Menu

«Бог не був “у межах часу”, коли почав творіння?»

Переважна більшість людей у західному світі сьогодні вірить, що Земля та всесвіт мають мільярди років. Це вчення ґрунтується на методах датування, які базуються на припущеннях, що не були доведені й містять численні похибки. Незважаючи на ці припущення та похибки, багато віруючих у Біблію прийняли погляд на давній вік Землі (або принаймні ставляться до нього терпимо) і намагаються знайти в біблійному тексті місця, куди можна було б вставити можливість існування мільярдів років. Дві найпоширеніші спроби такого підходу відомі як теорія день-епоха та теорія проміжку. Теорія день-епоха стверджує, що дні творіння не були буквальними 24-годинними днями, а являли собою тривалі періоди в мільйони або мільярди років. Теорія проміжку припускає, що дні були звичайними 24-годинними періодами, але між Буттям 1:1 і Буттям 1:3 в біблійній розповіді про творіння існував великий проміжок у мільярди років. В Apologetics Press ми докладно розглядали обидві ці теорії й показали їхню хибність.1

Однак час від часу ми стикаємося з видозміною однієї з цих теорій, яка потребує уваги. Одна з таких ідей полягає в тому, що між Буттям 1:1 та рештою опису творіння обов’язково має існувати проміжок, оскільки Бог створив час, а тому не міг перебувати «в часі», коли спочатку привів світ до існування. Згідно з цією ідеєю, має бути правдою, що «коли Бог створив небо й землю, Він зробив це до часу».2 Водночас нам кажуть, що твердження «коли Бог створив небо й землю, Він зробив це в межах часу» є хибним. У формі аргументу це твердження виглядає так:

Засновок 1: «Якщо Бог не перебуває в часі в початковий момент створення часу, тоді Він не може перебувати в межах першого 24-годинного дня».

Засновок 2: «Бог не перебуває в часі в початковий момент створення часу (Псалмів 89:2; Ісаї 57:15)».

Висновок: Отже, «Він не може перебувати в межах першого 24-годинного дня».

Потім подається такий завершальний аргумент:

  1. Якщо Бог не може перебувати в межах першого 24-годинного дня в момент початкового створення часу, тоді Вихід 20:11 виключає Буття 1:1 зі свого посилання на шість днів.
  2. Бог не може перебувати в межах першого 24-годинного дня в момент початкового створення часу (Псалмів 89:2; Ісаї 57:15; Буття 1:1).
  3. Отже, Вихід 20:11 виключає Буття 1:1 зі свого посилання на шість днів».

Слід визнати, що все це виглядає досить складно, але якщо коротко підсумувати аргумент, то він полягає в тому, що якщо Бог перебуває поза часом, коли починає творити, то Вихід 20:11, який говорить про час, не може стосуватися того, що Бог створив, перебуваючи поза часом.

Хоча цей аргумент здається складним, відповідь на нього є доволі простою. Час починається саме в той момент, коли до існування приходять фізична матерія та простір. Початкова подія творіння є одночасним виникненням і матерії, і часу.3 Увесь час починається з появою першого атома матерії, оскільки час (у його зв’язку з фізичним всесвітом) пов’язаний із самим всесвітом. Проста відповідь на наведений вище аргумент полягає в усвідомленні того, що хоча автор аргументу зосереджується на «місцезнаходженні» Бога стосовно часу, Буття 1:1 і Вихід 20:11 не розглядають питання того, як Бог пов’язаний із подіями до створення фізичного всесвіту. Ці уривки говорять про перебіг часу, пов’язаний із фізичним всесвітом. Бог існував до часу, нині перебуває поза часом і є від віку й до віку, як сказано в Псалмі 89:2. Отже, вся діяльність Бога до створення фізичного світу відбувалася «до» часу, але ця діяльність не має жодного стосунку до часу, який минув у матеріальному всесвіті. Вона не додає мільярдів років до віку всесвіту. Час є складовою фізичного творіння і не може бути відокремлений від нього.

