Бог, пророцтво та чудесне знання
Людина з щирим серцем, яка приходить до визнання існування Бога й роздумує над Його дивовижною природою, не може не сповнитися благоговінням перед Його всезнанням. Як визнав псалмоспівець:
«Господи, Ти мене випробував, і Ти мене вивчив. Ти знаєш, коли я сідаю, і коли я встаю, Ти заздалегідь вникнув у задуми мої. Ти дослідив мою стежку і мій сінник, передбачив усі мої дороги. Адже нема й слова в мене на язику, а Ти, Господи, вже все збагнув..Дивовижне для мене Твоє знання! Воно понад мої сили, — я не спроможний його осягнути! Куди піду від Твого Духа і куди втечу від Твого обличчя? Якщо піду на небо, — Ти там. Якщо зійду в ад — і там Ти. (Псалмів 139:1–8).
Біблія проголошує, що Бог «знає таємниці серця» (Псалмів 43:22), що Його очі «на кожному місці» (Приповістей 15:3), і що «мудрості Його немає меж» (Псалмів 146:5). Коротко кажучи, Бог «знає все» (1 Івана 3:20). Він має досконале знання минулого, теперішнього й навіть майбутнього. Йов слушно запитав риторично: «Хіба Господь не є Той, Хто навчає розуму і вміння?» (Йова 21:22).
Всезнання Бога і Божественне натхнення Біблії
Всезнання Бога й доказ того, що Біблія є Словом Божим, нерозривно пов’язані. Головна, всеохопна причина, чому можна довести божественне походження Біблії, полягає в тому, що її письменники мали рацію в усьому, що написали — про минуле, теперішнє й майбутнє. Таке неможливо для людини. «Для Бога все можливе» (Марка 10:27). Всемудрий, всемогутній Бог міг дати людству писане об’явлення, яке в первісному вигляді було безпомилковим. Він міг спрямувати неписемних людей записати з повною точністю події, що сталися за тисячі років до їхнього часу. Він міг «надихнути» звичайних людей (2 Петра 1:20–21) описати безпомилково про події, місця й осіб сучасності. Він навіть міг скеровувати чоловіків писати про майбутні події з досконалою точністю. Він міг — і Він це зробив.
Людство може розумно дійти висновку, що лише люди не могли самостійно написати Святе Письмо, бо вони не всезнаючі. Ненатхненна людина, наприклад, не може передбачити майбутнє. Але натхненні письменники Біблії саме це й робили — знову й знову (напр., Єзекіїла 26:1–14, 19–21; див. www.apologeticspress.org для більшої інформації). Хіба не логічно зробити висновок, що Всезнаючий Володар Всесвіту дав нам Біблію? Цікаво, що навіть атеїст, хоч і не визнає Біблію «Богонатхненною», розуміє: якщо письменники Біблії точно передбачали майбутнє, то надприродна сила мусила стояти за створенням Святого Письма (див. Батт і Баркер, 2009, с. 50–511).
Чи є інша можливість?
Дехто може припустити, що біблійний автор, який практикував язичницьке ворожіння, також міг точно записати події далекого майбутнього (в Тирі, Вавилоні, Єрусалимі тощо), бо сатана або якийсь злий дух відкрив йому це. Однак такий висновок необґрунтований із кількох причин.
- По-перше, пророки засуджували всі види чаклунства, включно з ворожінням і передбаченням (Повторення Закону 18:9–14; Єремії 27:9–29:9). Тож вони б самі себе засуджували, якби були ворожбитами.
- По-друге, оскільки Бог за Своїм визначенням єдиний Всезнаючий і Всемогутній (1 Івана 4:4), жоден створений і впалий диявол чи інший не-вічний дух (Колосян 1:16; 2 Петра 2:4) не може знати все, що захоче. Він може швидко набувати знання від інших істот чи через досвід, але, зрештою, злі духи мають лише те знання, яке Творець дозволяє їм мати (1 Коринтян 2:11). Якщо, наприклад, злий дух знає щось про майбутнє, це лише тому, що Всезнаючий Володар неба й землі допустив йому таке знання для Своїх цілей. «Хто так сказав, і сталося, чи Господь не заповів?» (Плач Єремії 3:37). Інакше кажучи, ніхто не може достеменно провіщати майбутнє, якщо Бог йому цього не відкриє. [Примітка: Ворожбити можуть іноді смутно передбачити щось, що трапиться, але такі здогади, подібні до прогнозів погоди, ніяк не прирівнюються до Божого надприродного передзнання, яке було відкрито під час біблійних часів Його справжнім речникам.]
- По-третє, Бог усього Святого Письма виявляє, що ті, хто достеменно провіщає майбутнє, є справжніми Його пророками. Єремія писав: «Пророк, що пророкує про мир, коли справдиться слово пророче, буде пізнаний цей пророк, що його справді послав Господь» (Єремії 28:9). Ті ж, хто пророкує те, що не збувається, «їх не послав Господь»; «вони ложно пророкують» (Єремії 28:15; 29:8–9). «Якщо ж ти скажеш у своєму серці: Як нам упізнати слово, яке Господь не говорив? — то якщо пророк скаже щось від Імені Господа, і те слово не здійсниться і не збудеться, — то це є слово, якого Господь не говорив: це безбожно сказав той пророк, — не майте до нього пощади» (Повторення Закону 18:21–22). Якщо ж небогонатхненні ворожбити могли б передбачати майбутнє силою злого духа, тоді як людина з щирим серцем могла б знати, кому й чому довіряти й кого слухатися? Такий висновок суперечить ученню істинних Божих пророків і позбавляє шукачів істини можливості пізнати істину.
Висновок
Всемогутній Бог — єдиний Всезнаючий і Всемогутній. Лише Він знає все. Зрештою, тільки Він знає майбутнє — і саме об’явлення таких Божих думок є одним із головних доказів, чому люди логічно дійшли висновку, що певне послання справді Богонатхненне. Небезпечно припускати, що впалі духи знають наперед і відкривали такі чудесні знання злим ворожбитам. Так, несправжні провісники долі безперечно були спокушувані й впливалися темними силами у всі віки, але ці істоти — не всезнаючі «спокусливі духи» (1 Тимофія 4:1), які наслідують свого «батька, диявола», «душогуба», «в якому немає істини» (Івана 8:44).
1 Батт, Кайл та Дан Баркер (2009). Чи існує Бог Біблії? (Монтгомері, Алабама: Apologetics Press).
REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.
