтер Спект (1968), «Використання курсиву в англійських версіях Нового Завіту», Дослідження Університету Ендрюса, 6:88–109, січень; Джон Іді (1876), Англійська Біблія (Лондон: Macmillan), 2:180–285; Вільям Вондерлі (1956), «А що стосовно курсиву?», Перекладач Біблії, 7:114–116, липень; Ф. Г. А. Скрівенер (1884), «Про використання курсивного шрифту перекладачами та про розширення їхніх принципів наступними редакторами», у Авторизованому виданні англійської Біблії (1611) (Кембридж: University Press), с. 61–81.
2 Англійські переклади, які містять неозначений артикль «a»: ASV, AMPC, BRG, DARBY, DRA, GNV, GW, JUB, KJV, NOG, NMB, TPT, RGT, WYC і YLT. Переклади, в яких «a» відсутній: AMP, CSB, CEB, CJB, CEV, DLNT, ERV, EHV, ESV, EXB, GNT, HCSB, ICB, ISV, PHILLIPS, LEB, TLB, MSG, MEV, MOUNCE, NABRE, NASB, NCV, NET, NIV, NKJV, NLV, NLT, NRSV, NTE, OJB, RSV, TLV, VOICE і WEB.
3 Генрі Алфорд (перевидання 1980 р.), Грецький Новий Завіт Алфорда (Гранд-Рапідс, Мічиган: Baker), 1:732.
4 Це правда, що Святий Дух використовував антропоморфізми, щоб пристосувати Себе до обмеженого людського розуму. Проте Біблія послідовно представляє Божество як нефізичну, духовну Істоту, вічна природа Якої передувала створенню фізичної матерії. Бог створив час, матерію і простір, але Сам Він існує поза часом і простором.
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