Цікаво, що прихильник цього аргументу сам визнав цю думку, коли заявив: «Коли почався час? Правильна відповідь полягає в тому, що він почався в той момент, коли перша річ прийшла до існування. Оскільки Бог не прийшов до існування, то моментом, коли перша річ прийшла до існування, було створення неба й землі… Одночасно час з’явився в той самий момент, коли з’явилися небо й земля». Якщо це так, то все, що Бог робив до створення неба й землі, не має жодного значення для питання про те, як довго існують Земля та всесвіт. Іншими словами, Божа діяльність до творіння не додає років до віку Землі, оскільки час почався в момент Творіння, а не раніше.

Отже, нам слід розглянути засновок: «Якщо Бог не перебуває в часі в початковий момент створення часу, тоді Він не може перебувати в межах першого 24-годинного дня». Цей засновок сформульований неправильно, тому що питання, «де» Бог перебуває «в часі», не має значення для віку Землі. Бог не перебував у межах першого дня до творіння, тому що ні час, ні перший день ще не почалися. Коли ж вони почалися? Коли був створений перший атом. Це означає, що все, що Бог робив «до» створення матерії, не має жодного стосунку до часу, який минув у фізичному світі.

Далі ми переходимо до засновку, який стверджує: «Якщо Бог не може перебувати в межах першого 24-годинного дня в момент початкового створення часу, тоді Вихід 20:11 виключає Буття 1:1 зі свого посилання на шість днів». Друга частина цього засновку не випливає з першої (тобто з ідеї, що Бог не перебуває в часі), оскільки момент створення матерії є моментом початку часу. Тож чому Вихід 20:11 мав би виключати Буття 1:1, якщо Буття 1:1 включає створення матерії, а ми знаємо, що вся матерія у всесвіті повинна існувати в межах часу? Оскільки ми знаємо, що «вся матерія повинна бути включена до початку часу», то ми також знаємо, що «Вихід 20:11 обов’язково включає Буття 1:1 у своє посилання на шість днів».

Отже, якщо час починається в ту саму мить, коли створюється матерія, а Вихід 20:11 говорить, що за шість днів Господь створив небо, землю, море й усе, що в них; і якщо матерія входить до категорії «усього, що в них»; тоді ми мусимо дійти висновку, що Вихід 20:11 стосується Буття 1:1 так само, як і решти розповіді про творіння. Спроба нав’язати (або принаймні допустити) проміжок між Буттям 1:1 і шістьма днями творіння через твердження, що Бог перебував поза часом, коли почав творити, зазнає невдачі. Годинник всесвіту почав свій відлік тоді, коли до існування прийшов перший атом, і відтоді він ішов і продовжує йти безперервно. Коли Бог почав творити небо, землю та моря? «На початку». Початку чого? Матерії й часу. Скільки часу, за словами Біблії, Він витратив на завершення цього творіння? Шість днів — не більше й не менше.


1 Джастін Роджерс (2015), «Чи є теорія проміжку лінгвістично обґрунтованою?», https://apologeticspress.org/is-the-gap-theory-linguistically-viable/; Ерік Лайонс (2014), «Створення і вік Землі», https://apologeticspress.org/creation-and-the-age-of-the-earth-500/; Дейв Міллер (2004), «Наслідки відкидання буквальних днів Буття 1», https://apologeticspress.org/the-implications-of-rejecting-the-literal-days-of-genesis-1-1200/; Вейн Джексон (1984), «Те упереджене запитання», https://apologeticspress.org/that-loaded-questionnaire/.

2 Усі цитати щодо цієї ідеї взято з праці Мака Дівера (2020), «Чи міг Бог створити (ex nihilo) у перший день?», Sufficient Evidence, осінній випуск, сс. 129–138, виділення додано.

3 Джефф Міллер (2012), «Одночасна причинність», Apologetics Press, https://apologeticspress.org/simultaneous-causation-687/.


Published

A copied sheet of paper

REPRODUCTION & DISCLAIMERS: We are happy to grant permission for this article to be reproduced in part or in its entirety, as long as our stipulations are observed.

Reproduction Stipulations→